Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 червня 2021 р. № 520/4654/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/4654/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. про скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення № 0050720435 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.12.2020 р., видане Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на загальну суму 6990,73 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, а тому, підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 витребувано від ОСОБА_1 читабельні копії квитанцій про сплату єдиного внеску, що долучені до позовної заяви, з примірником для відповідача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 замінено відповідача у справі № 520/4654/21 з Головного управління ДПС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
28.04.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки в спірних правовідносинах Головне управління ДПС у Харківській області діяло з дотриманням норм чинного законодавства України.
В період з 15.04.2021 по 16.04.2021, з 05.05.2021 по 07.05.2021 суддя Мороко А.С. перебувала у відпустці.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області як ФОП з 03.12.2009 по 02.07.2018, під час здійснення підприємницької діяльності перебував на спрощеній системі.
В позовній заяві позивач зазначає, що в квітні 2019 року отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3357-25 в сумі 2137,64 грн. При цьому, не розібравшись в чому саме полягав борг оплатив його, що підтверджується квитанцією № 16926 від 12.04.2019.
02.12.2020 Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено рішення № 0050720435 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого застосовано штраф в розмірі 84,53 грн - за період з 22.07.2014 по 29.07.2014, штраф в розмірі 4496,77 грн - за період з 21.04.2015 по 12.04.2019 та нараховано пеню в розмірі 2409,43 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав скаргу до ДПС України.
Рішенням № 3866/6/99-00-06-02-01-06 від 18.02.2021 ДПС України рішення № 0050720435 від 02.12.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску залишила без змін, а скаргу - без задоволення.
На думку позивача, зазначене рішення є протиправним та таким, що порушує його права.
Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.
Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.1 та п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
На підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449).
Як передбачено положеннями п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.4 ч.1 ст.4 цього Закон, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно із п. 2 ч. 6 розділу ІV Інструкції 449 платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок.
Відповідно до п.1 ч.2 розділу ІV Інструкції 449 сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
В силу положень частин 5, 6, 7 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з п.1 ч.10 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Крім того, суд зазначає, що п.22.4 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року №2346-III передбачено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Відповідно до п.п.6 та 7 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Згідно із положеннями ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу; орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків (до 01 січня 2015 року - 10 відсотків) своєчасно не сплачених сум.
При цьому, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (частини 4 та 5 статті 45 Бюджетного кодексу України).
Розділом 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України 26 червня 2002 року №122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за №594/6882 (далі - Положення), встановлено, що єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Відповідно до приписів п.2.1 розділу 2 Положення ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Відповідно до приписів розділу 3 Положення функціонування ЄКР забезпечує, зокрема, зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень, передбачених законодавством, до державного та місцевих бюджетів.
В позовній заяві позивач вказує, що ним за два квартали 2015 року сплачувався єдиний внесок, що підтверджується наступними квитанціях № 23022115105122 від 23.02.2015 на суму 422,65 грн; № 23032015173406 від 23.03.2015 на суму 422,65 грн; № 21042015114633 від 21.04.2015 на суму 422,65 грн; № 0.6.411080356.1 від 15.07.2015 на суму 422,65 грн, № 01072015174252 від 01.07.2015 на суму 422,65 грн; № 02072015150520 від 02.07.2015 на суму 422,65 грн.
Представником податкового органу в поясненнях від 23.06.2021 вказано, що за результатами проведеного аналізу інтегрованої карки платника ОСОБА_1 , встановлено. що зазначений платник перебуває на обліку у Центральному управлінні ГУ ДПС у Харківській області (Холодногірський район - 2023) з 03.12.2009 по 18.12.2014, з 19.01.2015 по 02.07.2018 перебував в Новобоварському районі. В квитанція по сплаті єдиного внеску № 23022115105122 від 23.02.2015 на суму 422,65 грн; № 23032015173406 від 23.03.2015 на суму 422,65 грн; № 21042015114633 від 21.04.2015 на суму 422,65 грн; № 0.6.411080356.1 від 15.07.2015 на суму 422,65 грн, № 01072015174252 від 01.07.2015 на суму 422,65 грн; № 02072015150520 від 02.07.2015 на суму 422,65 грн зазначено розрахунковий рахунок Холодногірського району, а потрібно було перерахувати на Новобоварський район, так як платник перейшов до іншої району. Станом на 22.06.2021 заяви від ОСОБА_1 щодо перенесення помилково сплачених коштів з розрахункового рахунку Холодногірського району на розрахунковий рахунок Новобоварського району до Головного управління ДПС у Харківській області не надходила.
При цьому, суд зазначає, що допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на єдиний казначейський рахунок.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання з єдиного внеску у строк, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.04.2019 по справі №822/3323/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення № 0050720435 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.12.2020, видане Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому, підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 43983495) про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення № 0050720435 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.12.2020, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області на загальну суму 6990 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн 73 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 43983495) судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Мороко