Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
22 червня 2021 року Справа №520/12066/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
Державне підприємство Міністерство оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" 10.09.2020 звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області та зобов'язати задовольнити заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" про розстрочення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання вимог норм Податкового кодексу України та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.10 № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» надав відповідачу докази, які свідчать про наявність загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу з метою отримання розстрочки сплати податкового боргу. Проте, відповідач відмовив у задоволенні заяви. Вказані обставини можуть призвести до зупинення діяльності підприємства, що у свою чергу призведе до зменшення надходжень (податків та інших обов'язкових платежів) до бюджету України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.09.2020 справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/12066/2020.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем 02.10.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що контролюючий орган у спірних правовідносинах діяв у межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
У період з 29.03.2021 по 02.04.2021, 05.04.2021 та з 06.05.2021 по 16.05.2021, 28.05.2021, 10.06.2021 суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 17.03.2020 року ДП МОУ «ХКМТЗ» звернулося із заявою до Головного управління ДПС у Харківській області про відстрочення податкового боргу.
Листом від 13.04.2020 №5511/7/99/00-10-04-07 позивача повідомлено, що у ДПС відсутні підстави для відстрочення та/або розстрочення податкового боргу по земельному податку Державному підприємству Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення».
Вважаючи дії відповідача протиправними, Державне підприємство Міністерство оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано та визначено Податковим кодексом України (далі ПК України).
Порядок, умови та підстави розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків визначено статтею 100 ПК України.
Так, згідно з п.100.1 ст.100 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про розстрочення податкових зобов'язань) розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Пунктом 100.2 статті 100 ПК України передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.100.8 ст.100 ПК України рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:
- стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених пунктом 100.9 цієї статті;
- стосовно місцевих податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.
За приписами абз.1 п.100.9 ст.100 ПК України рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з абз.2 п.100.9 ст.100 ПК України рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов'язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до абз.3 п. 100.9 ст.100 ПК України рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому п.100.13 ст.100 ПК України передбачено, що Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику
Так, на виконання п.100.13 ст.100 ПК України Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №574 затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013р. за №853/24385 (далі - Порядок №574).
Відповідно до п.2.1 Порядку №574 розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:
- Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми;
- головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн гривень;
- державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.
Пунктом 2.2 Порядку №574 встановлено, що рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:
- щодо загальнодержавних податків та зборів - керівником органу доходів і зборів (його заступником);
- щодо місцевих податків і зборів - керівником органу доходів і зборів (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
Згідно з п.2.3 Порядку №574 рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) Міністерства доходів і зборів України, про що повідомляється Міністерство фінансів України.
За приписами аз.1 п.3.1 Порядку №574 для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
Відповідно до п.3.2 Порядку №574 за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:
- приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2);
- відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.
У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.
У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається Міністерством доходів і зборів України. При цьому Міністерством доходів і зборів України рішення приймається протягом 10 календарних днів.
Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, рішення складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів за місцем обліку такого платника податків (за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу)), третій - для органу доходів і зборів, який приймає рішення.
Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається на суму, визначену у гривнях з двома десятковими знаками.
З аналізу наведених норм слідує, що рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у разі якщо таке розстрочення/відстрочення здійснюється на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов'язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше.
Тобто для прийняття рішення з приводу розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу саме керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, необхідна одночасна наявність двох умов: 1) таке розстрочення/відстрочення здійснюється на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років; 2) сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень та більше.
Судом встановлено, що позивач з листом №30 від 17.03.2020 (вхідний ГУ ДПС області №19911/10 від 18.03.2020) надав на адресу ГУ ДПС області наступні документи: заяву про відстрочення податкового боргу; докладний перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу з додатками; аналіз фінансового стану; розрахунки прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення; роздруківки щодо земельного податку.
Як зазначалось вище, листом від 13.04.2020 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви.
Підставами для відмови слугували наступні обставини «Згідно із заявою платник просить надати відстрочення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 1 510 934,27 грн., у тому числі 152 693,98 грн. пені на 12 місяців, у той час як графік оформлено як графік погашення розстрочки на суму 3 129 497,76 грн. на 24 місяці. При цьому у порушення форми заяви (додаток 1 до Порядку) заява не написана керівником підприємства (або уповноваженою особою) та на ній відсутній відбиток печатки. Крім того, згідно з пунктом 1.4 Порядку визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами ДПС. За даними інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС станом на 10.04.2020 за підприємством обліковується податковий борг із земельного податку у сумі 1 620 328,01 грн., у тому числі 416 194,59 грн. пені. Документ, який підтверджує факт настання (існування) форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який дає право на отримання відстрочення, відсутній. Розрахунок прогнозних показників доходів, що гарантують виконання графіка погашення розстроченої суми, містить показники у розрізі не місяців, а років, що не відповідає графіку. За даними ГУ ДПС у Харківській області, у податкову заставу описане майно платника загальною вартістю 1 387,2 тис. грн., що менше суми податкового боргу, як заявленого до розстрочення (відстрочення), так і наявного у інтегрованій картці платника. Аналіз фінансового стану розраховано за показниками діяльності за III квартал 2018, при цьому відсутні копії бухгалтерської звітності (форми №1 та №2) для звіряння цих показників. Крім того, платником повідомлено про низку чинників, які ставлять під сумнів його спроможність виконувати зобов'язання за розстроченою (відстроченою) сумою (зокрема, низька ефективність стягнення простроченої дебіторської заборгованості, загальна нестабільність фінансового стану, тощо).».
Суд зазначає, що згідно змісту позовних вимог позивач просить суд, зокрема, зобов'язати задовольнити заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" про розстрочення податкового боргу та визнати протиправними дії щодо відмовити у наданні розстрочення.
При цьому, як встановлено судом платником податків подано до контролюючого органу заяву про відстрочення податкового боргу.
Таким чином, позивач фактично подав заяву про відстрочення податкового боргу, а обґрунтовує обставини, доведення наявності яких є необхідним при поданні заяви про розстрочення.
За змістом п. 3.1 Порядку №574 для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
аналізу фінансового стану;
графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Підставою для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
З огляду на те, що позивач не звертався до контролюючого органу з заявою про розстрочення податкового боргу, (додаток 1 до Порядку розстрочення
(відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (пункт 3.1)) дії Головного управління ДПС у Харківській області не вважаються протиправними та суд у даному спорі не має достатніх підстав для зобов'язання відповідача надати позивачу розстрочення сплати грошового зобов'язання.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Зважаючи на встановлення судом відсутності протиправних дій відповідача щодо розгляду заяви позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" до Головного управління ДПС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 22.06.2021.
Суддя О.В. Ніколаєва