Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 червня 2021 р. Справа №520/8150/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку спрощеного провадження у порядку ст. 263 КАС України клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про: 1) зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечена військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим значенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії,-
встановив:
Ухвалою суду від 18.05.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку ст.263 КАС України.
Оскільки суддя перебувала у відпустці з 07.06.2021р. по 21.06.2021р., розгляд справи здійснюється 22.06.2021р.
Перевіривши матеріали справи з приводу додержання позивачем строків звернення до суду з вказаним позовом, суд зазначає наступне.
Позивачем разом із позовною заявою було подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що в порушення вимог ч. 2 ст. 122 КАС України, позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, з причин необізнаності щодо порушення його прав.
З цього приводу суд зазначає, що ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі 12 лютого 2021 року по справі № 826/11611/17.
Як вбачається із матеріалів справи, 25.08.2020 позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, в яку б включались додаткові складові грошового забезпечення.
14.09.2020 Харківським обласним військовим комісаріатом повідомлено заявника, що підстави для складання нової довідки про грошове забезпечення діючого військовослужбовця відсутні.
Отже, позивач був обізнаний щодо наявності права на перерахунок основного розміру його пенсії станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) не з моменту звернення до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про складання та направлення довідки, а з моменту отримання відповіді суб'єкта владних повноважень на заяву від 25.08.2021. Отже, перебіг строку почався з 14.09.2020.
До суду позивач звернувся з даним позовом 12.05.2021 року згідно вхідного штампу Харківського окружного адміністративного суду, тобто майже через два місяці з моменту виникнення підстав для звернення до суду, тобто з порушенням строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Суд зазначає, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».
Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд відмічає, що посилання позивача про відсутність юридичної освіти та незнання пенсійного законодавства не є тією причиною, що є об'єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення особи та пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. А тому, вказану позивачем причину пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд не може визнати поважною.
Інших, належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, до суду не надано, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху для обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 13, 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно п. 7,8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 3,4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом надання до суду обґрунтування наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом з доданням доказів на їх підтвердження.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 122, 123, 161, 169, 171, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.
Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду: обґрунтування наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом з доданням доказів на їх підтвердження.
Копію даної ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Старосєльцева