Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
22 червня 2021 р. справа № 520/7157/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії , -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявниця, громадянка), у порядку адміністративного судочинства заявила вимоги, з урахуванням наданих уточнень, про: 1) визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом №3204-6376/К-05/8-2000/21 від 26.03.2021, щодо формування та надання до Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5866,00 грн. відповідно до квитанції 14390 від 28.12.2020; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області подання про повернення ОСОБА_1 (МФО банка НОМЕР_1 , ІВAN: НОМЕР_2 , рахунок отримувача НОМЕР_3 , РНУКПН отримувача НОМЕР_4 ) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5866,00 грн.; 3) стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 908 грн.
Аргументуючи ці вимоги зазначила, що придбавала житло вперше, суму збору сплатила помилково.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - Управління, ГУ, адміністративний орган), з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення зазначив, що не має повноважень самостійно встановити чи дійсно позивач придбав нерухомість вперше, а також на те, що наразі не існує правових механізмів щодо звільнення від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які придбали житло вперше, або повернення їм сплаченого збору, зокрема, порядку підтвердження факту первинного придбання житла, у зв'язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.
Відзив на позов надійшов до суду 27.05.2021р.
Третя особа, Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області, правом подання пояснень не скористалась.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
Період відпустки з 07.06.2021р. по 21.06.2021р. зумовив розгляд справи по суті - 22.06.2021р.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
28.12.2020 р. заявниця у якості покупця уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Матеріали справи не містять об'єктивних даних про придбання заявником житла за цим договором не вперше.
Квитанцією від 28.12.2020 р. №14390 підтверджені обставини оплати заявником 5866,00 грн. збору до Пенсійного фонду України за договором купівлі-продажу майна на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області.
19.03.2021 р. заявник письмово звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області стосовно повернення сплаченого збору.
Листом від 26.03.2021 р. №3204-6376/К-05/8-2000/21 владний суб'єкт, ГУ ПФУ, відповів заявнику, що підстави для складання подання на повернення збору відсутні.
Обставини фізичного існування цього листа, де викладене управлінське волевиявлення владного суб'єкта, фактично визнані учасниками справи у порядку ч.1 ст.78 КАС України.
Вважаючи, що кошти за помилково сплаченим збором підлягають поверненню, а управлінське волевиявлення адміністративного органу не відповідає закону, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону обраного владним суб'єктом способу поведінки у спірних правовідносинах, суд зазначає, що правовідносини з приводу сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та деталізовані приписами Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998р. №1740; далі за текстом - Порядок №1740).
Так, згідно з п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, урегульована, зокрема, приписами ст.ст. 43, 102 Податкового кодексу України та деталізована приписами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787; далі за текстом - Порядок № 787).
Правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування перелічених норм права у випадку придбання житла громадянином міститься у постанові від 13.12.2018р. по справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18) і полягає у тому, що “ … в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна “придбавають житло вперше”, що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (PincovdandPine v. The Czech Republic), “Ґаші проти Хорватії” (Gashiv. Croatia), “Трго проти Хорватії” (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу “належного урядування”, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу”.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Обов'язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями ч.2 ст.2 КАС України у силу ч.2 ст.77 КАС України покладено саме на владного суб'єкта.
Розглядаючи справу, суд відзначає, що належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів придбання заявником житла за згаданим вище договором не вперше адміністративний орган до суду не подав.
Обставин оплати заявником суми збору у порядку п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" адміністративний орган не спростував.
Позивачем надано до матеріалів справи Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2020р., згідно якого позивач є власником придбаної квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт відмовляючи за завою позивача від 19.03.2021р. у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна, не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.
Таким чином, враховуючи, що відмова владного суб'єкта як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб'єкта, так і в дії владного суб'єкта, котра має певну документальну фіксацію, тому належним і ефективним способом захисту є як вимога про визнання неправомірної дії владного суб'єкта з приводу відмови, так і вимога про визнання протиправною відмови, оформленої відповідним письмовим документом, зокрема, листом.
З огляду на викладене, оскільки інших доводів, окрім відсутності правового механізму повернення коштів, владний суб'єкт в основу оскарженого рішення не поклав, а цей мотив визнаний судом юридично неспроможним, то слід вважати підтвердженим факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, що спонукає суд визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом №3204-6376/К-05/8-2000/21 від 26.03.2021р., та обтяжити владного суб'єкта обов'язком з урахуванням положень ч.5 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 року №1402-VIII та висновків постанови Верховного Суду від 13.12.2018 р. по справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18) подати до тероргану Державної казначейської служби висновок на повернення заявникові 5866,00 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого за квитанцією від 28.12.2020 р. №14390.
При цьому, оскільки процедура повернення коштів не передбачає прийняття пенсійним органом будь-якого окремого рішення у формі подання, а згаданий документ за своєю правовою суттю є оформленням владного управлінського волевиявлення адміністративного органу і завершенням процедури вирішення питання про повернення коштів, то задоволення вимоги про зобов'язання подати подання до органу системи ДКС України охоплює і поглинає усі технічні дії, вчинення яких є об'єктивно необхідним для звернення із згаданим поданням до установи казначейської служби.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом №3204-6376/К-05/8-2000/21 від 26.03.2021, щодо подання до Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області подання (висновку) про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5866,00 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 28.12.2020 року №14390.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, (код ЄДРПОУ 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) подати до Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області подання (висновок) про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5866,00 грн. (п'ять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 00 копійок), сплаченого відповідно до квитанції від 28.12.2020 року №14390.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження - м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, код ЄДРПОУ - 14099344) витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя О.В.Старосєльцева