Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
24.06.2021р. справа №520/7929/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом
Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогарант"
простягнення 45502,38 грн., -
встановив:
Матеріали позову одержані судом 07.05.2021 р. Рішення про відкриття провадження було прийнято 11.05.2021 р. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 11.06.2021 р.
Суб'єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС УКраїни (далі за текстом - владний суб'єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогарант" 45.502,38 грн. коштів за податковим боргом з податку на додану вартість.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов'язку з оплати податкового повідомлення-рішення, а також з оплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач, ТОВ "Біогарант" (далі за текстом - платник, ТОВ), правом на подання відзиву на позов не скористався, про відкриття провадження по справі повідомлявся судом у розумінні ч.11 ст.126 КАС України належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за адресою місця знаходження підприємства. Поштове відправлення повернулося до суду із відміткою установи поштового зв'язку про закінчення терміну зберігання.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
До заявленої владним суб'єктом вимоги про стягнення коштів у розмірі 45.502,38грн. структурно входять такі платежі з податку на додану вартість: за податковим повідомленням-рішенням від 18.10.2019р. №0163935704 про нарахування 6.223,6 грн. штрафу за затримку реєстрації податкових накладних; за податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2020р. №0067100437 про нарахування 2.168,00грн. штрафу за порушення строку сплати грошового зобов'язання; за податковою декларацією №9245475176 від 21.10.2019р. на суму 18.320,00грн. (з урахуванням часткової сплати задекларованого зобов'язання); за податковою декларацією №35300368 від 21.09.2020 р. на суму 18.790,00 грн.
Податковою адресою відповідача є пр-т Ювілейний, буд. 56 у м. Харкові.
Податкове повідомлення-рішення від 18.10.2019р. було направлено саме за цією адресою і 22.10.2019 р. вручене представнику ТОВ за довіреністю.
Податкове повідомлення-рішення від 14.12.2020р. також було направлено за податковою адресою відповідача і вважається одержаним платником за правилами абз.6 п.42.4 ст.42, абз.3 п.58.3 ст.58 та абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.
04.11.2019 р. ГУ ДПС у Харківській області (компетенційним правонаступником якого є позивач по справі) була складена податкова вимога №132436-17, котра надіслана відповідачу за належною податковою адресою, і 06.11.2019 р. вручена.
Згідно з листом контролюючого органу від 30.03.2021 р. податковий борг відповідача з указаної дати існував постійно і безперервно.
Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов'язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.
Стосовно заявленої суб'єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів, яка ґрунтується на самостійно задекларованих податкових зобов'язаннях, суд зазначає, що згідно з загальним правилом п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відносно податку на додану вартість строки передбачені п. 203.2 ст.203 Податкового кодексу України (у 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації), і також співпадають із тривалістю строку за загальним правилом.
Визначені рішеннями контролюючого органу зобов'язання підлягають сплаті за строком згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).
У такі ж строки відповідно до ст.113 Податкового кодексу України підлягають оплаті і рішення контролюючого органу про застосування штрафів.
Згадані строки у спірних правовідносинах збігли, доказів виконання особою податкового обов'язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов'язку з інших підстав судом не виявлено.
Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов'язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст. 37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.
У зв'язку із цим, за правилами п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за податковими повідомленнями-рішеннями та податковими деклараціями виник податковий борг.
04.11.2019 р. ГУ ДПС у Харківській області була складена податкова вимога №132436-57, котра надіслала на податку адресу ТОВ, і 06.11.2019р. вручена платнику.
Наданим контролюючим органом листом від 30.03.2021 р. засвідчені обставини постійного і безперервного існування податкового боргу відповідача.
Спору з приводу застосування п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.
Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.
Передбачена ст. 95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.
Існування невиконаного податкового обов'язку платника стосовно суми 12020,76 грн. підтверджено наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.
У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою в частині стягнення 45502,38 грн. прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши борг у вказаній сумі.
Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогарант" (ідентифікаційний код - 40123638; місцезнаходження - 61153, м. Харків, пр-т Ювілейний, буд. 56) на користь державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 45502 (сорок п'ять тисяч п'ятсот дві) грн. 38 коп.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Суддя Сліденко А.В.