Постанова
Іменем України
18 червня 2021 року
м. Харків
Справа № 642/2942/20
Провадження № 22-ц/818/3128/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Кругової С.С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2021 року, постановлене у складі судді Шрамко Л.Л. в м. Харків,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі - 108 773 грн., що складаються з: витрат на лікування та на придбання безлактозних сумішей у сумі 41 990 грн.; на оздоровчій відпочинок в сумі - 56 995 грн., на розвиток спортивних здібностей дитини - 4 200 грн.; на розвивальні заняття, відпочинок та розвиваючі іграшки - 5 588 грн. Також просила стягнути щомісячно додаткові витрати на утримання дитини у сумі - 5 000 грн. та додаткові витрати на оздоровлення дитини у сумі 10 000 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що з 13 квітня 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23.05.2019 за позовом відповідача шлюб розірвано, встановлено певний порядок спілкування батька з дитиною.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2019 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина до його повноліття у розмірі 2 000 грн, а також на утримання позивачки у розмірі 1 000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року змінено розмір аліментів, стягнутих з відповідача на користь позивачки на утримання сина до 3 000 грн.
Відповідач рішення суду виконує, але цих коштів не вистачає для забезпечення нормальної життєдіяльності дитини.
Позивачка несе додаткові витрати, оскільки дитина часто хворіє і з народження має певні діагнози, потребує спеціального дієтичного харчування, засобів гігієни, практичних занять з психологом і іншими спеціалістами, потребує обов'язкового оздоровлення. Дитина виявляє певні здібності до спорту, розвиває інші навички. Вказане потребує додаткових витрат, участі у яких відповідач добровільно приймати не бажає. В рішенні суду про стягнення аліментів вже встановлено факт того, що дитина має хронічні захворювання та потребує постійного лікування, а відповідач не надає матеріальної допомоги на лікування.
Так, з самого народження дитині встановлений діагноз - лактозна недостатність, у зв'язку з чим син отримує спеціальне харчування та знаходиться на обліку в КНП «Міська дитяча поліклініка №12» у лікаря невролога, що підтверджується результатами ультразвукового дослідження від 17.08.2016 року з діагнозом - гіпоксичні головного мозку, внутрішньо - черепна ішемія, результатами УЗД від 21.11.2016 діагнозом гіпертензіонно - гідроцефальний синдром, та Довідками від 01.10.2019 10.09.2018 року.
Також дитина перебуває на обліку у невролога з діагнозом - ішемічно гіпоксичне ураження центральної нервової системи, мінімальна мозкова дисфункція, гіперзбудливість з дефіцитом уваги, фізіологічна діслалія, невропатія, ранній дитячий невроз. Син проходив стаціонарне лікування з 19.08.2019 року по 29.08.2019 року. Дитині рекомендовано заняття з логопедом і консультація та робота з психологом в розвивальних закладах.
В 2019 році лікарем отоларингологом дитині було поставлено діагноз - гострий аденоїдит III-IV ступеня. Дитині рекомендовано оперативне втручання щодо видалення аденоїдів. Згідно з рекомендаціями лікаря дитина потребує оздоровлення восени 2019 року та взимку 2020 року. Діагноз - острий аденоїдит мав хронічний характер, що також впливало і на загальний стан здоров'я дитини, бо супроводжувався постійними хворобами дихальних шляхів, а саме бронхітом, або гострим бронхітом, лікування котрого потребувало антибіотиків.
17 березня 2020 року лікарем Медичного центру «Династія» імені ОСОБА_4 дитині було проведено оперативне втручання - аденотомія під контролем ендоскопа, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 за № 142. Вартість проведеної операції дитині у сумі 11 500 грн. сплачена позивачкою 17 березня 2020 року повністю, що підтверджується випискою від 17.03.2020 року з прайсу медичних послуг Медичного Центру «Династія» імені ОСОБА_4 .
Відповідно до зазначених діагнозів дитина отримувала та надалі продовжує отримувати лікування за призначенням лікарів, а також спеціальне харчування - безлактозні суміші, каші, молоко, та враховуючи вік дитини, їй необхідні засоби гігієни - памперси, на що позивачкою додатково було витрачено 41 990 грн. за період з лютого 2018 року до часу звернення до суду з відповідним позовом, що підтверджуються чеками. Вартість безлактозного харчування на місяць складає 3 000 грн., памперсів - від 300 до 450 грн.
Крім того, позивачкою сплачувались кошти за консультації з лікарями: 300 гривен в Медичному центрі «Доктор ЛОР»; в медичному центрі центру «Династія » імені ОСОБА_4 - 400 гривен; 150 гривен - діагностика ЄЄГ в медичному центрі сімейної реабілітації; 200 грн. - внесок в благодійний фонд «Меценат»; 2 100 грн. - вакцинація в дитячому етичному центрі Ліни Барської.
3 13 листопада 2019 року, враховуючи рекомендації лікарів і захоплення сина футболом, його було зараховано до футбольного гуртка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на стадіон « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та позивачкою сплачено за послуги з навчання 4 200 грн. Вартість послуг за 1 місяць складає 1 400 грн. На практичні заняття з психологом у 2018 році за рекомендаціями лікарів - невропатологів в Сімейному клубі «Кікабум» позивачкою було витрачено 1 750 грн. за 5 занять, по 350 грн. за одно заняття.
Також дитина у супроводі позивачки та бабусі, з метою оздоровлення дитини, відвідали курорт ОСОБА_5 з 02.03.2019 по 13.03.2019 року, оскільки за діагнозами дитини по неврології необхідні сонячні проміні в після зимовий період, та синтетичні ліки чи вітаміни не здатні налагодити ні вітамінний баланс, ні психологічний стан організму, особливо після великої кількості прийнятих ліків, в тому числі антибіотиків. В Україні не існує таких оздоровчих, реабілітаційних закладів, а бюджетний відпочинок саме навесні можливий лише в африканських державах. Така подорож подарувала дитині дуже гарні, позитивні емоції, однак відповідач всупереч проханням та попередженням про те, що дитині потрібне оздоровлення, не лише ухилявся від участі в оплаті вартості путівки, але й не надавав дозвіл на перетин дитиною державного кордону України, у зв'язку з чим позивачка отримала дозвіл підставі Рішення комісії зі Служби у справах дітей Харківської міської Ради.
Загальна вартість відпочинку відповідно до товарного чеку від 30 січня 2019 року склала 50 875 грн. Згідно відповіді від 20.03.2019 року, наданою ТОВ «ТЕЗ ТУР», у якого було придбано путівку, вартість наданої туристичної послуги для однієї особи склала 1/3 частину від загальної вартості придбаного Турпродукту. Таким чином, вартість туристичної послуги для дитини у супроводі матері склала - 33 916 грн.
Взимку 2019 року, а саме з 15.12.2019 року по 26.12.2019 року вона з дитиною скористалась туристичною путівкою маршрутом «Київ-Дубай-Київ», загальною вартістю 14 529 грн., та вартість квитків на поїзд з Харків-Київ, Київ-Харків становить 1 397 грн.
Влітку дитина також мала оздоровчий відпочинок у період з 03.08.18-5.08.18 року та 23.08.18-27.08.18 року, загальна вартість відпочинку якого склала 8 550 грн.
Додаткові кошти позивачкою витрачені на дитину і виключно в інтересах дитини, та значно перевищують її дохід, який на період перебування у декретній відпустці по догляду за дитиною, а потім продовженій у зв'язку з діагнозами дитини складався лише з нарахованих аліментів, запозичених коштів у родичів, та матеріальної допомоги батьків позивачки на її утримання. З боку батьків відповідача додаткова матеріальна допомога не надавалась.
Позивачка зазначає, що працює на посаді лікаря - акушера - гінеколога жіночої консультації в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка № 5» Харківської міської ради з 09.09.2016 року. 3 12 вересня 2016 року по 11 липня 2019 року знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 12 липня 2019 року по 10 січня 2020 року знаходилась у відпустці до догляду за дитиною, яка потребує домашнього піклування.
З 10 січня 2020 року, з часу виходу на роботу, її заробітна плата на посаді лікаря КНП «МП №5» ХМР склала, без урахування податку з доходів фізичних осіб: за січень 2020 року -3 409,42 грн.; за лютий 2020 року -4 723,00 грн.; за березень 2020 року -4733,67 грн.; за квітень 2020 року - 2845,61 грн.; за травень 2020 року - 3352,01 грн. Загальна сума доходу за період з січня 2020 року по травень 2020 року з утриманням податку з доходів фізичних осіб без урахування аліментів становить 15 821, 42 грн.
Позивачкою фактично понесені витрати на забезпечення дитині належного лікування та придбання спеціальних безлактозних сумішів, необхідність придбання яких викликана діагнозом, на суму 56 995 грн., на розвиток спортивних здібностей - 4 200 грн., на розвивальні заняття, відпочинок та розвиваючі іграшки - 5 588 грн.
Дитина й надалі продовжує харчуватись безлактозними спеціальними продуктами, користується засобами гігієни - памперсами, враховуючи неврологічний діагноз, та відвідує спортивну секцію з футболу, що потребує щомісячних додаткових витрат у сумі 2 500 грн.
Відповідач є матеріально забезпеченим, має дохід, інших утриманців, що потребують його матеріальної допомоги, не має, тому його матеріальне становище дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат на дитину. Вартість путівки на 21 день (рекомендований термін оздоровлення) на оздоровчий відпочинок складає від 10 000 до 15 000 грн. відповідно до інформації про надання послуг, розміщеної на офіційних сайтах інтернет-видань.
Також зазначила, що витрати на правову допомогу по зазначений справі становить 6 500 грн., та 731 грн. витрачено на копіювання документів.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнили частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 у сумі 5 950 грн. - витрати на обстеження та операцію. Стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з 10 червня 2020 року, до досягнення дитиною 7 років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду першої інстанції змінити, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що суд неповністю дослідив та з'ясував обставини справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на те, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та неправильним застосуванням норм процесуального права. Зазначає, що нею повністю доведено достатній матеріальний стан батька дитини, котрий значно перевищує дохід позивача і таким чином є достатнім для участі батька у додаткових витратах на дитину в повному обсязі. Вказує, що використання та споживання безлактозних продуктів ОСОБА_6 , викликано тією обставиною, що дитина має діагноз, котрий не дає йому можливості повноцінно харчуватися тими продуктами та готовими стравами, якими можуть харчуватися інші діти. Зазначає, що кошти отримані як аліменти на дитину витрачаються саме на придбання овочів, фруктів, м'яса, риби, оплату витрат пов'язаних з транспортуванням дитини в межах міста міським транспортом, оскільки Позивачка не має власної автівки, оплату витрат за відвідування дитячого садка, комунальних послуг, придбання одягу. Раціон харчування дитини визначається позивачкою виключно за рекомендаціями лікарів та вподобанням дитини. Щодо стягнення витрат на проведену операцію ОСОБА_7 , то позивач вважає, що відповідач має відшкодувати витрати за проведену операцію у повному обсязі, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів того, що матеріальне становище відповідача є достатнім, зазначає, що дохід, отриманий відповідачем за здійснення підприємницької діяльності до лютого 2020 року склав 648 030,29 грн. Проте, судом хоч і віднесено витрати на операцію як такі, що викликані виключними обставинами, але стягнуто лише 1/2 частина цих витрат в сумі 5950 грн. Щодо практичних занять проведених з психологом, за які позивачкою було сплачено 1750 грн., то судом першої інстанції взагалі не досліджувались надані докази та відповідно не враховано, що необхідність цих занять була обумовлена тим, що ОСОБА_8 має діагноз ішемічно гіпоксичне ураження центральної нервової системи, мінімальна мозкова дисфункція, гіперзбудливість з дефіцитом уваги, фізіологічна діслалія, невропатія, ранній дитячий невроз через що дитина також перебуває на обліку у невролога. Проходив стаціонарне лікування з 19.08.2019 року по 29.08.2019 року, що підтверджується доказами, а саме Довідкою від КНП «Міська дитяча лікарня № 5»Харківської міської Ради відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого 2624, де зазначено, що рекомендовано заняття з логопедом і консультація та робота з психологом в розвивальних закладах, що також рекомендовано відповідно до направлення від 14.06.2018 року виданого КНП «Харківська дитяча поліклініка № 12». Зазначає, що нею було виконано рекомендації лікарів, сплачено за це кошти і зазначені обставини належать до особливих обставин в розумінні приписів ст. 185 СК України, оскільки позивачка діяла виключно в інтересах дитини. Щодо витрат на розвиток спортивних здібностей дитини у сумі 4200 грн., а саме відвідування спортивної секції футбольного гуртка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на стадіоні « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з листопада 2019 року, враховуючи рекомендації лікарів і захоплення дитини футболом, вважає, що судом зазначені обставини помилково віднесені не як розвиток особливих здібностей дитини, а як спосіб забезпечення дозвілля, що також не відповідає приписам ст. 185 СК України. Щодо витрат понесених на придбання письмового столу « ОСОБА_9 » для дитини вартістю 1700 грн. та матрацу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на дитяче ліжко вартістю 3195 грн. апелянт зауважує, що відповідач припинив проживати з позивачкою, коли синові не було ще й двох років і на той період часу дитина не потребувала ще спеціального місця де б могла малювати, ліпити, читати книжки, самостійно гратися розвиваючими іграшками як і не потребувала окремого спального місця. Зазначає, що ліжко для дитини було придбано ще коли батьки дитини були в шлюбі, але матрац на входив до комплекту, проте він є обов'язковим. Пропозицію позивачки прийняти участь в купівлі матрацу відповідач проігнорував, саме тому ці витрати віднесені до додаткових оскільки викликані особливими обставинами, адже дитина не може спати на необлаштовуваному спальному місці як і не може гратися на підлозі, що суперечить інтересам дитини. Щодо витрат понесених на оздоровчій відпочинок дитини, позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, проте вважає, що судом неправильно встановлено, що витрати на туристичні подорожі не підлягають відшкодуванню, оскільки вид та місце оздоровлення дитини було самостійним вибором позивачки і не пов'язано з особливими обставинами, а є способом забезпечення дозвілля дитини. Матеріали справи містять докази, що позивач пропонувала відповідачу прийняти участь у додаткових витратах на відпочинок сина, але відповідач ухилявся від обговорення пропозицій. Також зазначає, що судом не були взяті до уваги та не надана оцінка доказам, які були витребувані судом.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на обстеження та операцію у розмірі 5950 грн., а також щомісячно додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 1000 грн. щомісячно, враховуючи, що дитина перебуває на диспансерному обліку у лікаря-невролога, отоларинголога, суд виходив з того, що це є додатковими витратами в розумінні ст.185 СК України, а решта позовних вимог є необгрунтованими.
Колегія суддів не може повністю погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони з 13 квітня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов'язку батьків утримувати дітей і його виконання.
Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Наявність таких особливих обставини підлягає доведенню особою, яка пред'явила відповідний позов.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.2 ст. 78, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.6 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття.
Суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач, як батько дитини, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2019 року на користь позивачки з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина до його повноліття у розмірі 2 000 грн, а також на утримання позивачки у розмірі 1 000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
Відповідач виконує рішення суду в повному обсязі, заборгованості не має, про що свідчить Витяг з реєстру боржників та квитанції про перерахування відповідачем грошових коштів позивачці.
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року вказане рішення суду змінено, збільшено розмір аліментів, стягнутих з відповідача на користь позивачки на утримання сина з 2000 грн. до 3 000 грн., в інший частині рішення суду залишено без змін.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 23 травня 2019 року, яке постановою Харківського апеляційного суду від 10.09.2019 залишено без змін, у справі 643/5121/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради ,про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шлюб сторін розірвано, встановлено наступний порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , а саме: кожного понеділка, середи, п'ятниці у період з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., з урахуванням режиму дня дитини, без участі матері дитини ОСОБА_1 , з можливістю відвідувати місце проживання батька дитини ОСОБА_2 ; кожної суботи у період з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., з урахуванням режиму дня дитини, без участі матері дитини ОСОБА_1 , з можливістю відвідувати місце проживання батька дитини ОСОБА_2 ; щорічно в літній період року строком на 14 календарних днів, з можливістю виїзду дитини з батьком до місця оздоровлення та відпочинку в межах України, попередньо узгодивши дати виїзду з матір'ю дитини.
3 липня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся із заявою до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про примусове виконання рішення, на підставі чого постановою державного виконавця від 09.07.2020 відкрито виконавче провадження № 62405500.
Позивачкою на підтвердження своїх позовних вимог надані довідки та висновки щодо стану здоров'я дитини.
Так, відповідно до записів в медичній карті дитини та висновку ВКК № 02-098/19 від 25.06.2019 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку у невролога у зв'язку з мінімальною мозковою дисфункцією, синдромом гіперзбудженості. Рекомендовано нагляд у невролога, зайняття з логопедом, масаж, гімнастика. Дитині рекомендовано домашній режим. Дитину було направлено до ПНД №5 на консультацію психолога.
Згідно з даними результатів лабораторних досліджень від 30.05.2017, від. 01.06.2017 у дитині виявлено поліморфізм, асоційований з непереносимістю лактози, у гомозиготній формі.
Згідно з довідкою КНП МДП №12 ХМР від 01.10.2019 він з травня 2017 року перебуває на диспансерному обліку у зв'язку з безлактозною недостатністю, рекомендована безлактозна дієта.
Також дитина перебуває на обліку у лікаря отоларинголога з приводу гострого аденоїдита, про що містяться записи в медичній картці.
Відповідно до довідки КНП МДП №12 ХМР від 16.08.2018 дитині за станом здоров'я рекомендоване оздоровлення в літній період часу.
Згідно з консультативним висновком спеціаліста КНП «МДП №12» від 30.05.2019 ОСОБА_10 страждає на мінімальну мозкову дисфункцію, синдром перезбудженості, затримання мовного розвитку, та рекомендовано нагляд невролога, додатковий постійний огляд матері на 6 місяців, лікування, стаціонарне лікування у червні-серпні 2019 р.
Згідно з довідкою КНП МДП №12 ХМР від 25.06.2019 № 02-08/144 дитина перебуває на диспансерному обліку та потребує домашнього догляду.
Згідно з консультативним висновком КНП (МДЛ№5) ХМР від 07.08.2019 дитині встановлено аналогічний діагноз, призначене нагляд невролога, стаціонарне лікування, прийом ліків.
Згідно з випискою з медичної картки № 2624 КНП «МДЛ №5» ХМР ОСОБА_3 з 19.08.2019 по 29.08.2019 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: фізіологічна діслалія, проведено лікування: психокорекція, логокорекція, когнум, алорпа. Надано рекомендації- спостереження невролога, педіатра в поліклініці за місцем проживання, заняття з логопедом, психологом в розвивальних закладах, вдома, повторний курс через 5-6 місяців.
Згідно з довідками КНП МДП №12 ХМР від 01.10.2019 та від 13.11.2019 дитина перебуває на обліку у зв'язку з гострим аденоїдитом, потребує оздоровлення восени 2019 року та взимку 2020 року, йому призначене лікування.
Відповідно до консультативного висновку консультативної поліклініки ОДКЛ №1 від 12.02.2019 ОСОБА_3 було встановлено діагноз: гострий риносинусит, гострий бронхіт, рекомендовано домашній режим, лікування у педіатра та отоларинголога за місцем реєстрації, призначене лікування.
Згідно з консультативним висновком лікаря ТОВ «МЦ ОН Клиник Харків ДС» від 24.07.2019 у нього було встановлено діагноз: гострий рінофарігнит, гострий простий бронхіт, функціональна диспепсія, синдром роздратованої кишки, призначене обстеження та лікування.
З довідки Харківської міської дитячої поліклініки №16 ХМР від 11.09.2019 вбачається, що ОСОБА_10 звільнений від занять фізкультури.
Позивачкою надані товарні чеки про оплату послуг 5 консультацій психолога у 2018 році по 350 грн.
Згідно з довідкою ТОВ «Медичний центр Династія ім. Лисовця В.Т.» ОСОБА_7 рекомендована аденотомія, та згідно з випискою з прайсу медичних послуг вказаного Медичного центру 20.02.2020 за консультацію дитини ОСОБА_11 отоларингологом сплачено 400 грн., та за проведення хірургічного втручання -- операції з аденотомії 17.03.2020 сплачено 11 500 грн.
Як вбачається з довідок КНП «МДП №12» ХМР від 06.2020 та від 28.11.2019 дитина перебуває на обліку з приводу адеоноїдні вегетації 2 ст, дитині показано оздоровлення на протязі 2019-2020 р.
Згідно з довідкою КНП «МП№5» ХМР від 08.11.2019 позивачка працює на посаді акушера-гінеколога жіночої консультації з 09.09.2016. З 12.09.2016 по 11.07.2019 знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 12.07.2019 по 10.01.2020 - у відпустці по догляду за дитиною, яка потребує домашнього піклування.
Згідно з психолого-педагогічним висновком практичного психолога ОСОБА_12 від 15.06.2018 сімейного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_7 » при обстеженні дитини у 1 рік 11 місяців рекомендовано звернути увагу на суворе дотримання режиму, дитині протипоказані психоемоційні перенавантаження, в найближчий час (півроку -рік), не рекомендовано змін в побуті та діяльності: тривалих походів, заходів.
Позивачкою укладено договір з ФОП ОСОБА_13 № 345 від 13.11.2019 про надання послуг по навчанню дитини футболу, зі сплатою за перший місяць 1900 грн, другий місяць- 900 грн, кожний наступний - 1 400 грн.
Умовами договору передбачено надання довідки про відсутність медичних протипоказань для зайнять футболом.
Згідно з довідкою про доходи від 05.05.2020 та від 02.06. 2020 за період з січня по квітень 2020 року розмір доходу позивачки становив 13 072 грн. 77 коп. , з січня по травень 2020 - 15 821, 42 грн.
Відповідно до довідки, загальна сума доходу позивачки з вересня 2016 по січень 2020 року склала 2 958 грн. 85 коп. (за один місяць роботи - січень 2020 р.)
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, є платником єдиного податку.
Згідно з податковою декларацією ГУ ДФС в Харківській області його дохід за 6 місяців 2020 року склав 55 431 грн.
Позивачка надала суду докази придбання продуктів харчування, іграшок, меблів, ліків, туристичних путівок, а також медичні довідки та висновки щодо стану здоров'я дитини.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 вказувала на те, що дитина потребує додаткових витрат на суму - 117410 грн., що складаються з: витрат на лікування та витрат на придбання безлактозних сумішей у сумі 43 972 грн.; на оздоровчій відпочинок дитини - 60495 грн., на розвиток спортивних здібностей дитини - 4200 грн.; на розвивальні заняття, відпочинок, розвиваючі іграшки, та дитячий матрац для облаштування спального місця дитини 8 783 грн. Крім того, просила стягнути щомісячно додаткові витрати на утримання дитини у сумі 5 000,00 грн. та додаткові витрати на оздоровлення дитини у сумі 10000 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на розвиток спортивних здібностей дитини у сумі 4 200 грн., оскільки витрати, пов'язані із заняттями дитини у спортивному клубі, не пов'язані із особливими обставинами, тобто з розвитком здібностей дитини, а тому не знаходить підстави для стягнення з відповідача вказаних витрат.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на дитину, у вигляді сплати за оздоровлення, а також подорожування дитини, згідно з договором № 19078570 від 30.01.2019, укладеним з ТОВ «Тез Тур» на туристичне обслуговування в Єгипту з 02.03.2019 пор 13.03.2019, та договором, укладеним 02.10.2019 з ТОВ «Букінг Про» з 15 по 26.12.2019 до ОАЕ., та в сімейний курорт-готель «Пересип» в сумі 5500 грн. за 2 осіб з 04.08.2020 по 11.08.2020, такі витрати не можна вважати витратами на дитину, що викликані особливими обставинами, оскільки позивачкою не надано доказів, що дитина потребує оздоровлення та відпочинку у зазначених країнах та климатичних умовах. Тому вказані витрати не відносяться до додаткових витрат на дитину у відповідності до вимог ст. 185 СК України.
Інші витрати, які зазначила позивач, а саме: витрати на придбання позивачкою стола, матрацу, розвивальних іграшок, квитків на розважальні заходи, понесені позивачем при звичайному способі життя, не викликані особливими обставинами, а тому суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні цих вимог, оскільки стаття 185 СК України передбачає залучення матері, батька у додаткових витратах на дитину лише в окремих випадках в силу особливих обставин, коли потрібно крім звичайних витрат, нести додаткові витрати на дитину.
Крім того, позивачкою не доведено, що перебування дитини на дієтичному харчуванні потребує значних додаткових витрат, оскільки раціон дитини складається самостійно позивачкою, з урахуванням у тому числі матеріальних можливостей батьків. Щоденне харчування дитини не може вважатись особливою обставиною, оскільки ці витрати, вказані позивачем, як додаткові витрати на дитину, є звичайними /щоденними/ витратами на дитину, на покриття яких позивач повинна витрачати аліменти, які стягнути з відповідача на її користь та які відповідач їй щомісячно сплачує.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведення ТОВ «Медичний центр Династія ім. Лисовця В.Т.» операції дитини - аденотомії - з попереднім обстеженням, викликано виключними обставинами, тому понесені позивачкою у вказаному Медичному центрі витрати, а саме 20.02.2020 за консультацію дитини ОСОБА_11 отоларингологом у розмірі 400 грн., та за проведення 17.03.2020 хірургічного втручання - операції з аденотомії у розмірі 11 500 грн. є додатковими витратами в розумінні ст.185 СК України.
Між тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на практичні заняття з психологом у розмірі 1 750 грн. за 5 занять, по 350 грн. за одно заняття.
Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно з випискою з медичної картки № 2624 КНП «МДЛ №5» ХМР ОСОБА_3 з 19.08.2019 по 29.08.2019 перебував на стаціонарному лікуванні та йому рекомендовано спостереження невролога, педіатра в поліклініці за місцем проживання, заняття з логопедом, психологом в розвивальних закладах, вдома, повторний курс через 5-6 місяців.
Колегія суддів вважає, що зазначений доказ є підтвердженням понесення позивачем витрат, пов'язаних з відвідуванням дитиною занять із психологом, практичні заняття з психологом викликані особливими обставинами - станом здоров'я дитини, позивачем надано докази оплати занять дитини з психологом, а тому половина з них, а саме 875 грн. підлягає стягненню на її користь з відповідача.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру додаткових витрат на дитину у силу вимог ст. 376 ЦПК України підлягає зміні через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 січня 2020 року в частині відмови у стягненні додаткових витрат на практичні заняття з психологом - скасувати. Позов в цій частині задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - практичні заняття з психологом у розмірі 875 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
С.С.Кругова