Справа № 643/10869/21
Провадження № 2/643/4385/21
18 червня 2021 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого Афанасьєва В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - відповідач), треті особи - ПН КМНО Остапенко Є.М., Московський ВДВС Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2481 від 17.07.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суми боргу за період з 24.11.2015 по 17.07.2020 за кредитним договором № 1184/5057LCL1A від 11.09.2013 в розмірі 13348,97 грн.
Ухвалою від 18.06.2021 відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення зазначеного позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 65116393 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 17.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2481, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет», треті особи: приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на підставі якого на даний час відкрито виконавче провадження та з позивача здійснюється примусові заходи щодо його виконання, та у випадку задоволення позовних вимог може ускладнити повернення незаконно утриманих коштів.
Суд, вивчивши доводи заяви, дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору (позову, що забезпечується) є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач вважає, що такий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства.
У зв'язку з цим позивач, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову просить зупинити примусове стягнення заборгованості за виконавчим написом.
Відповідно до п.6 ч.1ст.150 ЦПК України позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку .
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Отже, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Вказане узгоджується і з положенням п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно з роз'ясненнями у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Таким чином, суд виходить з того, що у разі не зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні на час розгляду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, це може призвести до незаконного стягнення при примусовому виконанні оскаржуваного виконавчого напису грошових коштів у позивача.
Крім того, у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи судом виконавцем буде примусово стягнуто з доходів позивача заборгованість, то у останнього є обґрунтовані побоювання про неможливість ефективно захистити свої права у межах цього судового провадження, що також може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів при новому зверненні до суду, а відтак, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вжиття вказаного способу забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, ураховуючи те, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду, а також зважаючи на розмір заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України,
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 65116393 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 17.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований у реєстрі за № 2481, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.О. Афанасьєв