24.06.2021
Справа № 642/2129/21
Провадження № 3/642/1116/21
24 червня 2021 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду міста Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм в ТОВ «Укравтотранс плюс», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 300027 від 01 квітня 2021 року, ОСОБА_1 , 01 квітня 2021 року о 17 год. 25 хв., за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, біля буд. 6, керував транспортним засобом «Ataman А092H6», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював регулярні пасажирські перевезення за маршрутом № 1168 «Харків-Солоницівка», у кількості 37 осіб, що на 14 осіб перевищує кількість місць для сидіння, зазначених у реєстраційному документі на транспортний засіб, чим порушив п. 2 п.п. 10 Постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того свідки як на момент зупинки автобусу, так і на момент складання протоколу були відсутні та поліцейськими не залучались. Обґрунтовуючи клопотання тим, що в протоколі зазначено порушений пункт Постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 року, який на період складання протоколу про адміністративне правопорушення не діяв. У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 вважає, що протокол складено з порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 44-3 ч. 1 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, у зв'язку з чим суддя розглядає справу у відсутності правопорушника.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступних висновків.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 44-3 КУпАП відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Як вбачається з матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушено п. 2 п. п. 10 Постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», що на момент складення протоколу 01 квітня 2021 року, були виключені ПКМУ № 104 від 17 лютого 2021 року з п. 2 Постанови та викладені в іншій редакції іншого пункту, що не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Починаючи з 19 грудня 2020 року, на усій території України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до Постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 року встановлено карантин, яким було продовжено дію карантину, встановленого постановами КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Відповідно до положень Постанови КМУ № 104 від 17 лютого 2021 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» та Постанови КМУ № 230 від 22 березня 2021 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 09 грудня 2020 року № 1236 карантин, було продовжено до 30 квітня 2021 року, а у країні запроваджено розподіл на «зелений», «жовтий», «помаранчевий» та «червоний» рівні епідемічної небезпеки поширення COVID-19, що визначаються залежно від епідемічної ситуації як в державі в цілому, так і в окремих регіонах.
Станом на 01 квітня 2021 року у м. Харкові було встановлено «помаранчевий», рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
Пунктом 32 Постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2021 року передбачено, що на території регіонів, на яких установлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, діють обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені пунктом 3 зазначеної Постанови.
Окрім іншого, слід зазначити, що безпосередньо ст. 44-3 КУпАП, інкримінованою ОСОБА_1 згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП 300027 від 01 квітня 2021 року передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншихими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», інших законодавчих актів, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, а тому, при формулюванні суті правопорушення обов'язковим є зазначення рішення органу місцевого самоврядування (його частина, пункт), які містять заборону щодо здійснення інкримінованих дій на території м. Харкова.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
З огляду на те, що доказів вини ОСОБА_1 суду не надано, судом не встановлено в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44-3 ч. 1, ст. 245, п. 1 ст.247, ст. ст. 251, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя А.М. Гримайло