24.06.2021
Справа № 642/3772/21
Провадження № 1-кс/642/1784/21
23 червня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією в м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №62021170020000189 від 02.06.2021,
встановив:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому слідчий, за погодженням з прокурором, просив накласти арешт на 1/3 квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3474316, яка належить підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказуючи, що в провадженні Другого СВ (з дислокацією в м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого в Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62021170020000189 від 02.06.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України. Органом досудового розслідування встановлено, що інспектором митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС ОСОБА_7 під час митного оформлення товару в режимі імпорт по митним деклараціям та здійснення митної формальності - контроль правильності визначення коду товару - «Розчинники складні органічні, для видалення фарб та лаків: - Інгібітор видалення відкладень КЗ +, ТУ 2411-004-04414276-2018» вагою 250 тон, ввезеного на митну територію України ТОВ «Ваміп Сервіс» в період часу з квітня 2018 року по жовтень 2018 року та в порушення вимог ст. 69 МК України в частині правильності класифікації товарів, в порушення вимог ч.ч. 2,4 ст. 69 МК України, п.5 Розділу І, п. 2 абз. 3 п.4 Розділу ІІІ Порядку №650, Правила 1, 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, п.п. 2.18, 2.18.1, 2.18.2, 2.18.3, 2.19, 2.19.1, 2.19.2 посадової інструкції, підтвердив правильність визначення коду товару за УКТ ЗЕД 3814009090, що призвело до митного оформлення зазначеного товару, який відповідно до чинного законодавства класифікується за кодом УКТЗЕД 2905110000 по митним деклараціям без сплати обов'язкових митних платежів на загальну суму 2 871 006.24 грн, з яких 119 770.90 грн. - мито, акцизний податок - 2 272 734.31 грн., ПДВ - 478 501.03 грн., чим завдав збитки державному бюджету України на суму 2 871 006.24 грн., яка відповідно до п.4 примітки ст. 367 КК України є тяжкими наслідками, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 367 КК України.
В обгрунтування клопотання послався на положення ст. 170 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, та просив задовольнити. Також вказав, що у даному кримінальному провадженні планується заявлення цивільного позову.
Представник власника майна проти клопотання слідчого заперечувала з підстав його необгрунтованості.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні Другого СВ (з дислокацією в м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого в Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62021170020000189 від 02.06.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
ОСОБА_6 03.06.2021 вручено повідомлення про підозру у вчинення даного кримінального правопорушення.
Згідно даних з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_6 на праві приватної власності належить 1/3 квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів клопотання, цивільний позов в інтересах держави у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Майно, на яке слідчий та прокурор просять накласти арешт, не відповідає критеріям ст. 98 КПК України
Крім того, санкцією ч.2 ст. 367 КК України, яка інкримінується ОСОБА_6 , не передбачено застосування до винної особи конфіскації/спеціально конфіскації.
Таким чином, в матеріалах клопотання відсутні належні і допустимі докази, які б поза розумним сумнівом доводили необхідність арешту на майно підозрюваного та що такий ступінь втручання в права особи є виправданим.
Відповідно до ч.1 статті 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Керуючись статтями 2, 7, 16, 98, 131-132, 170-173, 309, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією в м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №62021170020000189 від 02.06.2021 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст складено 24.06.2021.
Слідчий суддя