про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду
18 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3848/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення не в повному розмірі за період з 01 лютого 2015 року по 12 жовтня 2015 року та з 01 квітня 2018 року по 01 серпня 2018 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2015 року по 12 жовтня 2015 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а за період з 01 квітня 2018 року по 01 серпня 2018 року - березень 2018 року, з урахуванням абзацу четвертого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про залишення позову без розгляду на підставі статті 123 КАС України (а.с.18-23, 33-35). В обґрунтування клопотання відповідач вказав, що частиною п'ятою статті 122 КАС України встановлений місячний строк звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів у правовідносинах публічної служби, якою є і військова служба. Тому саме в місячний строк після звільнення позивач повинен був звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. Позивач виключений зі списків військової частини 01 серпня 2018 року. Крім того, з порядком обчислення індексації грошового забезпечення позивач був ознайомлений при розгляді справи №140/619/19. На думку відповідача, останнім днем звернення до суду із такою позовною заявою було 30 липня 2019 років (місячний термін від моменту здійснення останньої виплати), а не 08 квітня 2021 року (дата підписання позовної заяви). До позовної заяви позивач не надав доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Представником позивача - адвокатом Луцик К.В. подано до суду заперечення проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.37, 38). Свою позицію представник позивача обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 отримав розрахунок нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення 19 березня 2021 року, у якому було вказано базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення - листопад 2014 року та вересень 2015 року. Також представник позивача зазначила, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) та виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, не обмежується будь-яким строком.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Луцькому прикордонному загоні 26 квітня 2013 року по 12 жовтня 2015 року та з 06 березня 2018 року по 01 серпня 2018 року. Ці обставини встановлені рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі №140/619/19, яке набрало законної сили 13 червня 2019 року. Цим рішенням суду зобов'язано Луцький прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2015 року по 12 жовтня 2015 року та з 01 квітня 2018 року по 01 серпня 2018 року (а.с.39-42).
19 березня 2021 року на запит представника позивача - адвоката Луцик К.В. відповідач надав довідку про виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, у якій повідомив, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі №140/619/19 індексація грошового забезпечення була виплачена у червні 2019 року (а.с.8). У довідці також вказано суму виплаченої індексації грошового забезпечення та що базовий місяць для обрахунку індексації грошового забезпечення встановлений як листопад 2014 року, вересень 2015 року з урахуванням фіксованої індексації у розмірі 36,59 грн.
Звернення до суду із цим позовом обумовлене нарахуванням та виплатою ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2015 року по 12 жовтня 2015 року та з 01 квітня 2018 року по 01 серпня 2018 року у неповному розмірі, оскільки позивач вважає, що базовим місяцем для розрахунку індексації за ці періоди є січень 2008 року та березень 2018 року, а не листопад 2014 року, вересень 2015 року, як це визначив відповідач, що вплинуло на розмір індексації грошового забезпечення.
Частиною першою статті 122 КАС України обумовлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статі 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Частина п'ята статті 122 КАС України є спеціальною нормою у розв'язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині другій статті 122 КАС України, та загальною нормою у розв'язанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю. Спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення).
Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 КЗпП України зроблено висновок, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №825/1832/17 індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
В аспекті спірних правовідносин поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовця охоплюється застосованим в частині другій статті 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці» та, відповідно, звернення до суду з вимогами, які стосуються виплати грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення, не обмежується будь-яким строком.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що неодноразово була висловлена, зокрема, у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №804/496/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №360/3359/19.
У цій справі спір виник щодо повноти (правильності) нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди, коли він проходив військову (публічну) службу.
Оскільки частиною п'ятою статі 122 КАС України не визначений місячний строк звернення до адміністративного суду у спорах стосовно «грошової винагороди» або «оплати праці» за проходження публічної служби (рівнозначність цих понять обумовлена наявністю у сторін прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків), а тому у спірних правовідносинах повинні застосовуватися положення спеціальних норм в частині можливості звернення особи до суду з позовом про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
З урахуванням викладеного відсутні законодавчо визначені обмеження строків звернення до суду осіб, які проходили публічну службу, стосовно стягнення грошового забезпечення, виплати індексації грошового забезпечення.
Керуючись статтями 122, 248, 256, 294 КАС України, суд
В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк