24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 439/30/19
провадження № 51-3092ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 02 листопада 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року, постановлені стосовно нього,
встановив:
За вироком Бродівського районного суду Львівської області від 02 листопада 2020 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі частини 5 статті 74, пункту 1 частини 1 статті 49 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Не погоджуючись із постановленими у кримінальному провадженні судовими рішеннями, засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій порушує питання про скасування судових рішень і закриття кримінального провадження відносно нього.
Перевіривши касаційну скаргу на дотримання вимог кримінального процесуального закону, Суд дійшов висновку, що її слід повернути особі, яка її подала, з наступних міркувань.
Відповідно до вимог частини 2 статті 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
При цьому, правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене статтею 426 КПК, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою.
Порядок обчислення процесуальних строків визначено статтею 115 КПК. За частиною 4 вказаної норми процесуального закону при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Як убачається з матеріалів провадження, вироком місцевого суду ОСОБА_4 звільнений від призначеного покарання у виді штрафу, а тому під вартою не перебуває.
Останнім днем подачі касаційної скарги на судові рішення, які набрали законної сили 15 березня 2021 року, є 16 червня 2021 року.
Разом з тим, касаційну скаргу на вирок та ухвалу судів першої та апеляційної інстанцій засудженим подано до відділення поштового зв'язку 18 червня 2021 року. Цією ж датою підписано і касаційну скаргу засудженого.
Викладені обставини свідчать про пропуск ОСОБА_4 строку на касаційне оскарження судових рішень. При цьому клопотання про поновлення процесуального строку до касаційної скарги не долучено.
Посилання засудженого на те, що сторона захисту не була присутня під час оголошення повного тексту судового рішення не впливають на обрахунок процесуальних строків оскарження судових рішень у кримінальному провадженні та не свідчать про дотримання ним приписів частини 2 статті 426 КПК.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання (пункт 41 рішення у справі «Абрамова проти України» від 18 грудня 2018 року, заява № 41988/08; пункт 78 рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року, заява № 40160/12 та інші). Зокрема, такими обмеженнями є встановлення строку звернення особи до суду.
Право на апеляційне чи касаційне оскарження судових рішень гарантується особі з урахуванням необхідності дотримання балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом верховенства права, а саме одного з його елементів «правової визначеності», який передбачає повагу до принципу res judicata (остаточності рішень суду) і наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. (пункт 40 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03; пункт 52 рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia) від 24 липня 2003 року, заява № 52854/99).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись пунктом 3 частини 3 статті 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Повернути засудженому ОСОБА_4 касаційну скаргу на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 02 листопада 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року стосовно нього разом з усіма доданими до цієї скарги матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3