Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1485/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд.39, офіс 125)
до Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка (61002, Харківська область, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44)
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ згідно з договором № 100 від 13.03.2020 у грудні 2020 року у розмірі 12125,99 грн., разом з ПДВ., а також заборгованість за поставлений природний газ у січні 2021 року у розмірі 9791,00 грн., разом з ПДВ. Витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1485/21. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз'яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 23.04.2021 була отримана відповідачем 29.04.2021, проте, відповідач своїм правом на подання відзиву на позов, передбаченим ст. 251 ГПК України, не скористався.
Водночас, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
13 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАГАЗ ПОСТАЧ» (далі - Постачальник, Позивач) та Харківським національним технічним університетом сільського господарства ім. Петра Василенка (далі - Споживач, Відповідач) було укладено договір № 100 постачання природного газу.
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник постачає Споживачеві код згідно ДК 021:2015 - 09120000 - 6 Газове паливо (далі - Газ) - 63000 куб. м. в порядку, передбаченому Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п. 3.4. Договору Приймання-передача Газу, поставленого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці, оформлюється щомісячними Актами приймання-передачі природного газу.
Пунктом 3.5.2. Договору погоджено, що на підставі отриманих від Споживача даних та/або Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника.
Відповідно до п. 3.5.3 Договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання -передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання - передачі газу.
Пунктом 3.5.4. Договору встановлено, що у випадку відмови Споживача від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМТТС
Згідно п. 3.5.5. Договору у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання - передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається: підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 5.1. Договору ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором на природний газ є договірною і становить 4285,71 грн., у тому числі ПДВ 714,29 грн.
Згідно п. 5.3. Договору загальна вартість цього Договору становить 269999,73 грн. y тому числі ПДВ 44999,96 грн. (двісті шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гри. 73 коп., в тому числі ПДВ сорок чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гри. 96 коп.).
Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в безготівковій формі, у національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 6.6. Договору оплата вартості природного газу здійснюється Споживачем в безготівковій формі, у національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника за фактично спожитий природний газ до 15 числа місяця наступного за місяцем постачання на підставі акту приймання-передачі підписаного представниками Сторін.
Пунктом 11.1. Договору встановлено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2020 року (включно), а в частині грошових зобов'язань - до їх повного виконання.
Разом з цим, до цього Договору були укладені Додаткові угоди № 1 від 27.04.2020 р., № 2 від 25.09.2020р., № 3 від 05.10.2020 р., № 4 від 06.10.2020 р., № 5 від 19.10.2020 р., № 6 від 20.11.2020р., № 7 від 30.12.2020 р. та № 8 від 26.01.2021 р.
Зокрема, додатковою угодою № 7 від 30.12.2020 р. було продовжено строк дії Договору до 31.03.2021.
Згідно з додатковою угодою № 8 від 26.01.2021 р. Сторонами було визначено обсяг природного газу 5,021 тис. куб. м. та збільшено загальну вартість договору на 20 відсотків, що складає 31 505,29 грн. з ПДВ.
Позивач зазначає, що до листопада 2020 року (включно) Споживач розрахувався за поставлений природний газ з Постачальником у повному обсязі.
У грудні 2020 року Постачальник передав, а Споживач прийняв природний газ в обсязі 11,39452 тис.куб.м. на загальну суму 71 497,24 грн., разом з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 875 від 16 грудня 2020 року на суму 59371,25 грн. та № 986 від 31 грудня 2020 року на суму 12125,99 грн.
Однак, Споживач за поставлений обсяг природного газу розрахувався частково, сплатив кошти у розмірі 59 371,25 грн. за обсяг природного газу 9,462 тис.куб.м. відповідно до Акту приймання-передачі № 875 від 16.12.2020. За актом приймання-передачі № 986 від 31.12.2020 оплата Споживачем у розмірі 12 125,99 грн. здійснена не була.
У січні 2021 року Постачальник також передав, а Споживач прийняв природний газ в обсязі 5,021 тис.куб.м. на суму 31 505,29 грн., разом з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № 3 від 29.01.2021. Споживач за поставлений обсяг природного газу розрахувався у повному обсязі з Постачальником.
В той же час, за відсутності договору у січні 2021 року Постачальник передав, а Споживач прийняв природний газ в обсязі 1,1129 тис.куб.м. на суму 9 791,00 грн., разом з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №104. Споживач за поставлений обсяг природного газу з Постачальником не розрахувався.
При розрахунку вартості природного газу використано прейскурант НАК "НАФТОГАЗ України" щодо постачання природного газу споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу: за січень 2021 року ціна природного газу з ПДВ становить 8797,74 грн.
Отже, відповідно до Акту приймання-передачі № 986 від 31.12.2020 заборгованість Харківського національного технічного університету сільського господарства перед ТОВ «МЕГАГАЗ ПОСТАЧ» за договором № 100 від 13.03.2020 складає 12 125,99 грн., разом з ПДВ, а згідно з Актом приймання-передачі № 104 за відсутності договору - 9 791,00 грн., разом з ПДВ.
15 січня 2021 року Споживачем було отримано лист щодо акту приймання-передачі природного газу за грудень 2020 року за вих. № 22 від 12.01.2021 разом з актом приймання - передачі № 986. Однак, відповідач не здійснив оплату за поставлений природний газ у грудні 2020 року та не повернув належним чином оформлений акт приймання-передачі.
25 березня 2021 року ТОВ «МЕГАГАЗ ПОСТАЧ» надіслало Харківському національному технічному університету сільського господарства вимогу вих. № 312 від 19.03.2021, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість з постачання природного газу за період січень 2021 в сумі 9791,00 грн. Окрім того, листом за вих. № 343 від 24.03.2021 позивач повторно направив відповідачу 2 примірники акту приймання - передачі № 986.
Проте, Споживач оплату за поставлений природний газ у грудні 2020 року та січні 2021 року не здійснив та не повернув підписаний акт приймання-передачі № 986.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом, в якому він просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ згідно з договором № 100 від 13.03.2020 у грудні 2020 року у розмірі 12125,99 грн., разом з ПДВ., а також заборгованість за поставлений природний газ у січні 2021 року у розмірі 9791,00 грн., разом з ПДВ.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами ст. 173 Господарського України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору № 100 на постачання природного газу від 13.03.2020, у грудні 2020 року позивач передав відповідачу природний газ в обсязі 1,93252 тис.куб.м. на суму 12125,99 грн., про що складено Акт приймання-передачі № 986 від 31 грудня 2020 року.
Вказаний Акт був отриманий відповідачем разом з листом за вих. № 22 від 12.01.2021. Однак, відповідач не здійснив оплату за поставлений природний газ у грудні 2020 року та не повернув належним чином оформлений акт приймання-передачі.
Судом також встановлено, що позивач листом за вих. № 343 від 24.03.2021 повторно направив відповідачу 2 примірники акту приймання - передачі № 986, проте відповідач не сплатив суму заборгованості, відповіді не надав та підписаний Акт приймання - передачі не повернув.
В той же час, суд звертає увагу, що пунктом 3.5.5. Договору сторони передбачили, що у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання - передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Окрім цього, пунктом 6.6. Договору було встановлено, що оплата вартості природного газу здійснюється Споживачем в безготівковій формі, у національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника за фактично спожитий природний газ до 15 числа місяця наступного за місяцем постачання на підставі акту приймання-передачі підписаного представниками Сторін.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість за грудень 2020 року не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу за Договором № 100 у розмірі 12125,99 грн. за поставлений природний газ у грудні 2020 року.
Враховуючи наведене, з огляду на умови договору та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про прострочення виконання відповідачем зобов'язання з повної та своєчасної оплати поставленого природного газу у грудні 2020 року за Договором № 100 постачання природного газу від 13.03.2020 в сумі 12125,99 грн.
За таких обставин, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 12125,99 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що за відсутності договору у січні 2021 року Постачальник передав, а Споживач прийняв природний газ в обсязі 1,1129 тис.куб.м. на суму 9 791,00 грн., разом з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №104, який підписаний без зауважень та скріплений печатками сторін.
Отже, природний газ за актом № 104 обсягом 1,1129 тис. куб.м. на суму 9 791,00 грн., разом з ПДВ, поставлений позивачем поза межами дії договору № 100 від 13.03.2020.
Відповідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати:
- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
- з акту управління господарською діяльністю;
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
- внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
- у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Також, ч.1 ст.144 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності; з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1)повернення виконаного за недійсним правочином;
2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Згідно з ст.1214 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" не вчинило дії з припинення/обмеження Харківському національному технічному університету постачання природного газу, шляхом зняття лімітів, виходячи з того, що внаслідок таких дій, був би обмежений або зірваний процес виконання владних повноважень державною установою, зупинено теплогенеруюче і технологічне обладнання, і найголовніше - у холодну пору року Споживач залишився би на невизначений час без опалення.
Відповідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 25.03.2021 надіслав відповідачу вимогу за вих. № 312 від 19.03.2021 про сплату заборгованості у розмірі 9791,00 грн., що підтверджується поштовими чеком та описом вкладення.
Проте, відповідач вимогу не виконав та суму боргу позивачу не оплатив.
Враховуючи те, що сума заборгованості за поставлений природний газ у січні 2021 року у розмірі 9791,00 грн., разом з ПДВ, відповідачем у встановленому порядку не спростована, суд визнає вимогу позивача у цій частині обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44, код ЄДРПОУ 00493741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 39, офіс 125, код ЄДРПОУ 40292876, р/р IBAN: НОМЕР_1 в АТ "МЕГАБАНК", МФО 351629) заборгованість за поставлений природний газ згідно з договором № 100 від 13.03.2020 у грудні 2020 року у розмірі 12125,99 грн., разом з ПДВ, заборгованість за поставлений природний газ у січні 2021 року у розмірі 9791,00 грн., разом з ПДВ, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 39, офіс 125, код ЄДРПОУ 40292876).
Відповідач: Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44, код ЄДРПОУ 00493741).
Повне рішення складено "22" червня 2021 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/1485/21