23 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 5/1-Б-11
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укрсиббанк",
на ухвалу Господарського суду Херсонської області (щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу)
від 16.12.2020
у складі судді: Пригузи П.Д.,
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 08.04.2021
у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.,
на ухвалу Господарського суду Херсонської області (щодо затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому)
від 16.12.2020
у складі судді: Пригузи П.Д.,
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 08.04.2021
у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.,
у справі за заявою Приватного підприємства "Торгово-виробнича компанія "Укрспецтехніка"
про визнання банкрутом
Акціонерне товариство "Укрсиббанк" (далі - АТ "Укрсиббанк", заявник) 12.05.2021, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.12.2020 (щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.12.2020 (щодо затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5/1-Б-11 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2021.
04.06.2021 від АТ "Укрсиббанк" надійшли докази сплати судового збору за касаційною скаргою в сумі 4204, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0020126995 від 13.05.2021.
Однак касаційна скарга не відповідає вимогам статей 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021 встановлений у розмірі 2270,00 грн.
Таким чином, звертаючись з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, заявнику належало сплатити 4540, 00 грн. (2270*2).
Судовий збір сплачений АТ "Укрсиббанк" за подання касаційної скарги в сумі 4204, 00 грн., є меншим від розміру судового збору, що належить до сплати за подання касаційної скарги за оскаржувані судові рішення.
Крім того, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга АТ "Укрсиббанк" в частині оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 16.12.2020 (щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу) та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021, зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, викладенням окремих норм матеріального та процесуального права, однак посилаючись на положення ч. 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, заявник не зазначає підстав касаційного оскарження передбачених п. п. 1, 2, 3, ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 336, 00 грн. (4540-4204) та зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсиббанк" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.12.2020 (щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.12.2020 (щодо затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Укрсиббанк" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству "Укрсиббанк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк