Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"23" червня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/350/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
до відповідача 1: Фізичної особи - підприємця Шевчука Віктора Петровича
до відповідача 2: ОСОБА_1
про стягнення 134 140,77 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача -1: не з'явився,
від відповідача -2: не з'явився,
У травні 2021 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Шевчука Віктора Петровича (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про стягнення 134 140,77 грн, з яких: 128 289,11 грн основного боргу та 5 851,66 грн відсотків за користування кредитними коштами за неналежне виконання договору про надання овердрафту № 015/14980/333518 від 31.10.2016 та договору поруки № 015/14980/333518/П від 31.10.2016 у солідарному порядку.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із з позовною заявою, 31.10.2016 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Aкціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») (позивач) та Фізичною особою - підприємцем Шевчуком Віктором Петровичем (відповідач -1) укладено договір про надання овердрафту № 015/14980/333518 (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти з максимальним лімітом 420 000,00 грн. На дату укладення договору поточний ліміт кредиту становив 140 000,00 грн, який відповідач зобов'язався належним чином використати та повернути позивачу, кінцевий строком погашення кредиту - 31.10.2019, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 20% річних, з дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених у договорі, проценти за користування кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 20% комісії згідно з умовами договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором. На виконання умов зазначеного договору позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору, у свою чергу, відповідач - 1 не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку чим станом на 28.01.2021 його заборгованість перед банком за договором становить 134 140,77 грн, з яких: 128 289,11 грн - основна заборгованість та 5 851,66 грн - заборгованість за відсотками. Окрім того, 31.10.2016 між позивачем (кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач -2, поручитель) укладено договір поруки № 015/14980/333518/П, за яким остання поручилася перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором про надання овердрафту № 015/14980/333518 від 31.10.2016 у повному обсязі. Станом на дату звернення до суду відповідачі заборгованість за договором не погасили, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 134 140,77 грн, з яких: 128 289,11 грн основної заборгованості та 5 851,66 грн заборгованості за відсотками.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 16, 509, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідачі відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 12.05.2021, не подали, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 12.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 31.05.2021.
У зв'язку з тим, що відповідачем-2 у справі № 918/350/21 є фізичною особою, яка не є підприємцем, Господарський суд Рівненської області 12.05.2021 звернувся до Управління Державної міграційної служби у Рівненській області з проханням надати у п'ятиденний строк з дня отримання звернення суду інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
05.2021 на адресу суду з Управління Державної міграційної служби у Рівненській області надійшла інформація щодо місця реєстрації Шевчук Надії Петрівни.
Ухвалою суду від 31.05.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2021, запропоновано позивачу надати суду розрахунок процентів, сплачених відповідачем-1 та/або відповідачем-2, починаючи з 01.11.2019.
09.06.2021 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
31.10.2016 між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (позичальник) укладений договір про надання овердрафту шляхом приєднання відповідача-1 до публічної оферти через підписання заяви - анкети на отримання кредиту, де в графі «Вид кредиту» останній підтвердив намір отримати кредит, зазначивши суму кредитування, бажаний строк та цільове використання кредиту.
Згідно із заявою - анкетою на отримання кредиту відповідач - 1 підписанням цієї заяви засвідчив, що отримав всю інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зазначена інформація для позичальника є доступною, повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансових послуг, що надаються/пропонуються банком, умови запитуваного кредитування є зрозумілими, відповідають інтересам останнього, є розумними та справедливими.
Судом установлено, що анкета - заява підписана відповідачем-1 13.10.2016, а договір про надання овердрафту - 31.10.2016.
У договорі наведені такі визначення термінів: строк доступності овердрафту - період часу протягом якого позичальник має право здійснювати платежі із поточного рахунку в межах поточного ліміту; поточний ліміт - розмір грошових коштів овердрафту, що можуть бути надані кредитором позичальнику у порядку та на умовах договору; овердрафт - форма кредитування позичальника шляхом здійснення платежів із поточного рахунку в межах поточного ліміту в разі відсутності грошових коштів на поточному рахунку, внаслідок чого за поточним рахунком виникає дебетове сальдо; дебетове сальдо - від'ємна різниця між сумою коштів на поточному рахунку та сумою видаткових операцій по поточному рахунку станом на кінець календарного дня. Значення дебетового сальдо не може перевищувати поточний ліміт; поточний рахунок - поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», до якого встановлено овердрафт; дата закінчення строку доступності овердрафту - 30.10.2019 або інший календарний день, що передує даті закінчення строку овердрафту; дата закінчення строку овердрафту - 31.10.2019 або інший день, календарна дата, до закінчення якої позичальник зобов'язаний здійснити повне погашення заборгованості за договором (погашення овердрафту/кредитної заборгованості, сплату процентів за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю, комісій, пені, неустойки та інших передбачених договором платежів, у т. ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору та/або договорів забезпечення).
Відповідно до п. 1.1. договору кредитор на умовах договору надає позичальнику протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту в межах поточного ліміту.
Позичальник зобов'язався використати овердрафт за цільовим призначенням, вказаним у п. 1.9. договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт/кредитну заборгованість, сплатити проценти за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором, у строки, передбачені договором, але не пізніше дати закінчення строку овердрафту. Станом на дату укладення договору поточний ліміт кредиту становив 140 000,00 грн (п.1.2., 1.4. договору).
Згідно з п. 1.5. договору позичальник має право використовувати овердрафт виключно при наявності встановленого максимального ліміту та поточного ліміту. У разі скасування максимального та поточного лімітів позичальник не має право використовувати овердрафт.
У п. 1.6 договору вказано, що з моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку, кредитор вважається таким, що надав позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, або сума кредитної заборгованості є заборгованістю позичальника за овердрафтом.
За п. 1.7., 1.8. договору строк овердрафту починається з дати виконання позичальником умов, передбачених п. 2.1. договору, по дату закінчення строку овердрафту. Строк доступності овердрафту - з дати початку строку овердрафту, визначеною датою згідно з п. 1.6. договору, по дату закінчення строку доступності овердрафту.
Відповідно до п. 1.9. - 1.12. договору цільовим використанням овердрафту за договором є поповнення обігових коштів, фінансування ведення фінансово-господарської діяльності та поточних та/або не передбачуваних витрат позичальника. Позичальник не має права використовувати кошти овердрафту на інші цілі. За рахунок овердрафту не можуть здійснюватися операції з примусового стягнення коштів з поточного рахунку позичальника. Протягом строку дії договору позичальник зобов'язаний не закривати поточний рахунок. Грошові зобов'язання позичальника за договором є безумовними та безвідкличними. Їх виконання має пріоритет над будь-якими поточними та майбутніми грошовими зобов'язаннями позичальника, якщо інше не встановлено законодавством України. Протягом трьох місяців з дати укладення договору позичальник зобов'язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, у розмірі не менше 100 % відсотків від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках позичальника та підтримувати зазначений показник до повного виконання позичальником зобов'язань за договором. При цьому до обсягу безготівкових надходжень грошових коштів на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, не зараховуються: кредитні кошти; кошти, отримані за рахунок надання/повернення фінансової допомоги; а також кошти, перераховані з вкладних (депозитних) рахунків. Протягом трьох місяців від дати укладання договору, неустойка за невиконання позичальником умов цього пункту договору, передбачена п. 11.2.2
договору, не застосовується.
Порядок надання овердрафту та встановлення ліміту овердрафту регулюється ст. 2 договору, зокрема, п. 2.3.-2.5. договору передбачено, що зазначений в договорі поточний ліміт діє до останнього дня третього календарного місяця від дати укладання договору. Починаючи з першого дня четвертого календарного місяця від дати укладання договору, щомісяця, з урахуванням вимог п. 1.4. договору, встановлюється поточний ліміт, який діє включно до останнього дня календарного місяця, на який його було встановлено (якщо інше не передбачено п. 2.5. договору), а в останній календарний місяць користування овердрафтом - строк дії поточного ліміту закінчується в дату закінчення строку овердрафту. Кредитор письмово повідомляє позичальника про встановлений поточний ліміт шляхом відправлення письмового повідомлення рекомендованим листом. Поточний ліміт встановлюється на наступний банківський день після дати відправлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення. До дати відправлення такого повідомлення (включно) застосовується поточний ліміт, що діяв в останній день попереднього календарного місяця. Якщо встановлений кредитором поточний ліміт на відповідний календарний місяць з урахуванням умов, передбачених п. 2.4 договору, дорівнює розміру поточного ліміту в попередньому місяці, кредитор не надсилає позичальнику письмове повідомлення та поточний ліміт в такому календарному місяці відповідає поточному ліміту, що був встановлений на попередній календарний місяць.
Пунктами 4.1., 4.2., 4.4. договору передбачено, що проценти за користування овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 20 % річних. Нарахування процентів за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю здійснюється виходячи із зазначених у договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом/кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності безперервного і дебетового сальдо/кредитної заборгованості. Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю щомісяця в дату сплати процентів, та остаточно при погашенні овердрафту з дотриманням порядку, передбаченого п. 4.9. договору, та з врахуванням таких періодів: в першому календарному місяці користування Овердрафтом/кредитною заборгованістю - за період з дня надання овердрафту/виникнення кредитної заборгованості по день, що передує календарному дню дати сплати процентів; в наступних календарних місяцях - за період з календарного дня дати сплати процентів попереднього місяця по день, що передує календарному дню дати сплати процентів; в останній календарний місяць - за період з календарного дня дати сплати процентів попереднього календарного місяця по день, що передує даті повного погашення овердрафту/кредитної заборгованості.
За п. 5.1., 5.2. договору клієнт зобов'язався протягом строку овердрафту здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо та не пізніше дати закінчення строку овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше. Погашення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, що надходять на поточний рахунок позичальника. Повним погашенням овердрафту вважається відсутність на поточному рахунку дебетового сальдо на кінець банківського дня. Погашення кредитної заборгованості здійснюється за рахунок будь - яких коштів позичальника.
Отже, з укладенням договору про надання овердрафту у відповідача-1 виник обов'язок повернути позивачу суму отриманого кредиту - 140 000,00 грн (наданого 25.07.2019, про що свідчить виписка по рахунку) з кінцевим строком погашення до 31.10.2019, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 20 % річних.
Позивач зазначає, що відповідач - 1 не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку чим станом на 28.01.2021 за ним рахується борг у розмірі 134 140,77 грн, з яких: 128 289,11 грн заборгованість за кредитом та 5 851,66 грн заборгованість за відсотками, на підтвердження чого надано розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Відповідачі суми заборгованості, заявленої до стягнення, не спростували, доказів у підтвердження повного чи часткового погашення боргу суду не надали.
До всіх правовідносин, пов'язаних із укладенням та виконанням договору, застосовується позовна давність тривалістю у десять років (п. 11.5. договору).
Договір вступив у силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань за договором (п. 12.1. договору).
Крім того, як установлено судом, у забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання овердрафту між відповідачем - 2 (поручитель) та позивачем (кредитор) укладено договір поруки № 015/14980/333518/П від 31.10.2016, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірі 420 000,00 грн в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 31.10.2019, або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у тому числі на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором, сплатити комісії в розмірах, передбачених кредитним договором; сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов'язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору (п. 1.1. договору поруки).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань (п. 1.2. договору поруки).
Відповідно до умов п. 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечуваних зобов'язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У такому випадку кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпечуваними зобов'язаннями.
Згідно з п. 2.2. договору поруки поручитель зобов'язався здійснювати виконання порушених забезпечуваних зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань.
За п. 2.5. договору поруки виконання забезпечених зобов'язань здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на зазначені у вимозі рахунки кредитора.
Відповідно до п. 7.2. договору поруки, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора. Строк поруки, що встановлена договором, становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору про надання овердрафту: несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, відповідно до умов договору про надання овердрафту позикодавцем вживались заходи досудового врегулювання спору, зокрема 08.02.2021 направлено на адреси відповідачів вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 2465.
Однак грошові зобов'язання у визначені кредитором строки відповідачами не виконані, заборгованість не погашено.
Ураховуючи, що відповідачі не виконують умови договору про надання овердрафту, позивач звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та просить суд стягнути солідарно з відповідачів 128 289,11 грн заборгованості за кредитом та 5 851,66 грн заборгованості за відсотками.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов'язані із неналежним виконанням відповідачами умов кредитного договору та договору, укладеного в його забезпечення, щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту, сплати процентів, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У силу вимог ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Отже, зобов'язання з кредитного договору передбачає єдиний обов'язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, з 25.07.2019 відповідачу-1 встановлений кредитний ліміт в розмірі 140 000,00 грн, який останній повернув частково, на суму 11 710,89 грн, отже, розмір боргу становить 128 289,11 грн.
Відповідач-1 розміру боргу, заявленого позивачем до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження його часткової чи повної сплати суду не надав.
Окрім того, за твердженням позивача, відповідач-1 не сплатив процентів за користування кредитом, розмір яких становить 5 851,66 грн.
Приписами ч. 1 ст. 1050 ЦК України унормовано, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст. 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 навела висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що вона вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Судом установлено, що строк повернення кредиту погоджений сторонами до 31.10.2019, тобто до вказаного строку позивач мав право на нарахування процентів в розмірі 20%, а після вказаної дати - 3% річних та інфляційні.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що позивач здійснював нарахування процентів по 28.01.2021, тобто поза межами строку дії кредитного договору, при цьому станом на 07.12.2019 та 07.12.2020 заборгованості за процентами у відповідача-1 не було, навпаки, мала місце переплата (відповідач-1 заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог чи зустрічної позовної заяви про стягнення процентів у переплаченій сумі не подав, отже, підстави для зменшення суми боргу по кредиту відсутні).
За таких обставин вимоги позивача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.
Щодо забезпечення виконання зобов'язань, то останні врегульовані Главою 49 ЦК України, зокрема ст. 546, 553-559 ЦК України.
Так, за ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.
Статтею 553 ЦК України унормовано, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Із законодавчого положення "поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник" випливає обов'язок поручителя надати таке ж виконання, до якого зобов'язаний основний боржник. Отже, законодавець фактично поставив знак рівності між зобов'язанням боржника за основним договором та зобов'язанням поручителя за договором поруки - за змістом вони є тотожними, тобто з моменту порушення умов основного договору боржником обсяг зобов'язання поручителя і обсяг зобов'язання боржника перед кредитором за загальним правилом є рівними, однаковими. Якщо за умовами поруки поручитель зобов'язаний нести цивільно-правову відповідальність за боржника у формі відшкодування збитків (шкоди) та/або сплати неустойки необхідно встановлювати наявність підстав для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності. Якщо немає підстав притягувати до відповідальності боржника, то не повинен виконувати зобов'язання за договором поруки і поручитель.
За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення боргу в розмірі 128 289,11 грн з відповідача-2 як солідарного з відповідачем-1 боржника.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, що полягало у неналежному виконанні відповідачем-1 умов кредитного договору щодо повернення кредиту, а, отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідачів на користь позивача 128 289,11 грн заборгованості по кредиту у солідарному порядку.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 171,03 грн покладається на відповідачів, а решта - на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Фізичної особи - підприємця Шевчука Віктора Петровича, ОСОБА_1 про солідарне стягнення в сумі 134 140,77 грн задоволити частково.
Стягнути у солідарному порядку з Фізичної особи - підприємця Шевчука Віктора Петровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) 128 289,11 грн заборгованості по кредиту.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 5 851,66 грн заборгованості по процентам відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шевчука Віктора Петровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) 1 085,52 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) 1 085,51 грн судового збору.
Позивач: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909).
Відповідач-1: Фізична особа - підприємець Шевчук Віктор Петрович ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 23.06.2021.
Суддя О. Андрійчук