23.06.2021 Справа № 914/1302/19
Господарський суд Львівської області у складі
Головуючого судді Фартушка Т.Б., за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву: Державної судової адміністрації України від 17.06.2021р. вих. №10-12122/21 (вх. №2595/21 від 17.06.2021р.)
про: визнання наказу Господарського суду Львівської області від 11.05.2021р. у справі №914/1302/19 таким, що не підлягає виконанню
у справі №914/1302/19 за позовом: Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону, Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, в інтересах держави, уповноваженим органом якого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі:
Позивача-1: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, Львівська область, м.Львів;
Позивача-2: Державного підприємства Міністерства оборони України “Аеропорт Львів-2”, Львівська область, Стрийський район, с.Грабовець;
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕКОСВІТ”, Львівська область, Стрийський район, м.Стрий;
про: зобов'язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0960га по вул.Мізерного, 11 та 13, яка є частиною земельної ділянки військового містечка №1 у м.Стрий Львівської області, шляхом демонтажу огорожі та приведення самовільно зайнятої земельної ділянки в попередній стан.
Представники:
Заявника (Боржника): не з'явився;
Прокурора (Стягувача): не з'явився
19.04.2021р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 08.04.2021р. вих. №15-159вих-21 (вх. №1612/21) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та повернення судового збору у справі №914/1302/19 за позовом Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова та Державного підприємства Міністерства оборони України “Аеропорт Львів-2” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕКОСВІТ” про зобов'язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0960га по вул.Мізерного, 11 та 13, яка є частиною земельної ділянки військового містечка №1 у м.Стрий Львівської області, шляхом демонтажу огорожі та приведення самовільно зайнятої земельної ділянки в попередній стан.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.04.2021р. у даній справі судом постановлено прийняти заяву до розгляду; розгляд заяви призначити в судовому засіданні на 27.04.2021р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов'язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 27.04.2021р. постановлено:
1. Заяву Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 08.04.2021р. вих. №15-159вих-21 (вх. №1612/21 від 15.04.2021р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та повернення судового збору у справі №914/1302/19 задоволити частково.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2021р. у справі №914/1302/19 про стягнення з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код: 38326057) в дохід Державного бюджету України 1921грн. судового збору.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код: 38326057) 1921грн. судового збору, списаного на підставі Меморіального ордеру від 25.03.2021р. №1 (#141296902) згідно наказу Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. у справі №914/1302/19.
4. В частині повернення сплаченого згідно Платіжного доручення від 30.07.2019р. №769 судового збору в розмірі 1921грн. заяву Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 08.04.2021р. вих. №15-159вих-21 (вх. №1612/21 від 15.04.2021р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та повернення судового збору у справі №914/1302/19 відхилити.
Ухвала Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі №914/1302/19 не оскаржувалась та набрала законної сили.
На виконання пункту 3 ухвали Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі №914/1302/19 11.05.2021р. Господарським судом Львівської області видано наказ.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.06.2021р. у даній справі суд постановив виправити допущені в ухвалі Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі №914/1302/19 описки, а саме: в мотивувальній частині ухвали після словосполучення: «… підстав до …» перед словосполученням «… з Державного…» та після словосполучення: «… виконання та …» перед словосполученням «… на користь …» замість запису «стягнення» зазначити запис «повернення»; в пункті 3 резолютивної частини ухвали на початку речення перед словосполученням «… з Державного …» замість запису «Стягнути» зазначити запис «Повернути».
17.06.2021р. за вх. №2595/21 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Державної судової адміністрації України від 17.06.2021р. вих. №10-12122/21 про: визнання наказу Господарського суду Львівської області від 11.05.2021р. у справі №914/1302/19 таким, що не підлягає виконанню; зупинення виконання за наказом; заборону органам Державної казначейської служби України приймати наказ до виконання.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.06.2021р. у даній справі судом постановлено прийняти до розгляду заяву Державної судової адміністрації України від 17.06.2021р. вих. №10-12122/21 (вх. №2595/21 від 17.06.2021р.) про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 11.05.2021 у справі № 914/1302/19 таким, що не підлягає виконанню; заяву Державної судової адміністрації України від 17.06.2021р. вих. №10-12122/21 (вх. №2595/21 від 17.06.2021р.) в частині зупинення виконання за наказом Господарського суду Львівської області від 11.05.2021 у справі № 914/1302/19 задоволити; до розгляду Заяви Державної судової адміністрації України від 17.06.2021р. вих. №10-12122/21 (вх. №2595/21 від 17.06.2021р.) про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 11.05.2021 у справі № 914/1302/19 таким, що не підлягає виконанню зупинити виконання за наказом Господарського суду Львівської області від 11.05.2021 у справі № 914/1302/19; заяву Державної судової адміністрації України від 17.06.2021р. вих. №10-12122/21 (вх. №2595/21 від 17.06.2021р.) в частині заборонити органам Державної казначейської служби України приймати наказ Господарського суду Львівської області від 11.05.2021 у справі №914/1302/19 до виконання відхилити; розгляд заяви Державної судової адміністрації України від 17.06.2021р. вих. №10-12122/21 (вх. №2595/21 від 17.06.2021р.) про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 11.05.2021 у справі № 914/1302/19 таким, що не підлягає виконанню призначити в судовому засіданні на 23.06.2021р. о 11:00год.; явка повноважних представників Стягувача та Боржника в судове засідання визнається обов'язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.
Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
В порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.
Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Представник Заявника (Боржника) в судове засідання не з'явився, у поданій заяві від 17.06.2021р. вх. №2595/21 просив суд розглядати заяву за відсутності повноважного представника Заявника.
Прокурор (Стягувач) в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов'язковою.
Згідно із п.п.1, 2 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.п.1, 3, 4 ч.5 ст.13 ГПК України).
Приписами п.п.2, 3 ч.1 ст.42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З врахуванням наведеного суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020р. у справі №43/122, що учасник справи, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право участь в судовому процесі та подання письмових заяв по суті спору. Таке право реалізується учасником справи протягом строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.06.2021р. про прийняття заяви до розгляду та призначення розгляду в судовому засіданні на 23.06.2021р. о 11:00год. надіслано судом 18.06.2021р. на зазначену Заявником у позовній заяві адресу місцезнаходження Учасників справи.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновків про повідомлення Учасників справи про відкриття провадження у справі, а також про дату, час та місце розгляду справи у встановлені чинним процесуальним Законом порядку та спосіб.
Відповідно до ч.ч.3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження№ 11-268заі18), а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2019р. у справі №913/879/17, від 21.05.2020р. у справі№10/249-10/19, від 15.06.2020р. у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021р. у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція 1950 року) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).
У свою чергу, Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Зокрема, «право на публічний розгляд», передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає право на «усне слухання». І це право було б позбавлене смислу, якби сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь у ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана до суду таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи.
Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його цивільних прав та обов'язків. Порушенням права на справедливий суд визнавався судовий розгляд без повідомлення особи за її відомим місцем проживання (пункт 97 та інші рішення у справі «Schmidt v. Latvia» від 27 квітня 2017 року). У § 87 у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. «Ruiz-Mateos v. Spain», рішення від 23 червня 1993 року, серія A, № 262, с. 25, параграф 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands», рішення від 27 жовтня 1993 року, серія A, № 274, с. 19, параграф 33, та «Ankerl v. Switzerland», рішення від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, параграф 38).
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Як видно із зазначеного вище, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Також суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що Учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними передбачених ГПК України процесуальних прав.
Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020р. у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020р. у справі №914/6968/16.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Вищої ради правосуддя від 01.04.2021р. №763/0/15-21 «Про надання уніфікованих рекомендацій для судів усіх інстанцій та юрисдикцій щодо безпечної роботи в умовах карантину» вирішено рекомендувати судам усіх інстанцій та юрисдикцій застосовувати у діяльності уніфіковані рекомендації щодо безпечної роботи в умовах карантину, що додаються.
Пунктом 4 уніфікованих рекомендацій щодо безпечної роботи в умовах карантину встановлено довести до відома учасників судових процесів можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами. При цьому відкладення розгляду справи можливе лише у крайньому разі, лише коли його проведення з використанням електронних засобів зв'язку неможливе через процедурні та технічні причини.
Відповідно до ч.3 ст.328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
З врахуванням встановленого приписами ст.328 ГПК України строку розгляду заяви, а також того, що неявка Стягувача і Боржника не є перешкодою для розгляду заяви; вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення Учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду заяви та можливість її розгляду за відсутності повноважних представників Учасників справи за наявними у справі документами.
Розглянувши і дослідивши матеріали поданої заяви та справи в їх сукупності, оцінивши наведені доводи і подані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.12.2020р. у справі №914/1302/19 за позовом Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону, Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, в інтересах держави, уповноваженим органом якого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова та Державного підприємства Міністерства оборони України “Аеропорт Львів-2” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕКОСВІТ” про зобов'язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0960га по вул.Мізерного, 11 та 13, яка є частиною земельної ділянки військового містечка №1 у м.Стрий Львівської області, шляхом демонтажу огорожі та приведення самовільно зайнятої земельної ділянки в попередній стан в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2020р. у справі №914/1302/19 не оскаржувалось, набрало законної сили 20.01.2021р. в порядку, встановленому статтею 241 ГПК України, та, у відповідності до приписів ч.1 ст.129-1 Конституції України і ч.1 ст.18 ГПК України, є обов'язковим до виконання на всій території України.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.12.2020р. у даній справі судом постановлено призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 13.01.2021р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов'язковою.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 13.01.2021р. у даній справі судом ухвалено стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код: 38326057) в дохід Державного бюджету України 1921грн. судового збору; наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2021р. у справі №914/1302/19 не оскаржувалось, набрало законної сили 09.02.2021р. в порядку, встановленому статтею 241 ГПК України, та, у відповідності до приписів ч.1 ст.129-1 Конституції України і ч.1 ст.18 ГПК України, є обов'язковим до виконання на всій території України.
09.02.2021р. Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2021р. у справі №914/1302/19 про стягнення з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код: 38326057) в дохід Державного бюджету України 1921грн. судового збору.
19.04.2021р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 08.04.2021р. вих. №15-159вих-21 (вх. №1612/21) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та повернення судового збору у справі №914/1302/19 за позовом Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова та Державного підприємства Міністерства оборони України “Аеропорт Львів-2” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕКОСВІТ” про зобов'язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0960га по вул.Мізерного, 11 та 13, яка є частиною земельної ділянки військового містечка №1 у м.Стрий Львівської області, шляхом демонтажу огорожі та приведення самовільно зайнятої земельної ділянки в попередній стан.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.04.2021р. у даній справі судом постановлено прийняти заяву до розгляду; розгляд заяви призначити в судовому засіданні на 27.04.2021р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов'язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 27.04.2021р. постановлено:
1. Заяву Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 08.04.2021р. вих. №15-159вих-21 (вх. №1612/21 від 15.04.2021р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та повернення судового збору у справі №914/1302/19 задоволити частково.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2021р. у справі №914/1302/19 про стягнення з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код: 38326057) в дохід Державного бюджету України 1921грн. судового збору.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код: 38326057) 1921грн. судового збору, списаного на підставі Меморіального ордеру від 25.03.2021р. №1 (#141296902) згідно наказу Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. у справі №914/1302/19.
4. В частині повернення сплаченого згідно Платіжного доручення від 30.07.2019р. №769 судового збору в розмірі 1921грн. заяву Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 08.04.2021р. вих. №15-159вих-21 (вх. №1612/21 від 15.04.2021р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та повернення судового збору у справі №914/1302/19 відхилити.
Ухвала Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі №914/1302/19 не оскаржувалась та набрала законної сили.
На виконання пункту 3 ухвали Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі №914/1302/19 11.05.2021р. Господарським судом Львівської області видано наказ про «Стягнути з Державного бюджету України на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код: 38326057) 1921грн. судового збору, списаного на підставі Меморіального ордеру від 25.03.2021р. №1 (#141296902) згідно наказу Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. у справі №914/1302/19».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.06.2021р. у даній справі суд постановив виправити допущені в ухвалі Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі №914/1302/19 описки, а саме: в мотивувальній частині ухвали після словосполучення: «… підстав до …» перед словосполученням «… з Державного…» та після словосполучення: «… виконання та …» перед словосполученням «… на користь …» замість запису «стягнення» зазначити запис «повернення»; в пункті 3 резолютивної частини ухвали на початку речення перед словосполученням «… з Державного …» замість запису «Стягнути» зазначити запис «Повернути».
17.06.2021р. за вх. №2595/21 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Державної судової адміністрації України від 17.06.2021р. вих. №10-12122/21 про: визнання наказу Господарського суду Львівської області від 11.05.2021р. у справі №914/1302/19 таким, що не підлягає виконанню; зупинення виконання за наказом, заборону органам Державної казначейської служби України приймати наказ до виконання.
Подану заяву Заявник обґрунтовує тим, що на виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у даній справі 11.05.2021р. Господарським судом Львівської області видано наказ, Боржником у якому визначено Державну судову адміністрацію України.
При цьому, згідно доводів Заявника зі змісту ухвали Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі № 914/1302/19 можна виснувати, що Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону у даній справі сплачено судовий збір згідно платіжного доручення від 30.07.2019р. №769 в розмірі 1921 грн, а також стягнуто з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код: 38326057) в дохід Державного бюджету України 1921 грн. судового збору, який сплачено відповідно до Меморіального ордеру від 25.03.2021р. №1 (#141296902) згідно наказу Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. у справі №914/1302/19.
Таким чином, відбулося надмірне зарахування (подвійна сплата) судового збору.
Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком головного управління Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
Згідно з пунктом 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, з платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Таке подання надається платником до органу Державної казначейської служби України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву й подання, дати складення яких не перевищують 30 календарних днів.
З підстав наведеного Заявник підсумовує, що для повернення судового збору сплаченого відповідно до Меморіального ордеру від 25.03.2021р. №1 (#141296902) згідно наказу Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. у справі № 914/1302/19 Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону необхідно звернутись до органів Державної казначейської служби України з ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі № 914/1302/19 у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене та враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011р. №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" Заявник зазначає, що ДСА України є органом, що контролює справляння надходжень бюджету, зокрема судового збору, а відтак не може бути боржником за наказом Господарського суду Львівської області від 11.05.2021р. у справі № 914/1302/19.
Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є, крім іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Приписами ч.1 ст.18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Положеннями ч.3 ст.56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч.1 ст.151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ДСА України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Згідно з пп.55 п.6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019р. №141/0/15-19 (зі змінами), ДСА України відповідно до визначених завдань забезпечує в установленому порядку самопредставництво (представництво) ДСА України, територіальних управлінь ДСА України в судах та інших державних органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, у тому числі через посадових осіб юридичної служби ДСА України або інших уповноважених осіб.
Відповідно до пп.3 п.1 розділу II Положенням про юридичне управління Державної судової адміністрації України, затверджене наказом ДСА України від 30.10.2020р. №487, основними завданнями юридичного управління є організація претензійної та позовної роботи ДСА України, представлення інтересів ДСА України, та її територіальних управлінь (у разі необхідності), забезпечення самопредставництва в судах.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Згідно ч.4 ст.328 ГПК України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено в п.5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», що у разі наявності підстав для повернення судового збору, відмінних від тих, які передбачені статтею 7 Закону, це питання вирішується у позасудовому порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів". Суди першої та апеляційної інстанцій можуть надавати відповідні довідки органам Державної судової адміністрації України про те, що документ, за який сплачено судовий збір, до суду не надходив.
Відповідно до п.1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787, цей Порядок розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375.
Відповідно до пункту 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком головного управління Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
Згідно з пунктом 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, з платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Таке подання надається платником до органу Державної казначейської служби України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву й подання, дати складення яких не перевищують 30 календарних днів.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постановах від 04.03.2019р. у справі №921/1105/15-г/4 та від 17.12.2019р. у справі №925/9/18.
Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.
ЄСПЛ вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, №28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, №76943/11, § 123, ЄСПЛ,від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, №20166/92, § 36, ЄСПЛ,від 22 листопада 1995 року).
З врахуванням наведеного, в тому числі беручи до уваги ухвалу Господарського суду Львівської області у даній справі від 17.06.2021р. про виправлення описок в ухвалі, суд зазначає про наявність правових підстав до задоволення заяви Державної судової адміністрації України від 17.06.2021р. вих. №10-12122/21 (вх. №2595/21 від 17.06.2021р.) про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 11.05.2021р. у справі №914/1302/19 таким, що не підлягає виконанню та визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 11.05.2021р. на виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі №914/1302/19 про «Стягнути з Державного бюджету України на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код: 38326057) 1921грн. судового збору, списаного на підставі Меморіального ордеру від 25.03.2021р. №1 (#141296902) згідно наказу Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. у справі №914/1302/19».
Крім цього, оглянувши та дослідивши матеріали суд зазначає про вмотивованість та обґрунтованість доводів Заяви щодо того, що для повернення сплаченого відповідно до Меморіального ордеру від 25.03.2021р. №1 (#141296902) згідно наказу Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. у справі № 914/1302/19 судового збору в розмірі 1921грн. Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону необхідно звернутись до органів Державної казначейської служби України з ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі № 914/1302/19 у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 18, 42, 46, 73, 74, 120, 121, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -
1. Заяву Державної судової адміністрації України від 17.06.2021р. вих. №10-12122/21 (вх. №2595/21 від 17.06.2021р.) про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 11.05.2021р. у справі №914/1302/19 таким, що не підлягає виконанню задоволити.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 11.05.2021р. на виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 27.04.2021р. у справі №914/1302/19 про «Стягнути з Державного бюджету України на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код: 38326057) 1921грн. судового збору, списаного на підставі Меморіального ордеру від 25.03.2021р. №1 (#141296902) згідно наказу Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. у справі №914/1302/19».
3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Повний текст ухвали складено 23.06.2021р.
Головуючий суддя Т.Б. Фартушок