ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.06.2021Справа № 910/1717/21
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПГТ-Україна»
доАнтимонопольного комітету України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «НАК»
провизнання рішення недійсним
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Зіньков О.Ю.
від відповідача:Кондрашова А.О., Поліщук Р.О.
від третьої особи:Джумурат Р.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГТ-Україна» (надалі - ТОВ «ПГТ-Україна») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (надалі - «Комітет») про визнання недійсним рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконним прийняттям відповідачем рішення №720-р від 12.11.2020 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати його недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «НАК» (надалі - ТОВ «НАК») до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, призначено підготовче засідання.
02.03.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що у прийнятті рішення №720-р від 12.11.2020 відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядку та спосіб, встановлені законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими; позивачем не доведено факту пропуску третьою особою строку, встановленого законом для звернення з відповідною заявою до Комітету.
У поданих до суду письмових поясненнях третя особа також заперечує проти позовних вимог та вказує, що в оскаржуваному рішенні повною мірою доведено факт вчинення позивачем дій з використання позначення, що може призвести до змішування з діяльністю третьої особи, а також відсутністю підстав стверджувати про пропуск ТОВ «НАК» строку для звернення до Комітету із заявою про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Протокольною ухвалою суду від 26.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2021, яке було перенесено на 07.06.2021.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.
Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні надали пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечували.
В судовому засіданні 07.06.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
За результатами розгляду Антимонопольним комітетом України справи № 127-26.4/96-16 рішенням №720-р від 12.11.2020 (надалі - «Рішення») дії ТОВ «ПГТ-Україна» щодо використання без дозволу (згоди) ТОВ «НАК» позначення «HYDRAFLEX», яке є схожим на позначення «HYDROFLEX», яке ТОВ «НАК» раніше за ТОВ «ПГТ-Україна» почало використовувати в господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю ТОВ «НАК», визнано порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
На порушника накладено штраф у розмірі 478 955,00 грн.; зобов'язано ТОВ «ПГТ-Україна» припинити використання позначення «HYDRAFLEX», що є схожим на позначення «HYDROFLEX», яке ТОВ «НАК» раніше за ТОВ «ПГТ-Україна» почало використовувати в господарській діяльності.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання недійсним Рішення.
Комітетом в оскаржуваному рішенні встановлені наступні обставини.
До Комітету надійшла заява ТОВ «НАК» від 21.01.2016 №072 (вх. Комітету № 8-01/24-АМ від 09.02.2016) про недобросовісну конкуренцію в діях ТОВ «ПГТ-Україна» під час використання в господарській діяльності позначення «HYDRAFLEX».
ТОВ «НАК» здійснює реалізацію продукції, серед якої є рукава високого та низького тиску. У тому числі рукава під позначенням «HYDROFLEX».
ТОВ «НАК» 06.10.2006 подано заявку № m200615489 до Державного департаменту інтелектуальної власності України про реєстрацію знака для товарів і послуг «HYDROFLEX», та отримано свідоцтво на знак для товарів і послуг «HYDROFLEX» (далі - Позначення) 26.05.2008 за № 91985 (кл 7: машини і верстати; двигуни ( крім призначених для наземного транспорту); муфти; з'єднувачі, зчепи та передавачі (крім призначених для наземного транспорту); сільського господарське знаряддя; інкубатори) (далі - Свідоцтво).
Позначення HYDROFLEX, що використовує ТОВ «НАК» на продукції, яку він реалізує, зокрема на рукавах високого тиску, є індивідуалізуючим, тобто таким, яке має відрізняти продукцію одного суб'єкта господарювання (Заявника) з-поміж іншої продукції.
Так, відповідно до інформації, наданої заявником, на рукавах, які реалізує ТОВ «НАК», містяться позначення «HYDROFLEX», виконані великими літерами чорного або білого кольору (залежно від виду продукції), розміщені на чорному, жовтому та синьому фоні. Знак для товарів та послуг «HYDROFLEX» та позначення «HYDROFLEX» є ідентичними.
Заявнику у грудні 2015 року стало відомо про введення в господарській обіг в Україні продукції під назвою «HYDRАFLEX», яку реалізовувало ТОВ «ПГТ-Україна», а саме рукавів високого тиску, з використанням при цьому позначення «HYDRАFLEX», яке, на думку Заявника, є схожим на позначення HYDRОFLEX, яке використовується також на рукавах високого тиску, які реалізує Заявник, що може призвести до змішування з його діяльністю.
На думку заявника, позначення «HYDRАFLEX» відповідача відрізняється від зареєстрованого знака для товарів та послуг (позначення) «HYDRОFLEX», яке він використовує, лише однією літерою, відтак є підстави вважати, що використання ТОВ «ПГТ-Україна» схожого позначення в господарській діяльності може призвести до змішування з діяльністю ТОВ «НАК».
На підтвердження того, що ТОВ «ПГТ-Україна» використовує позначення «HYDRАFLEX» та на підтвердження інформації, зазначеної вище, заявником надано скрін-шот із веб-сайту ТОВ «ПГТ-Україна» та рахунок на оплату замовлення № 3681 від 30.12.2015.
Так, відповідно до інформації, наявної в Комітеті, на рукавах високого тиску, які реалізує ТОВ «ПГТ-Україна», містяться позначення «HYDRАFLEX», виконані великими літерами чорного кольору у вигляді тиснення, на чорному фоні. Аналіз позначень «HYDRОFLEX», зазначених на рукавах високого тиску, які реалізує заявник, та позначень «HYDRАFLEX» на рукавах високого тиску, які реалізує ТОВ «ПГТ-Україна», свідчить про те, що зазначені позначення на продукції між собою є схожими: за розміщенням та шрифтом.
За інформацією, наданою ТОВ «ПГТ-Україна», ним 25.12.2015 було подано дві заявки на реєстрацію знака для товарів та послуг «HYDRАFLEX» (m201524095 та m201524097). Зазначені заявки були розглянуті та 10.11.2016 зареєстровані знаки для товарів та послуг за такими номерами: 218840 та 218839.
Знак для товарів та послуг № 218840 (кл. 6: втулки (металеві вироби); гільзи (металеві вироби); муфти (металеві вироби); гайки металеві; залізо, необроблене або частково оброблене; з'єднини металеві для труб; з'єднувальні муфти до труб металеві; колінчасті патрубки металеві; пружини металеві; ресори металеві; сталеві труби; труби металеві; фітинги (обладунки) металеві до трубопроводів стисненого повітря; фланці металеві), представляє собою позначення «HYDRАFLEX», виконане великими літерами чорного кольору на білому фоні.
Знак для товарів та послуг № 218839 (кл. 6: втулки (металеві вироби); гільзи (металеві вироби); муфти (металеві вироби); гайки металеві; залізо, необроблене або частково оброблене; з'єднини металеві для труб; з'єднувальні муфти до труб металеві; колінчасті патрубки металеві; пружини металеві; ресори металеві; сталеві труби; труби металеві; фітинги (обладунки) металеві до трубопроводів стисненого повітря; фланці металеві), являє собою позначення «HYDRАFLEX», що виконано великими літерами. Напис «HYDRА» виконаний літерами помаранчевого кольору, «FLEX» літерами синього кольору. Загалом позначення виконано на білому фоні.
ТОВ «ПГТ-Україна», повідомило Комітет про те, що не є безпосереднім виробником гумових рукавів із позначенням «HYDRАFLEX» і не має на своєму балансі ні власних, ні орендованих виробничих потужностей, придатних саме для виробництва гумового армованого рукава, і використовує позначення «HYDRАFLEX» під час реалізації рукавів високого тиску.
Комітетом встановлено, що ТОВ «ПГТ-Україна», використовуючи напрацьовану репутацію заявника з відповідним позначенням на рукавах високого тиску, може отримати неправомірні переваги в конкуренції.
Такі переваги, зокрема, полягають у можливості легко вийти на ринок через пізнаваність позначення «HYDRОFLEX» на рукавах високого тиску, які реалізує заявник. При цьому такі переваги в конкуренції відповідач здобуває не завдяки власним розробкам та досягненням, а завдяки використанню схожого позначення на рукавах високого тиску «HYDRОFLEX», які реалізує заявник. Заявник раніше почав використовувати таке позначення в господарській діяльності та здобув від початку використання такого позначення ділову репутацію на відповідному ринку.
Про це свідчить, зокрема, те, що на момент початку реалізації відповідачем рукавів високого тиску «HYDRАFLEX» заявник вже 4 роки реалізовував рукава високого тиску з таким позначенням, з яким на той час набув на відповідному ринку України ділову репутацію.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до приписів статті 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Розглядаючи позов про визнання недійсним Рішення АМК, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку суб'єкта господарювання, а зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним (стаття 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Обов'язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є вчинення нею дій, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
У відповідності до частин третьої та п'ятої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Відповідно до статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25.12.1991) країни Союзу зобов'язані забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах; зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначено, що неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
З аналізу вказаних вище норм антимонопольного законодавства вбачається, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності, виходячи з першості використання будь-якого позначення чи сукупності позначень у господарській діяльності без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який почав їх використовувати раніше.
Для кваліфікації порушення передбаченого ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» в діях суб'єкта господарювання необхідно встановити одночасну наявність таких елементів відповідного правопорушення: (1) використання суб'єктом господарювання торгівельної марки, оформлення упаковки товарів, тощо без дозволу іншого суб'єкта; (2) першість використання об'єкта інтелектуальної власності іншим суб'єктом господарювання; (3) схожість позначень, оформлення упаковки тощо, що використовуються без дозволу; (4) наявність або можливість настання наслідків такого використання, у вигляді змішування діяльності таких суб'єктів господарювання.
Позивач та третя особа здійснюють свою комерційну діяльність на одному ринку стосовно одного товару - рукавів високого тиску. Вказана обставина не заперечується учасниками справи, відтак визнається ними.
Судом встановлено, що ТОВ «ПГТ-Україна» здійснювало реалізацію рукавів високого тиску з позначенням «HYDRАFLEX» з 2015 року, при цьому ним не проводилося рекламних заходів для підвищення популярності ТМ «HYDRАFLEX».
В той же час, ТОВ «НАК» використовує позначення «HYDROFLEX» з 2011 року, тобто ТОВ «ПГТ-України» почало використовувати позначення «HYDRАFLEX», яке є схожим на позначення «HYDROFLEX», пізніше за ТОВ «НАК».
ТОВ «НАК» не надавало ТОВ «ПГТ-Україна» будь-якого дозволу (згоди) на використання ним позначення «HYDRAFLEX», яке, на думку третьої особи, є схожим на позначення «HYDROFLEX», що використовує ТОВ «НАК» у своїй господарській діяльності.
Тривалий та безперервний строк реалізації третьою особою продукції під позначенням «HYDROFLEX», рекламування та участь у виставках допомогли йому здобути велику кількість споживачів.
Позначення «HYDRАFLEX», яке використовує ТОВ «ПГТ-Україна», є схожим на позначення «HYDROFLEX», яке раніше почало використовувати у своїй господарській діяльності ТОВ «НАК», настільки, що це може призвести до змішування діяльності цих підприємств.
Щодо наявності у позивача реєстрації знаків для товарі та послуг з позначенням «HYDRАFLEX» суд відзначає, що пунктом 2 статті 16 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.
Відповідно до пункту 4 цієї ж статті Закону використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
З огляду на зміст ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» наявність зареєстрованих знаків товарів та послуг та використання таких знаків на упаковці не звільняє особу, якій належать права на знак, за порушення законодавства про конкуренцію, в тому числі за оформлення упаковки товарів без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі № 910/4172/15-г.
Щодо твердження позивача про недоведеність відповідачем можливості сплутування позначень, які використовуються позивачем та третьою особою, суд відзначає таке.
Аналіз позначень «HYDRОFLEX», зазначених на рукавах високого тиску, які реалізує ТОВ «НАК», та позначень «HYDRАFLEX» на рукавах високого тиску, які реалізує ТОВ «ПГТ-Україна», свідчить про те, що зазначені позначення на продукції між собою є схожими: за розміщенням та шрифтом.
Так, на рукавах високого тиску «HYDRАFLEX», які реалізує ТОВ «ПГТ-Україна», інформація про вид продукту розміщена в тому самому порядку, як і на рукавах високого тиску «HYDRОFLEX», які реалізує ТОВ «НАК», а позначення «HYDRОFLEX» та «HYDRАFLEX» виконані з різницею в одну літеру та ідентичним шрифтом.
При цьому, ні під час розгляду Комітетом справи №127-26.4/96-16, ні під час розгляду даної справи судом, відповідного клопотання про призначення експертизи позивачем не заявлялося.
Отже, виходячи з викладеного можна зробити висновок про те, що позначення «HYDRОFLEX» та позначення «HYDRАFLEX» є схожими між собою.
Таким чином, при розгляді справи №127-26.4/96-16 Комітетом була доведена схожість позначень, що використовуються позивачем без дозволу третьої особи та наявність або можливість настання наслідків такого використання, у вигляді змішування діяльності позивача та третьої особи.
Твердження позивача про пропуск заявником строку на звернення до Комітету із заявою про недобросовісну конкуренцію судом не приймається до уваги, оскільки вказане питання було предметом розгляду справи № 127-26.13/56-18 про порушення ТОВ «НАК», передбачене пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання в заяві від 21.01.2016 № 072 (вх. Комітету № 8-01/24-АМ від 09.02.2016) та листом від 28.03.2016 № 250 (вх. Комітету № 8-127/2992 від 01.04.2016) недостовірної інформації Комітету.
Водночас, рішенням Комітету від 13.08.2020 № 495-р провадження у вказаній справі закрито у зв'язку з недоведенням вчинення порушення. Вказане рішення ТОВ «ПГТ-Україна» не оскаржувало в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Правила доказування у господарському процесі визначені у статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин першої, другої та третьої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування висновків відповідача позивачем не надано, а всі заперечення проти викладених у Рішенні висновків зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів. При цьому, здійснення переоцінки висновків Комітету в процесі оскарження прийнятого ним рішення в судовому порядку, нормами чинного законодавства не передбачено.
Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи відповідача та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГТ-Україна» про визнання недійсним рішення не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГТ-Україна» відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.06.2021.
Суддя В.П. Босий