ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.06.2021Справа № 910/5547/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до приватного підприємства "Ліга Сервіс" про стягнення 108 076,81 грн.,
без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У квітні 2021 року комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства "Ліга Сервіс" (далі - ПП "Ліга Сервіс") заборгованості в розмірі 108 076,81 грн., з яких: 98 717,71 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 2 700,92 грн. - три проценти річних, 5 115,52 грн. - інфляційні втрати, 1 542,66 грн. - пеня, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії від 16 вересня 2020 року № 812421-01.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
19 квітня 2021 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 8 квітня 2021 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з наведеним ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2021 року позовну заяву КП "Київтеплоенерго" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, наведеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання КП "Київтеплоенерго" від 5 травня 2021 року № 30/7/1/6844 про розгляд справи № 910/5547/21 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням/викликом сторін (із проведенням судового засідання).
28 травня 2021 року до суду надійшов відзив ПП "Ліга Сервіс" від 26 травня 2021 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог КП "Київтеплоенерго", посилаючись на відсутність у матеріалах справи належних доказів надання теплової енергії позивачем на об'єкт відповідача у період з жовтня 2018 року по листопад 2020 року. Також ПП "Ліга Сервіс" надало власний контррозрахунок заборгованості за результатами перевірки нарахувань позивача. Крім того, у вказаному відзиві відповідачем було заявлено клопотання про поновлення строку на подання даного відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ПП "Ліга Сервіс" про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
9 червня 2021 року до суду надійшла відповідь КП "Київтеплоенерго" від 7 червня 2021 року на відзив, в якій останнє навело аргументи на спростування викладених відповідачем у відзиві обставин.
Будь-яких інших заяв по суті спору від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", позивача визначено підприємством, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування публічного акціонерного товариства "Київенерго". За розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 Підприємству видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
16 вересня 2020 року між КП "Київтеплоенерго" та ПП "Ліга Сервіс" було укладено договір на постачання теплової енергії № 812421-01, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цією угодою.
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.
При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пункту 2.2.1 договору теплопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - у період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.
Пунктами 2.3.1, 2.3.2 договору встановлено, що відповідач зобов'язався: додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені в додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, передбачені в додатку № 4 до договору.
За умовами пункту 1 додатку № 3 до наведеної угоди розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими відповідним органом у встановленому законом порядку, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ, для потреб опалення - 1 184,84 грн./Гкал.
Пунктом 2 додатку № 4 до вказаної угоди визначено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або формує договір про заставу майна згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.
Відповідно до пункту 2 додатку № 1 до договору орієнтована вартість теплової енергії, відпущеної абоненту за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, становить 36 196, 86 грн., ПДВ - 7 231,37 грн. Всього разом з ПДВ - 43 436,23 грн.
Згідно з пунктом 4 додатку № 1 до договору дата зняття абонентом показників приладу обліку - 22 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою: проспект Повітрофлотський, будинок 58, не пізніше 25 числа звітного місяця. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.
Відповідно до пункту 3 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число в ЦОК, за адресою: проспект Повітрофлотський, будинок 58, самостійно отримує: акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає в ЦОК); акт приймання-передавання товарної продукції; рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Пунктом 8.1 договору визначено, що останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до 15 квітня 2021 року. Сторони дійшли згоди, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме: з 1 травня 2018 року.
Припинення дії договору не звільняє відповідача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (пункт 8.3 наведеної угоди).
Судом встановлено, що відповідач 26 лютого 2014 року набув на праві власності нежилі приміщення з № 1 по № 10 (групи приміщень № 119), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 122) - спортзал, за адресою: місто Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 9Д (літера А), що підтверджується належним чином засвідченою копією договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 26 лютого 2014 року № 421.
Відповідно до пункту 5.3 договору в разі оснащення приміщення вузлом розподільного обліку, обсяг спожитої теплової енергії визначається за його показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, за адресою: місто Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 9Д, оснащений теплолічильником центрального опалення. Дана обставина підтверджується доданими позивачем до позовної заяви належним чином засвідченими копіями актів прийняття комерційного вузла теплового обліку. У зв'язку з цим нарахування за відпущену теплову енергію проводилося КП "Київтеплоенерго" за приладом загальнобудинкового обліку пропорційно займаної площі.
Судом також встановлено, що за період з жовтня 2018 року по лютий 2021 року відповідачу надавались послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань на постачання теплової енергії також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.
Дана обставина підтверджується наданими позивачем: рахунком-фактурою від 28 лютого 2021 року № 812421-01/2021-2, обліковими картками ПП "Ліга Сервіс" за жовтень 2018 року - лютий 2021 року, довідками про нарахування за теплову енергію ПП "Ліга Сервіс" за жовтень 2018 року - лютий 2021 року, відомостями добового споживання теплової енергії відповідачем, а також корінцями нарядів на включення та відключення об'єкту теплоспоживання відповідача.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним правочином у спірний період своєчасно не виконав, у зв'язку з чим у останнього перед КП "Київтеплоенерго" утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 98 717,71 грн., яка була ним отримана з жовтня 2018 року по лютий 2020 року.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума основного боргу ПП "Ліга Сервіс", яка складає 98 717,71 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав належні документи, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги КП "Київтеплоенерго" про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії від 16 вересня 2020 року № 812421-01 позивач просив суд стягнути з ПП "Ліга Сервіс" 1 542,66 грн. пені, нарахованої у період з 1 лютого 2020 року по 28 лютого 2021 року на відповідні суми основного боргу по кожному спірному місяцю надання послуг згідно наданого позивачем розрахунку.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7 додатку № 4 до договору передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня у розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги".
За частиною 6 статті 21 Закону України № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 статті 26 Закону України № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (який є спеціальним законом у спірних правовідносинах) передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Проте дія зазначеної норми була зупинена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 533-IX, який набрав чинності 18 березня 2020 року.
Крім того, відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-ІХ, що набрав чинності 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що на підставі вказаних приписів чинного законодавства стягненню з ПП "Ліга Сервіс" на користь КП "Київтеплоенерго" підлягає сума пені у загальному розмірі 43,48 грн., з яких: 4,98 грн. - пеня, нарахована за жовтень 2019 року на суму боргу в розмірі 1 107,43 грн. у період з 1 лютого 2020 року (початкова дата, визначена позивачем у його розрахунку) по 16 березня 2020 року із застосуванням ставки у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення; 16,87 грн. - пеня, нарахована за листопад 2019 року на суму боргу в розмірі 3 748,87 грн. у період з 1 лютого 2020 року (початкова дата, визначена позивачем у його розрахунку) по 16 березня 2020 року із застосуванням ставки у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення; 13,78 грн. - пеня, нарахована за грудень 2019 року на суму боргу в розмірі 3 062,34 грн. у період з 1 лютого 2020 року (початкова дата, визначена позивачем у його розрахунку) по 16 березня 2020 року із застосуванням ставки у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення; 7,85 грн. - пеня, нарахована за жовтень 2019 року на суму боргу в розмірі 4 907,60 грн. у період з 1 лютого 2020 року (початкова дата, визначена позивачем у його розрахунку) по 16 березня 2020 року із застосуванням ставки у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
У той же час у задоволенні вимог КП "Київтеплоенерго" про стягнення з ПП "Ліга Сервіс" пені у розмірі 1 499,18 грн. слід відмовити.
Слід також зазначити, що за пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки сторони у даній справі не заявляли про застосування позовної давності щодо стягнення суми пені, то позовна давність до даної позовної вимоги судом не застосовується.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати наданих йому послуг, позивач також просив суд стягнути з ПП "Ліга Сервіс" три проценти річних у розмірі 2 700,92 грн., нарахованих у період з 1 листопада 2018 року по 28 лютого 2021 року на відповідні суми основного боргу по кожному спірному місяцю згідно наданого позивачем розрахунку, а також 5 115,52 грн. інфляційних втрат, нарахованих на зазначені суми боргу протягом вказаного періоду.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлені КП "Київтеплоенерго" до стягнення з відповідача розміри інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з ПП "Ліга Сервіс" вказаних сум цих компенсаційних виплат у розмірі 2 700,92 грн. та 5 115,52 грн. відповідно підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов КП "Київтеплоенерго" підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Ліга Сервіс" (03148, місто Київ, вулиця Якуба Коласа, будинок 25; ідентифікаційний код 31778991) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний номер 40538421) 98 717 (дев'яносто вісім тисяч сімсот сімнадцять) грн. 71 коп. основного боргу, 43 (сорок три) грн. 48 коп. пені, 2 700 (дві тисячі сімсот) грн. 92 коп. трьох процентів річних, 5 115 (п'ять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 52 коп. інфляційних втрат, а також 2 238 (дві тисячі двісті тридцять вісім) грн. 51 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22 червня 2021 року.
Суддя Є.В. Павленко