номер провадження справи 15/81/21
14.06.2021 Справа № 908/1269/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участю секретарі судового засідання Крохмаль А.С. розглянувши матеріали
за позовом Керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області, 71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, 10 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції, позивач - Запорізька обласна державна адміністрація, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Ват", 73003, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 46, 6 поверх, оф. 7, 8
про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки
за участю представників сторін та учасників процесу:
від прокуратури: Тронь Г.М. посвідчення № 058616 від 14.12.2020;
від позивача: Левіт А.Р., довіреність № 08-49/0003 від 04.01.2021;
від відповідача: не з'явився
суть спору
06.05.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області, Запорізька область, м. Василівка в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції, позивач - Запорізька обласна державна адміністрація, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Ват", м. Херсон про:
- розірвання договору оренди землі, укладений 09.07.2018 між Запорізькою обласною державною адміністрацією, м. Запоріжжя та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Ват", м. Херсон, Херсонська область зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.07.2018 за 27047040, про оренду земельної ділянки площею 26, 3050 га (кадастровий номер: 2321180100:07:002:0090), припинивши право оренди ТОВ "Сан Ват" відносно вказаної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1598797823211);
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Ват", м. Херсон, Херсонська область повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя земельну ділянку площею 26, 3050 га (кадастровий номер: 2321180100:07:002:0090), яка розташована за межами населених пунктів в межах території Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021, справу № 908/1269/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 12.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1269/21, присвоєно справі номер провадження 15/81/21. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 14.06.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що всупереч умов договору оренди землі від 09.07.2018, укладеного Запорізькою обласною державною адміністрацією від імені якої діяла Великобілозерська райдержадміністрація (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Ват", м. Херсон (орендар), останнім не виконується зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за користування земельною ділянкою, що призвело до утворення заборгованості по орендній платі за період з червня 2020 року у розмірі 368 230,48 грн. Крім того прокурор вказав на те, що відповідач згідно з умовами договору орендовано земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій із земель державної власності, однак, з моменту укладення договору і по теперішній час, земельна ділянка під забудову не використовується. Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов'язок орендаря повернути земельну ділянку орендодавцеві. Посилаючись на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 13, 14, 31, 33, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 93 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 416, 525, 526, 610, 651, 782, 785 Цивільного кодексу України, прокурор просив позов задовольнити.
У судовому засіданні 14.06.2021 прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові № 51/1-718вих-21 від 30.04.2021.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення по справі від 14.06.2021.
02.06.2021 від відповідача надійшла заява про визнання позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд встановив, що заяву про визнання позову підписав повноважний представник відповідача директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Ват" Кошик К.В. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав або інтересів інших осіб. Отже, наявні законні підстави для ухвалення рішення у справі.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу "Оберіг".
У судому засіданні 14.06.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача суд установив наступне.
На підставі розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Сан Ват» в оренду земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» від 03.07.2018 № 335 відповідачу надано в оренду земельну ділянку загальною площею 26,3050 га з кадастровим номером: 2321180100:07:002:0090 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій із земель державної власності, наданих у власність чи користування, яка розташована за межами населених пунктів в межах території Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області (нині - Василівський район Запорізької області).
На підставі вказаного рішення, 09.07.2018 Запорізькою обласною державною адміністрацією від імені якої діяла Великобілозерська райдержадміністрація (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Ват", м. Херсон (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.07.2018 за № 27047040.
За змістом договору оренди сторони узгодили усі істотні умови договору, у тому числі, розмір та періодичність внесення річної орендної плати.
Відповідно до п. 4 договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, на момент укладення договору, становить 18 411 523,97 грн.
Пунктом 7 договору врегульовано, що договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років, термін дії якого продовжується Орендарем у встановленому чинним законодавством України порядку.
Згідно з п. 8 договору від 09.07.2018 орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 552 345, 72 грн на рік.
Відповідно до п. 11 договору, орендна плата сплачується Орендарем за місцезнаходженням земельної ділянки до місцевого бюджету, рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
За визначенням п. 32 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.
Згідно із п. 35 договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
За умовами п. 37 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Право оренди підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Разом з цим, ТОВ «Сан Ват» зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за користування земельною ділянкою всупереч умов договору не виконується.
Невиконання відповідачем протягом тривалого періоду часу зобов'язань по сплаті орендних платежів стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Враховуючи викладене, Запорізька обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави.
Зважаючи на нездійснення Запорізькою обласною державною адміністрацією заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Аналогічні приписи містить ст. 1 Закону України "Про оренду землі" щодо визначення оренди землі.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є:
- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
- строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші істотні умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Пунктом "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 25 Закону України "Про оренду землі", встановлено, що орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
Пунктом 24 договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Пункт "а" частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачає обов'язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Відповідно до п.п. "ґ", "д" ст.141, ст.141, п. "а" ст.143 Земельного кодексу України підставами припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до приписів статей 24, 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Пунктом 38 договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.04 2021 № 10837/5/08-01-13-13 безперервно податковий борг з орендної плати з юридичних осіб за ТОВ «Сан Ват» обліковується починаючи з 29.06.2020 та в подальшому частково погашався та утворювався новий податковий борг. Станом на 22.04.2021 ТОВ «Сан Ват» має борг за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 634 800,72 грн. Підприємством протягом 2020 та 2021 року сплачено орендної плати: 14.01.2020 - 79 350,14 грн, 26.02.2020 - 79 350,14 грн, 24.03.2020 - 79 350,14 грн, 19.05.2020 - 79 350,14 грн, 05.04.2021 - 0,30 грн.
Отже заборгованість ТОВ «Сан - Ват» з орендної плати за земельну ділянку площею 26,3050 га з червня 2020 року складає 8 місяців та становить 368 230,48 грн. Останній платіж за використання земельної ділянки площею 26,3050 га з кадастровим номером: 2321180100:07:002:0090 безпосередньо на виконання умов договору сплачений ТОВ «Сан - Ват» зроблено 19.05.2020 у розмірі 46 028,81 грн.
Крім того, відповідач орендує земельну ділянку з метою розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
У свою чергу, відповідач з моменту укладення договору по теперішній час не використовує земельну ділянку за призначенням, земельна ділянка вільна від об'єктів нерухомого майна, що підтверджується інформацією Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області від 21.04.2021 № 0919/02-29.
Суд наголошує, що відповідно пункту 1 договору земельна ділянка передана в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій із земель державної власності, проте, до забудови відповідач не приступив.
Вищенаведене свідчить, що відповідач всупереч умовам договору та чинному законодавству не здійснював оплату орендної плати за землю, не приступив до використання земельної ділянки згідно з умовами, на яких її було передано в оренду.
Таким чином, невиконання обов'язку щодо надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання умов договору щодо внесення орендної плати, а також не використання земельної ділянки для забудови, що є істотним порушенням умов договору, позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Пунктом 21 договору оренди землі визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
За таких обставин, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації, площею 26,3050 га, кадастровий номер: 2321180100:07:002:0090, яка розташована за межами населених пунктів в межах території Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, яка є похідною від основної вимоги про розірвання договору, також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, зазначено 4540,00 грн - витрати по сплаті судового збору.
За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що при подані позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4540,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 880 від 23.04.2021.
З огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 2270,00 грн. Судовий збір в сумі 2270,00 грн покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити в повному обсязі.
Розірвати договір оренди землі, укладений 09.07.2018 між Запорізькою обласною державною адміністрацією (просп. Соборний. 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код юридичної особи 00022504) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Ват» (вул. Ярослава Мудрого, 46, 6 поверх, офіс 7, 8, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код юридичної особи 41942441), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.07.2018 за № 27047040, про оренду земельної ділянки площею 26,3050 га (кадастровий номер: 2321180100:07:002:0090).
Припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ват» (вул. Ярослава Мудрого, 46, 6 поверх, офіс 7, 8, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код юридичної особи 41942441) земельної ділянки площею 26,3050 га (кадастровий номер: 2321180100:07:002:0090, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1598797823211).
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Ват» (боржник: вул. Ярослава Мудрого, 46, 6 поверх, офіс 7, 8, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код юридичної особи 41942441) повернути Державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації (стягувач: просп. Соборний. 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код юридичної особи 00022504) земельну ділянку площею 26,3050 га (кадастровий номер: 2321180100:07:002:0090), яка розташована за межами населених пунктів в межах території Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області. Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ват» (боржник: вул. Ярослава Мудрого, 46, 6 поверх, офіс 7, 8, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код юридичної особи 41942441) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури (стягувач: вул. Соборна, 10, м. Василівка, Запорізька область, 71600, розрахунковий рахунок: UА 438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, код класифікації видатків бюджету - 2800, у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.
Повернути Запорізькій обласній прокуратурі (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а; ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.), який сплачений згідно платіжного доручення № 880 від 23.04.2021, про що постановити відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23.06.2021.
Суддя І. С. Горохов