проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"16" червня 2021 р. Справа № 922/4058/20
Cхідний апеляційний господарський суд у складі:
Головуючий (суддя-доповідач): Судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Стойка О.В. Попков Д.О., Пушай В.І. Склярук С.І Зучек Є.Н. - за довіреністю; Не з'явився; Не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області м.Харків
на рішення господарського суду Харківської області
від22.03.2021 року
у справі№922/4058/20 (суддя Калініченко Н.В.)
за позовом до відповідача: третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача про Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області м.Харків Фізичної особи-підприємця Мозолєва Олександра Олеговича м.Харків Державне підприємство “Іскра” с.Велика Гомільша, Харківська область стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії
У грудні 2020 року до господарського суду Харківської області звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м.Харків (далі-Позивач) з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Мозолєва Олександра Олеговича, м.Харків (далі-Відповідач) про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати у розмірі 7 874,82 грн, пені у розмірі 31,71 грн, неустойки у розмірі 49 059,98 грн та про зобов'язання повернути державне окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення - будівля пташника, реєстровий номер майна 00852909.1БЕШСНП440 (інв. № 312, літ ."Д-1"), загальною площею 1 741,90 кв. м., що розташоване за адресою Харківська область, Зміївський район, село Пасіки, вулиця Синявіна, будинок 6-А, балансоутримувач - Державне підприємство "Іскра", шляхом підписання акту приймання-передачі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2020 року до участі у справі №922/4058/20 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне підприємство "Іскра" (63451, Харківська обл., Зміївський р-н., с.Велика Гомільша, ідентифікаційний код юридичної особи 00852909). З поміж іншого, в ухвалі зазначено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження.
Рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2021 року у справі №922/4058/20 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця Мозолєва О.О. на користь Державного бюджету неустойку у розмірі 49 059,98 грн та зобов'язано Відповідача повернути державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення - будівля пташника, реєстровий номер майна 00852909.1БЕШСНП4400 (інв. № 312, літ."Д-1"), загальною площею 1 741,90 кв.м., за адресою Харківська обл., Зміївський р-н., с. Пасіки, вул. Синявіна, буд. 6-А, балансоутримувач - Державне підприємство "Іскра" (ідентифікаційний номер 00852909), шляхом підписання акту приймання-передачі. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 7 874,82 грн та пені у розмірі 31,71 грн - відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.2021 року у справі №922/4058/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 7 874,82 грн та пені у розмірі 31,71 грн, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати спірне рішення суду в зазначеній частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким вищезазначені вимоги задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що судом першої інстанції не встановлені всі обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, Позивачем зазначено, що відповідно до п. 3.11. договору оренди №6128-Н від 21.06.2016 року (зі змінами), Відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Відповідача від обов'язку сплати заборгованості за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції. Відповідач після закінчення строку дії вищезазначеного договору продовжував користуватися об'єктом оренди, а тому зобов'язання останнього сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном не припинялося, оскільки таке припинення в розумінні договору оренди 6128-Н від 21.06.2016 року пов'язано з моментом повернення орендованого майна, а не фактом закінчення строку дії договору оренди.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 року у справі №922/4058/20 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2021 року у справі №922/4058/20 та встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами їх (доданих до них документів) надсилання іншим учасникам справи.
В день судового засідання 16.06.2021 року до канцелярії Східного апеляційного господарського суду від Позивача надійшло клопотання про заміну сторони у справі, відповідно до якого останній прохав суд замінити Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м.Харків на Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області м.Харків. В обґрунтування вищезазначеного клопотання, Позивач зазначав, що відповідно до наказів Фонду державного майна України від 12.05.2021 року № 774 “Про виділ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області”, від 13.05.2021 року №783 “Про утворення юридичної особи”, було утворено нову юридичну особу - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області шляхом виділу частини майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганських областях. Відповідно до офіційних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області зареєстроване як юридична особа з 14.05.2021 року. Згідно з актом приймання - передавання справ (документів) від однієї установи до іншої від 17.05.2021 року №1, матеріали справи №922/4058/20 були передані до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року вищезазначене клопотання - задоволено, замінено Позивача у справі №922/4058/20 з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях м.Харків (код ЄДРПОУ 43023403, 61057, м.Харків, майдан Театральний 1) на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 44223324, 61057, м.Харків, майдан Театральний 1).
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Позивача не скористався.
Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.
Представник Позивача в судовому засіданні 16.06.2021 року підтримав вимоги заявленої ним апеляційної скарги, прохав рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості з орендної плати та пені - задовольнити.
Представник Відповідача в судове засідання 16.06.2021 року не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи із наступного.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини.
Укладення між сторонами договору оренди №6128-Н від 21.06.2016 року (далі-Договір), предметом якого відповідно до п.1.1 є строкове платне користування державним окремо визначеним майном: нежитлові приміщення - будівля пташника, реєстровий номер майна 00852909.1БЕШСНП440 (інв. № 312, літ ."Д-1"), загальною площею 1 741,90 кв. м., що розташоване за адресою Харківська область, Зміївський район, село Пасіки, вулиця Синявіна, будинок 6-А, балансоутримувач якого є - Державне підприємство "Іскра" (далі- об'єкт оренди, спірне майно). Строк дії Договору передбачений п. 10.1 та становить період з 21 червня 2016 року по 21 червня 2017 року.
Підписання 21 червня 2016 року між сторонами акту приймання - передачі вищезазначеного спірного майна.
Укладення між сторонами додаткових угод №1 від 27 червня 2017 року, №2 від 14 червня 2018 року та Договору №3 від 13 вересня 2019 року про внесення змін до Договору, відповідно до умов яких з поміж іншого було продовжено строк дії Договору до 21.06.2020 року.
Направлення Позивачем на юридичну адресу Відповідача листа-заяви від 10.07.2020 року за №20-03-02-06260 про припинення дії Договору, відповідно до змісту якої, Позивач зазначав, що дію спірного Договору на новий термін продовжено не буде, так як до Позивача від Державного підприємства “Іскра” надійшов лист від 12.06.2020 року №18 з проханням не продовжувати термін дії Договору у зв'язку з необхідністю використовувати зазначене в Договорі державне нерухоме майно для власних господарських потреб, а також, лист органу, уповноваженого управляти державним майном - Фонду державного майна України від 01.07.2020 року №10-57-12989, про відмову у продовженні Договору.
Докази повернення Відповідачем спірного об'єкту оренди, а також підписаного між сторонами акту приймання - передавання відповідно до п.10.10 Договору матеріали справи не містять.
Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Звертаючись із позовом до суду, Позивач зазначав, що Відповідач, орендоване державне майно за актом приймання - передавання до теперішнього часу не повернув балансоутримувачу, незважаючи на заяву направлену Позивачем на адресу Відповідача про припинення дії Договору. Так, Відповідачем було порушено умови Договору в частині повернення об'єкта оренди за актом приймання - передавання після закінчення дії Договору, що стало наслідком нарахування Позивачем неустойки за період з 01.08.2020 року по 31.10.2020 року у розмірі 49 059,58 грн, а також, орендної плати в сумі 7 874,82 грн за період з вересня 2020 року по жовтень 2020 року та пені у розмірі 31,71 грн за період з 16.09.2020 року по 19.11.2020 року.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначав, що Відповідач не виконав свого обов'язку щодо поверненні орендованого майна Позивача, що є підставою для виникнення права останнього на застосування до Відповідача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, а саме сплати неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 7 874,82 грн та пені у розмірі 31,71 грн, суд зазначив, що заявлена орендна плата нарахована Позивачем поза межами дії орендних правовідносин, а тому такі вимоги є необґрунтованими та невідповідають вимогам чинного цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оскільки рішення господарського суду оскаржується Позивачем лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 7 874,82 грн та пені у розмірі 31,71 грн, з урахуванням вимог вищенаведеної норми судова колегія переглядає рішення суду лише в зазначеній частині.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.
Спір в оскаржуваній частині виник за Договором оренди майна (що належить до об'єктів державної власності) стосовно платежів з орендної плати та неустойки, які підлягають сплаті Відповідачем, як орендарем через несвоєчасне виконання ним обов'язку повернути орендоване майно після припинення Договору.
Відповідно до п. 10.1 Договору, його дію продовжено до 21 червня 2020 року.
Умовами пункту 10.4 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.
За умовами пункту 10.6 Договору, чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Поновлення строку дії договору в силу пункту 10.6 Договору, безпосередньо пов'язане із відсутністю заперечення орендодавця проти такого поновлення, в той же час Позивач заперечував проти продовження орендних правовідносин.
Листом №20-30-02-06260 від 10 липня 2020 року, який направлений засобами поштового зв'язку 13 липня 2020 року, Позивач повідомив Відповідача та Державне підприємство "Іскра" про прийняття рішення щодо припинення дії Договору та зазначив про необхідність повернути орендоване майно.
Факт припинення дії Договору у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, підтверджується матеріалами справи та в межах апеляційного провадження не оспорюється.
Докази на підтвердження повернення спірного майна Відповідачем в матеріалах справи відсутні.
Згідно із частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.
Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною першою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини першої статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За змістом наведених норм, договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору, а припинення договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в Договорі.
Користування майном за Договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами Договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
З урахуванням викладеного судова колегія доходить висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно.
Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 ЦК України).
Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов'язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов'язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).
Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії Договору не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин вочевидь не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Вищенаведене цілком узгоджується з позицією наведеною у постанові Об'єднаної палати КГС ВС від 19.04.2021 року у справі №910/11131/19.
Звідси здійснені Позивачем розрахунки позовних вимог в оскаржуваній частині, а саме - сума заборгованості з орендної плати після припинення дії Договору, а також нарахована на цю плату сума пені, не відповідають вищенаведеним висновкам колегії суддів у даній справі, позиції ОП КГС ВС від 19.04.2021 року у справі №910/11131/19 та правовому регулюванню, встановленому частиною другою статті 785 ЦК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 7 874,82 грн та пені у розмірі 31,71 грн, у зв'язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю фактичним обставинам справи та приписам чинного законодавства.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги про необґрунтованість та невідповідність приписам чинного матеріального та процесуального законодавства рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2021 року у справі №922/4058/20.
Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2021 року у справі №922/4058/20 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області м.Харків на рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2021 року у справі №922/4058/20 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2021 року у справі №922/4058/20 - залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області м.Харків.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22.06.2021
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков
Суддя В.І. Пушай