Справа № 755/8276/21
"14" червня 2021 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Іваніна Ю.В., при секретарі судових засідань Ющенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, матеріали адміністративної справи, які надійшли з ГУ Держпродспоживслужби в м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Києва, громадянку України, з вищою освітою, одружену, ФОП, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.44-3 КУпАП, -
за участю осіб, які беруть участь у провадженні
у справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника адвоката Гутаріна Я.М.,
До Дніпровського районного суду м.Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення зі складеним протоколом відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Як вбачається з протоколу, №499 від 26.04.2021 року, «26.04.2021, о 12-01 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , салон краси « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ФОП ОСОБА_1 , не забезпечено суб'єктом господарювання обмежувальних протиепідемічних заходів, а саме: не нанесене маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції, між відвідувачами не менше як 1,5 м, не організований централізований збір використаних засобів індивідуального захисту. Не здійснюється належний контроль за використанням захисних масок, працівники працюють без масок, чим порушила вимоги ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» пп.12 п.3 постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення крантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2».
В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину не визнала та пояснила, що 26 квітня 2021 року, салон краси « ІНФОРМАЦІЯ_2 », функціонував у звичному режимі прийому відвідувачів за попереднім записом, на момент перевірки, що сталася близько 12-00 години в приміщенні салону відвідувачів не було, персонал здійснював прибирання, в тому числі обробку приміщення, підготовку до робочого процесу. Крім того, персонал перед початком робочого процесу завжди користується робочим місцем та інструментом для приведення до ладу власного зовнішнього вигляду.
Щодо відсутності розмітки для перебування в черзі, черг в салоні краси за попереднім записом, взагалі відсутнє. Проте, на даний час, з метою дотримання карантиних заходів таку відмітку вже нанесено.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначив, що протокол складено безпідставно і в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. По-перше, факт обслуговування відвідувачів без масок є недоведеним, оскільки відвідувачів в салоні не було. По-друге, жодних пояснень свідків чи самих відвідувачів матеріали справи не містять, що в свою чергу доводить лише відсутність масок на обличчі, а не обслуговування громадян без цих масок.
Враховуючи викладене, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисник, заявили клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що подали письмове клопотання.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма є бланкетною, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за цією статтею обов'язковим є посилання на спеціальні норми законодавства зі вказівкою на статтю, пункт (підпункт), що підлягає застосуванню, зокрема в даному випадку Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», інші акти законодавства, а також рішення КМУ чи органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В протоколі про адміністративне правопорушення, №499 від 26.04.2021 року, зазначено, що «26.04.2021, о 12-01 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , салон краси « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ФОП ОСОБА_1 , не забезпечено суб'єктом господарювання обмежувальних протиепідемічних заходів, а саме: не нанесене маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції, між відвідувачами не менше як 1,5 м., не організований централізований збір використаних засобів індивідуального захисту. Не здійснюється належний контроль за використанням захисних масок, працівники працюють без масок, чим порушила вимоги ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» пп.12 п.3 Постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення крантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2».
Так згідно п.7 Постанови головного державного санітарного лікаря України №17 від 09.05.2020 працівники закладів торгівлі, в тому числі, які видають замовлення та здійснюють розрахунок повинні бути одягнені в медичну маску або респіратор та одноразові рукавички (ЗІЗ).
Разом з тим, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №499 від 26 квітня 2021 року, у ньому зазначено, що працівники салону краси « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перебували без медичних масок. Крім того, згідно даного протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є ФОП, а доказів про те, що вона являється директором саме салону краси « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - не надано.
Жодних інших доказів, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, до матеріалів справи не долучено.
Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, матеріали справи не містять та в ході судового розгляду встановлено не було.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини наголошує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчинені певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вказано у справах «Малофеева проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені захисником особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та її закриттям, доводи на підтвердження відсутності в її діях складу правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, листом-опитувальником, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені у судовому засіданні жодним доказом.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, не знайшов підтвердження в судовому засіданні, що зумовлює закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.1, 7, 9, 44-3, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва Ю.В. Іваніна