08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email
inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кс/381/659/21
381/2678/20
23 червня 2021 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність начальника сектору дізнання Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 ,-
22 червня 2021 року скаржник ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на бездіяльність начальника сектору дізнання Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , яка полягає у не розгляді клопотання про відсторонення дізнавача ОСОБА_4 від проведення дізнання у к/провадженні №12020115310000231.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.
Відповідно до ст. 303 КПК України, передбачено категорія рішень, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на оскарження.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Обмеження щодо умов прийнятності скарги встановлені ч. 2 та ч. 4 ст. 304 КПК України.
Щодо законності мети обмеження, то в даному випадку обмеження, які встановлені ч. 4 ст. 304 КПК України, мають законну мету, так як зміст скарги не містить положень, які підлягають оскарженню відповідно ст. 303 КПК України.
Щодо пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, то КПК України передбачає інший порядок вирішення вказаного питання, що дає можливість досягнути необхідну ціль.
Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не може бути обмежено таким чином чи у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.
Отже, скаржник ОСОБА_2 оскаржує дію (бездіяльність начальника сектору дізнання в частині не розгляду клопотання про відсторонення дізнавача від досудового розслідування кримінального провадження), яка в розумінні ст. 303 КПК України не є предметом оскарження, оскільки не передбачена кримінально-процесуальним законом.
Слідчий суддя вважає за необхідне також зазначити, що вищевказане, щодо умов прийнятності скарги не обмежує таким чином та у такій мірі право доступу до суду, що була порушена сама сутність права доступу до суду, так як заявник (скаржник), у подальшому, при зверненні до суду може використати засоби, які передбачені КПК України.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Виходячи з норм статті 303 КПК України, законодавець передбачив виключний перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні під час досудового розслідування до слідчого судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки скарга подана на бездіяльність начальника сектору дізнання, яка не підлягає оскарженню, тому є підстави для застосування вимог ч. 4 ст. 304 КПК України.
Керуючись ст.303,304,309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність начальника сектору дізнання Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1