Єдиний унікальний № 946/4920/21
Провадження № 1-кп/946/506/21
про продовження строку тримання під вартою
23 червня 2021 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїл Одеської області у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162150000114, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ізмаїл Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК,
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 ,
сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисниця, залучена на окрему невідкладну процесуальну дію, ОСОБА_10
інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_11 , представник потерпілої ОСОБА_12 .
Захисник ОСОБА_4 . ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, звернувся до суду із заявою, якою просив відкласти судове засідання на іншу дату, у зв'язку з його відпусткою з 23 червня по 02 липня 2021 року, при цьому долучив до заяви копію пасажирського квитка про його виліт за кордон, ухвалою суду від 23.06.2021 р. обвинуваченому ОСОБА_4 був залучений захисник на окрему невідкладну процесуальну дію.
Суть питання, що вирішується
1.Прокурор ОСОБА_6 подав клопотання про застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб, строк дії яких спливає 25.06.2021 р., посилаючись на ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме можливість обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Встановлені судом обставини
2.Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисниця ОСОБА_8 заперечили проти клопотання прокурора, висловивши думку, що домашній арешт цілком забезпечить належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 . При цьому захисниця ОСОБА_8 також послалася на те, що клопотання прокурора нічим не обґрунтоване, ризики, на які посилається прокурор, не доведені, є незрозумілим чому прокурором зроблені висновки про те, що обвинувачений ОСОБА_3 може ухилитися від суду, впливати на потерпілу та свідків. У клопотанні вказано, що у ОСОБА_3 відсутнє місце роботи, але він останні 13 місяців лікувався та за станом здоров'я не мав можливості працевлаштуватися, медичною довідкою від 02.02.2021 р. він визнаний інвалідом ІІ групи на строк до 07.02.2023 р., а також обвинувачений потребує медичного обстеження та лікування. Також є необґрунтованим посилання прокурора на те, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з тим, що він раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, 2008 р.н.
3.Обвинувачений ОСОБА_4 та захисниця ОСОБА_10 , залучена на окрему процесуальну дію, також заперечили проти продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому захисниця ОСОБА_10 просила суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, пославшись на те, що клопотання прокурора не обґрунтоване, до нього не були додані додатки, якими воно обґрунтовується. Кримінальне провадження тривалий час знаходиться на розгляді в суді, а обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою. Зі спливом певного часу обґрунтована підозра перестає бути підставою для тримання особи під вартою, а ризики відсутні, оскільки спроба переховатися від суду це оціночне судження прокурора, а судимість обвинуваченого прокурором не доведена. Крім того, захисниця зазначила, що наявність або відсутність сім'ї не може бути підставою для тримання обвинуваченого під вартою.
4.Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 також заперечили проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись на те, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не вчиняв розбій або бандитизм, оскільки вина обвинуваченого не доведена, вирок суду не ухвалювався, судовий розгляд з 2012 року до теперішнього часу триває, тому посилання прокурора в обвинувальному акті та у клопотанні на це є безпідставними. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 також зазначив, що у іншому кримінальному провадженні він жодного судового засідання не пропустив, завжди з'являється за викликом суду, а за три місяці досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні з ним жодної слідчої дії не було проведено, були взяті тільки відбитки його рук. Захисник ОСОБА_7 крім того зазначив, що ст. 314 КПК наведений вичерпний перелік питань, які мають бути вирішені під час підготовчого судового засідання, а за змістом ст. 315 КПК суд може розглядати питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження виключно після прийняття рішення про призначення судового розгляду. Крім того, ст. 291 КПК заборонено надавати суду до початку судового розгляду інших документів, окрім як обвинувального акту з додатками, тому він заперечує проти долучення до матеріалів судового провадження наданих прокурором під час підготовчого судового засідання документів. Захисник ОСОБА_7 також зазначив, що відсутні і ризики, на які посилається прокурор у клопотанні, оскільки обвинувачений жодного разу не викликався до правоохоронних органів, а відразу був затриманий після проведення обшуку за підозрою за ч. 1 ст. 263 КК, а не за ч. 3 ст. 187 КК. Також не доведений і ризик незаконного впливу на потерпілої та свідків. Обвинувачений ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому, на його думку, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту буде більш ніж достатньо.
5.Потерпіла ОСОБА_11 та її представник ОСОБА_12 підтримали клопотання прокурора, просили продовжити застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених, пославшись на те, що з огляду на вчинені протиправні дії у потерпілої є побоювання за своє життя та здоров'я.
6.ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були затримані у даному кримінальному провадженні 25.03.2021 р., що підтверджується відповідними протоколами, ухвалами слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2021 р. відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були застосовані запобіжні заходи у виді тримання під вартою, строк дії яких продовжувався у встановленому законом порядку та спливає 25.06.2021 р. При цьому слідчим суддею була встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК, а саме ризиків того, що обвинувачувані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
7.Відповідно до листа Дарницького районного суду м. Києва від 09.06.2021 р. у провадженні вказаного суду перебуває кримінальне провадження №2602/1667/12 відносно, у тому числі ОСОБА_4 за ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК та ОСОБА_5 за ст.257, ч. 4 ст.187, ч. 4 ст. 186 КК. Станом на 09.06.2021 р. кримінальне провадження не розглянуте, судове засідання призначене на 09.07.2021 р.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
8.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлені прокурором клопотання, дійшов висновку про їх часткове задоволення з огляду на таке.
9.Що стосується посилань захисника ОСОБА_7 про неможливість розглядати будь-які інші клопотання до прийняття рішення про призначення судового розгляду, а також про неможливість долучення будь-яких документів на стадії підготовчого провадження, то слід зазначити таке.
10.Так, ч.ч. 1, 2 ст. 315 КПК регламентують дії суду щодо підготовки кримінального провадження до судового розгляду, і умовою для цього є прийняття рішення про призначення судового розгляду. Частиною 2 ст. 315 КПК наведений вичерпний перелік питань, які вирішуються з метою підготовки судового розгляду, до яких питання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження не відноситься.
11.Натомість, ч. 3 ст. 315 КПК встановлено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
12.Отже, враховуючи наведене у ч. 3 ст. 315 КПК формулювання про те, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням має право вирішити питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, яке, на відміну від формулювань, наведених у ч.ч. 1, 2 ст. 315 КПК, не ставиться в залежність від прийнятого рішення про призначення судового розгляду, то суд під час підготовчого судового засідання не тільки має право, а й зобов'язаний вирішити клопотання учасників судового провадження щодо заходів забезпечення кримінального провадження з додержанням правил, передбачених розділом ІІ КПК, про що прямо зазначено у ч. 3 ст.315 КПК.
13.А за змістом ч. 4 ст. 199 КПК, якою суд керується в силу положень наведеної ч. 3 ст. 315 КПК, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
14.Крім того, згідно ч. 4 ст. 193 КПК, яка встановлює порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, якою суд керується також в силу положень ч. 3 ст.315 КПК, за клопотанням сторін або за власною ініціативною суд має право, у тому числі дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
15.Вказані норми КПК є абсолютно логічними, адже без дослідження матеріалів, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, унеможливлює розгляд самого клопотання.
16.З урахуванням вказаних положень КПК щодо порядку розгляду клопотань про запобіжні заходи, слід зробити висновок, що наведена у абз. 7 ч. 4 ст. 291 КПК заборона надання суду інших документів до початку судового розгляду стосується лише тих документів, що стосуються суті обвинувачення, яке, безумовно, підлягає розгляду безпосередньо під час судового розгляду.
17.Саме тому суд не погоджується з посиланнями захисника ОСОБА_7 про відсутність підстав для розгляду клопотань прокурора про продовження застосування запобіжних заходів без прийняття рішення про призначення судового розгляду, а також про неможливість дослідження судом інших матеріалів, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжних заходів.
18.За змістом ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК, якою суд керується в силу положень наведеної ч.3 ст. 315 КПК, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
19.Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
20.При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
21.Тому при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченого (38 років, стан його здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою, хоча захисниця і послалася на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, але не довела суду цих обставин, а також не довела неможливість його утримання під вартою у зв'язку з цим); відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, у тому числі те, що він не має постійного місця роботи. У зв'язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 , у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, він може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .
22.Також при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченого (43 роки, стан його здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, у тому числі те, що він хоча і проживає з жінкою, але без реєстрації шлюбу, він не має утриманців, не має й постійного місця роботи. У зв'язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, він також може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
23.Також при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченого (45 років, стан його здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, у тому числі те, що він хоча і проживає з жінкою, але без реєстрації шлюбу, також не має постійного місця роботи. У зв'язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, то він може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором також доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
24.Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені ще не розпочатий, у зв'язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК, не допитані потерпіла, свідки, а відповідно до ч. 4 ст.95 КПК суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, з урахуванням вказаних положень національного кримінального процесуального законодавства, факт допиту потерпілої та свідків під час досудового розслідування не може бути підставою для висновку, що на стадії судового провадження цей ризик не може бути актуальним. Більше того, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також того, що їм відомі відомості про потерпілу та свідків, вони, перебуваючи на свободі, можуть застосувати спроби незаконно вплинути на них шляхом умовлянь та погроз з метою схилити їх до зміни своїх показань під час судового розгляду. Тому суд також погоджується з тим, що продовжує існувати і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно всіх обвинувачених.
25.В обґрунтування наявності ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прокурор навів обставини того, що ОСОБА_4 раніше неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень та на даний час ОСОБА_4 та ОСОБА_5 притягуються до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини іншим судом. Хоча судимості ОСОБА_4 згідно довідки про судимість на теперішній час погашені, а також те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на даний час не завершене, але суд погоджується з тим, що вказані відомості можуть бути враховані як відомості, що характеризують осіб обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , та підтверджувати наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки той факт, що ОСОБА_4 раніше неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень проти власності та він, а також ОСОБА_5 знов обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, пов'язаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, у той час, коли відносно них триває інше кримінальне провадження про тотожні кримінальні правопорушення, свідчить про те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть вчинити інше подібне кримінальне правопорушення. Тому суд вважає, що прокурором доведене продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
26.Разом з цим, на думку суду, прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . Так, прокурор, зазначаючи про наявність цього ризику відносно ОСОБА_3 взагалі жодним чином не наводить обґрунтування на його підтвердження. Прокурором не доведено і зв'язку між тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, формою їх вини та можливістю вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, навпаки, те, що обвинувачений ОСОБА_3 не має судимостей і раніше до кримінальної відповідальності не притягувався повністю спростовує можливість наявності цього зв'язку. У зв'язку з викладеним, на думку суду, продовження існування розглядуваного ризику відносно ОСОБА_3 прокурором не доведено, а його посилання ґрунтуються на припущеннях, у зв'язку з чим суд відкидає їх.
27.Таким чином, з урахуванням викладених обставин та осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий, а також не проведене і підготовче судове засідання, у зв'язку з чим не вирішене і питання про коло осіб, які підлягають виклику для допиту під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотаннях, дають достатні підстави вважати, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК відносно ОСОБА_3 , а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, - до 22 серпня 2021 року.
28.Виходячи з наведеного у ч. 4 ст. 183 КПК формулювання, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право, а не зобов'язаний не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
29.Але, з урахуванням вищенаведених обставин та того, що відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не застосувались у цьому кримінальному провадженні інші запобіжні заходи, суд вважає доцільним визначати їм розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК. З урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються, суд вважає за доцільним визначити їм заставу у сумі по сто тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі по 295 100 грн (130 х 2 270 грн), кожному, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 2 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 199, ч. 3 ст. 315, ст.ст. 370 - 372 КПК, суд -
постановив:
1.Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
2.Продовжити застосування відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачуваних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК, запобіжних заходів у виді тримання під вартою на стадії судового провадження на строк до 22 серпня 2021 року, кожному.
3.Строк дії наявної ухвали про застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 закінчується 22 серпня 2021 року.
4.Визначити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застави, як альтернативні запобіжні заходи, у розмірі по 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі по 295 100 грн., кожному, після внесення яких ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають звільненню з-під варти та будуть вважатися такими, до яких застосовані запобіжні заходи у вигляді застави. Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
5.У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на них обов'язки строком до 23 серпня 2021 року, передбачені п.п. 2 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: не відлучатися із населених пунктів, в яких вони проживають, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_11 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
6.Копію наявної ухвали вручити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також направити для виконання до державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
7.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які тримаються під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.
8.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1