Справа № 607/7129/17Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.
Провадження № 22-ц/817/567/21 Доповідач - Сташків Б.І.
17 червня 2021 р. м.Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Сташків Б.І.
суддів - Хома М. В., Щавурська Н. Б.,
при секретарі - Іванюти О.М.
з участю сторін - представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника апелянта Тернопільської міської ради - Ахтемейчук Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності,-
07 травня 2021 року від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 поступило клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Тернопільської міської ради у справі №607/7129/17.
Подане клопотання заявник обгрунтовує тим, що на його думку питання про права, свободи чи законні інтереси Тернопільської міської ради оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалося.
Зазначає, що в апеляційній скарзі Тернопільська міська рада посилається на статтю 376 Цивільного кодексу України, зокрема, що нежитлове приміщення вважається самочинним будівництвом.
Проте, згідно з ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усуненая порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Вказує, що жодних приписів про порушення містобудівного законодавства позивачу не видавалося органами архітектурно-будівельного контролю.
Крім того, Тернопільська міська рада як представницький орган не є органом архітектурно-будівельного контролю в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відтак, не наділена правом видання приписів чи на звернення до суду з приводу знесення самочинно збудованих об'єктів.
Таким чином вважає,що оскаржуваним рішенням не порушуються права чи законні інтереси безпосередньо апелянта (Тернопільської міської ради).
Окрім того, стверджує що Тернопільська міська рада з метою поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ввела в оману суд апеляційної інстанції про дату, коли вона дізналася про оскаржуване рішення.
З метою поновлення строку на апеляційне оскарження Тернопільська міська рада повідомила суд апеляційної інстанції про те, що вона дізналася про оскаржуване рішення 10 грудня 2020 року, коли позивачем було подано на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Однак, позивач надавала Тернопільській міській раді даний проект землеустрою на затвердження попередньо у вересні 2019 року та в серпні 2020 року.
Стверджує, що Тернопільська міська рада приховала від суду апеляційної інстанції той факт, що їй було відомо про оскаржуване рішення ще у вересні 2019 року або в серпні 2020 року.
Таким чином вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для поновлення Тернопільській міській раді строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Дослідивши подане клопотання, перевіривши мотиви на які посилається у даному клопотання заявник, заслухавши думку учасників судового процесу, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.352 ЦПК України право на апеляційне оскарження рішення суду у цивільній справі мають, зокрема, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Отже право апеляційного оскарження рішення суду виникає в особи, яка не була учасником розгляду справи, у разі, якщо оскаржуване рішення містить положення щодо прав чи обов'язків скаржника.
Згідно п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи вищевикладене, оскільки правовідносини з приводу яких ухвалено оскаржене рішення суду, виникли між позивачем ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нежитлове приміщення, яке як стверджує апелянт знаходиться на земельній ділянці Тернопільської міської ради, що свідчить про те, що предмет позову уданій справі стосується прав, свобод, інтересів та обов'язків останньої, що означає відсутність правових підстав для закриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою.
Таким чином у Тернопільської міської ради вбачається право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в даній справі, оскільки суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.
Окрім того, строк на апеляційне оскарження Тернопільській міській раді на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2017 року підлягав до поновлення, виходячи з вимог ст.294 ЦПК України (редакція що діяла на час постановлення оскаржуваного рішення), відповідно до якої апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання оскаржуваного рішення. Оскільки, матеріалами справи не підтверджено дати отримання повного тексу оскаржуваного рішення апелянтом, а апелянт стверджує, що не отримував оскаржуване рішення суду, строк на апеляційне оскарження пропущено апелянтом з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 362 , ч.2 ст.381 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про закриття апеляційного провадження у справі №607/7129/17 за апеляційною скаргою Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності .
Головуючий: Сташків Б.І.
Хома М.В.
Судді: Щавурська Н.Б.