Справа № 462/8067/20 Головуючий у 1 інстанції: Мруць І.С.
Провадження № 33/811/449/21 Доповідач в 2-й інстанції: Маліновська-Микич О. В.
22 червня 2021 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Шишки Олега Мар'яновича, розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 11 березня 2021 року,
встановив:
постановою Залізничного районного суду м. Львова від 11 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору.
Згідно з постановою ОСОБА_1 , 12.12.2020 о 00 год. 55 хв. у м. Львові, на вул. Гніздовського, буд. 75, керував транспортним засобом «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога №001219 від 12.12.2020, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що не погоджується із постановою, вважає її незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що працівник поліції після зупинки транспортного засобу, яким він не керував, одразу вказав, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, проте з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що останній керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Крім цього, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки не проводився, що підтверджується матеріалами справи та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Звертає увагу, що не був згідний з результатом обстеження, який був проведений в медичному кабінеті, а враховуючи те, що огляд проводився за допомогою технічних засобів, лікар нарколог, після незгоди водія з результатом зобов'язаний був взяти біологічний матеріал на дослідження.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 , його захисник Шишка О.М. апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Шишки О.М., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП від 12 грудня 2020 року серії ДПР18 № 196699 (а.с. 1);
роздруківкою з алкотеста «Drager Alkotest 6820», відповідно до якої стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 на момент продуття алкотестера 12.12.2020 о 01:35 год. становив 0,56‰ (а.с. 41);
актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.12.2020 відповідно до якого проведено огляд ОСОБА_1 , за результатами якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 39);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.12.2020 (а.с. 40);
висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.12.2020 №001219 відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (3).
відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до медичного закладу для проходження огляду. В медичну закладі за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 пройшов огляд, за результатами огляду вміст алкоголю в організмі на момент продуття становив - 0,56%о, що і стало підставою для складання протоколу та подальшого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. (а.с. 3);
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами.
Твердження в апеляційній скарзі, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, апеляційний суд до уваги не бере та розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер поліцейського, коли до транспортного засобу марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 підійшли працівники поліції, то ОСОБА_1 сидів на місці водія, а поряд на передньому пасажирському сидінні була дівчина.
Крім того, відносно ОСОБА_1 винесена постанова про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 12.12.2020 близько 00 год. 55 хв. у м. Львові, на вул. Гніздовського, 75, керував транспортним засобом «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 в якого, на задніх розсіювачах світлових приладів нанесено покриття, що зменшують прозорість чи світлопропускання (а.с. 4).
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції вказали ОСОБА_1 , що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, але у протоколі зазначено про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не спростовує факту керування автомобілем ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, про що правильно зазначено судом в оскарженій постанові.
Також апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Інструкцією №1452/735 «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» не передбачено лабораторних досліджень декількох біологічних середовищ водіїв транспортних засобів при позитивному результаті лабораторного дослідження одного з них. Огляд ОСОБА_1 було проведено у медичному закладі клінічно - за зовнішніми ознаками та лабораторно - за допомогою приладу «Драгер». Тому покликання ОСОБА_1 про необхідність відібрання біологічних зразків у зв'язку із його незгодою з результатами огляду є безпідставним.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
постановив:
апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 11 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маліновська-Микич