Справа № 465/1975/18 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.
Провадження № 22-ц/811/3594/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія:44
22 червня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мельничук О.Я.,
суддів: Крайник Н.П., Ванівського О.М.,
без участі сторін,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та стягнення страхової суми,-
В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою про відшкодування шкоди та стягнення страхової суми. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 березня 2017 року приблизно о 17 год. 50 хв. у місті Львові на перехресті вулиць Кульпарківська - Перфецького відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та мотоцикла марки «Kawasaki» без номерного знаку під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Постановою Личаківського районного суду міста Львова у справі №463/2235/17 від 15 травня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На момент дорожньо - транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія мотоцикла марки «Kawasaki» ОСОБА_2 не була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності позивачці, а ОСОБА_3 надано право користування даним транспортним засобом. Жодних взаєморозрахунків між учасниками дорожньо- транспортної пригоди не проводилося. Транспортний засіб «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 за договором добровільного страхування КАСКО застрахований не був. 23 червня 2017 року позивачка звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування. 02 листопада 2017 року листом №3.1-05/27734 відповідач 1 відмовив позивачці у виплаті страхового відшкодування у зв'язку із тим, що транспортний засіб «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме у зв'язку із відсутністю у водія ОСОБА_3 полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності на момент дорожньо-транспортної пригоди. Вважає відмову про виплату страхового відшкодування протиправною та безпідставною. Згідно висновку №5493 експертного автотоварознавчого дослідження від 17 травня 2017 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди становить 114 193 (сто чотирнадцять тисяч сто дев'яносто три) гривень 25 коп. Вказує на те, що відповідно до положень пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків віл дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Згідно посвідчення НОМЕР_3 ОСОБА_3 є учасником бойових дій, і в момент дорожньо- транспортної пригоди керував транспортним засобом на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 згідно якого йому надано право користування даним транспортним засобом, а тому він звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. У зв'язку із тим, що винуватцем дорожньо- транспортної пригоди є водій мотоцикла «Kawasaki» ОСОБА_2 у якого відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності, а ОСОБА_3 на підставі пункту 13.1 статті 13 Закону звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, з відповідача 1 підлягає до стягнення 102 000 (сто дві тисячі) гривень 00 коп. страхового відшкодування, а відповідача 2 - 14 193 (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто три) гривень 25 коп.
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 21 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та стягнення страхової суми - відмовлено.
Рішення суду в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_2 оскаржила ОСОБА_1 . Вважає рішення суду в оскаржуваній частині незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд безпідставно відмови в задоволенні позову до ОСОБА_2 , оскільки такий є особою діями якої завдано шкоду позивачці. В доводах апеляційної скарги скаржник погоджується, що в даній ситуації в МТСБУ не виникає обов'язку здійснювати відшкодування заподіяної шкоди з резервного фонду МТСБУ, в зв'язку з чим рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до МТСБУ скаржником в апеляційному порядку не оскаржується. В апеляційній скарзі скаржник просить рішення Франківського районного суду міста Львова від 21 жовтня 2020 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 14193,25 грн. заподіяної матеріальної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 14193 грн. 25 коп. матеріальної шкоди задовольнити.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 10 червня 2021 року, є дата складення повного судового рішення - 22 червня 2021 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Ухвалюючи рішення суду в оскаржуваній частині щодо відмови в задоволенні позову до ОСОБА_2 , суд виходив з тих обставин, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи та докази, які свідчать про те, що позивачка має обгрунтовані підстави для стягнення страхового відшкодування з ОСОБА_2 .
З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних обставин.
За встановленим ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України загальним правилом, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , позивачка ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що постановою Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2017 року (справа №463/2235/17) ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України. Так, ОСОБА_2 26.04.2017 року о 16 год. 45 хв., керуючи мотоциклом «Kawasaki ZR7», без реєстрації номерів, на вул. Кульпарківській - Перфецького в м.Львові, під час руху не був уважний та не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, на дорозі з двостороннім рухом, які мають по дві смуги в одному напрямку, виїхав на зустрічну смугу, призначену для зустрічних транспортних засобів, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 , що спричинило технічні пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п.2.3б, д, 11.4 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Постановою Личаківського районного суду міста Львова від 05 травня 2021 року виправлено описку у постанові Личаківського районного суду м.Львова від 15 травня 2017 року у справі №463/2235/17 (провадження №3/463/936/17), замінивши по тексту постанови суду дату та час дорожньо-транспортної події з неправильної - «26 квітня 2017 року о 16 год. 45 хв.» на правильну - «19 березня 2017 року о 17 год. 50 хв».
Згідно доводів позовної заяви, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 шкоду завдану її автомобілю, в результаті ДТП, яка відбулася з вини останнього 19 березня 2017 року, приблизно о 17 год. 50 хв. у м.Львові на перехресті вулиць Кульпарківська - Перфецького в м.Львові.
Згідно висновку №5493 експертного автотоварознавчого дослідження від 17 травня 2017 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка трапилася 19 березня 2017 року становить 114 193 (сто чотирнадцять тисяч сто дев'яносто три) гривень 25 коп.
Судом встановлено, що на транспортний засіб марки «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 , не застрахований полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності транспортного засобу, що свідчить про його незабезпеченість у відповідності до вимог закону.
Позивач ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 , має право на захист порушеного ОСОБА_2 права власності, внаслідок пошкодження ним належного їй автомобіля в результаті ДТП, яке трапилося 19 березня 2017 року близько 17 год. 50 хв. у місті Львові на перехресті вулиць Кульпарківська - Перфецького відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та мотоцикла марки «Kawasaki» без номерного знаку під керуванням водія ОСОБА_2 , винного в скоєнні ДТП, в межах заявлених позовних вимог, а саме - 14193,25 грн., з врахування суми загальних збитків.
Розмір завданих позивачці збитків відповідачем підтверджений належними і допустимими доказами, в зв'язку з чим відсутні підстави для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення з нього частини суми завданої матеріальної шкоди -14193,25 грн.
В іншій частині рішення Франківського районного суду міста Львова від 21 жовтня 2020 року не оскаржується, в зв'язку з чим судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Згідно ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Франківського районного суду міста Львова від 21 жовтня 2020 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 14193 грн. 25 коп. заподіяної моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( місце проживання, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 14193 (чотирнадцять тисяч сто девяносто три гривні) 25 коп. заподіяної матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 ( місце проживання, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 1057,20 грн.
Врешті рішення Франківського районного суду міста Львова від 21 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 22 червня 2021 року.
Головуючий: О.Я.Мельничук
Судді: О.М. Ванівський
Н.П. Крайник