22.06.2021 Справа №607/10948/21
Провадження №1-кс/607/ 3588 /2021
м.Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12021216060000081 від 01.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,
22.06.2021 прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на: чотири сітки, які з'єднані між собою загальною довжиною 200 м, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, а також виловлену внаслідок незаконного зайняття водним добувним промислом рибу, зокрема : карась сріблястий - 23 шт., плітка - 1 шт., лин - 6 шт., щука - 1 шт., плоскирка (густера) - 1 шт., карась золотий - 9 шт., яка була виловлена із гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський», яка знаходиться у зв'язку з метою збереження речових доказів в м.Тернопіль, вул.Урожайна, 3/1, що належить ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення клопотання прокурора для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною 1 ст. 171 КПК України передбачено загальний порядок звернення прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КПК України прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, серед іншого: погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
Разом з цим, відповідно до частин 1, 2 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами 4 та 5 статті 36, ч.3 ст.313, ч.2 ст.341 цього Кодексу та ч.3 цієї статті.
В силу вимог ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.02.2021 у справі №754/7061/15 (провадження № 51-4584кмо18), за змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов'язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.
Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
Витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні, а тому не наділяє прокурора повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Аналогічні висновки щодо вимог для підтвердження повноважень слідчого у кримінальному провадженні містяться у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №759/833/18 (провадження №51-5977км20), відповідно до яких у випадку здійснення слідчим, який не визначений відповідно до вимог кримінального процесуального закону як такий, що проводить досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні, дій, передбачених ст. 40 КПК України, то вони здійснюються неналежним суб'єктом.
Разом з цим, матеріали клопотання не містять постанови керівника відповідного органу прокуратури, на виконання вимог статей 36, 37 КПК України, про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у даному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, матеріали поданого прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_2 клопотання не містять доказів на підтвердження того, що прокурор, який звернувся із вказаним клопотанням, уповноважений на здійснення таких процесуальних дій у кримінальному провадженні №12021216060000081 від 01.05.2021.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, окрім іншого, повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Втім, подане слідчому судді клопотання про арешт майна зазначеним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає, оскільки не містить повного переліку вказаних вище обов'язкових відомостей.
Як видно, у клопотанні прокурора ставиться питання про накладення арешту на чотири сітки, які з'єднані між собою загальною довжиною 200 м, а також виловлену внаслідок незаконного зайняття водним добувним промислом рибу. При цьому, в порушення п.3 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні не зазначено та не додано документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження фізичними, чи юридичними особами таким майном.
Про невідповідність поданого клопотання слідчого вимогам кримінального процесуального закону свідчить і зазначення у його мотивувальній частині про значення у даному кримінальному провадженні вилученого автомобіля, ключів та свідоцтва про реєстрацію ТЗ.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Як вбачається з клопотання, огляд місця події за місцерозташуванням Івачівського водосховища на річці Серет поблизу с.Чернихів Тернопільського району Тернопільської області, було проведено 01.05.2021, тоді як клопотання про арешт майна слідчим направлено до суду 22.06.2021, тобто з порушенням передбаченого ч.5 ст.171 КПК України строку.
Таким чином, подане прокурором клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.171 КПК України, слідчий суддя вважає не можливим розглянути його, як про це просить в клопотанні прокурор, оскільки допущені у клопотанні недоліки унеможливлюють надання достатньо обґрунтованої правової оцінки суті його вимог, визначенню наявності і достатності підстав для арешту майна в межах кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12021216060000081 підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків протягом сімдесяти двох годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12021216060000081 від 01.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України - повернути прокурору Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_2 , встановивши строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1