Номер провадження: 33/813/835/21
Номер справи місцевого суду: 521/4052/21
Головуючий у першій інстанції Леонов О.С.
Доповідач Колесніков Г. Я.
18.06.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Колеснікова Г.Я.,
за участю секретаря - Подуст Т.П.,
учасники справи:
особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 17 травня 2021 року, ухвалену під головуванням судді Леонова О.С.,
Короткий зміст судового рішення
Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 17 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200грн на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454грн (а.с.13-15).
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 10 березня 2021 року о 02год. 50хвил. керував транспортним засобом «ЗАЗ 110267»,д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Адмірала Лазарева,71 в м.Одесі з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, зіниці не реагували на світло). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10 січня 2001 року №1306 (далі-ПДР).
Короткий зміст доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зокрема, апелянт посилається на те, що:
- суд не звернув уваги на численні порушення працівниками поліції прав та свобод ОСОБА_1 , гарантованих Конституцією України, законів та підзаконних актів:
1) в порушення вимог ст.260 КУпАП, п.1 р.Х, п.1 р.ХІІІ Інструкції
з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395 (далі-Інструкції №1395) ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом,
2) в порушення ч.4 ст.256, ст.268 КУпАП фактично не роз'яснювали його права та обов'язки,
3) копію протоколу та будь-яких інших документів йому не вручали,
4) в порушення вимог ч.2 ст.266 КУпАП, п.6 р.І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі- Інструкції №1452/735), п.3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103 (далі -Порядку), була порушена процедура проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки, а відразу запропонували йому пройти огляд у лікарні,
- в матеріалах справи відсутні будь-які докази управління ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, а також належні та допустимі докази його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння,
- свідки у справі не бачили, як він керував автомобілем, співробітники поліції не поводили в їх присутності огляд зіниць його очей, вони не є працівниками медичної сфери та не можуть визначати стан людини,
- руки ОСОБА_1 тремтіли через втому від роботи, пізню годину доби та оскільки був схвильований поведінкою працівників поліції та ситуацією, яка виникла (а.с.17-22).
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
За змістом ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в діях останнього вбачаються порушення вимог п.2.5 ПДР у вигляді відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та підтверджуються належними і допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №041894 від 10 березня 2021 року(а.с.1);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.3,4);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (а.с.5),
- відеозаписами на CD-диску (а.с.6).
Висновки апеляційного суду відносно доводів апеляційної скарги про порушення працівниками поліції процедуру проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція №1452/735.
Так, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п.2 Інструкції №1452/735).
Згідно п.3, 4 р.І даної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є:
-запах алкоголю з порожнини рота;
-порушення координації рухів;
-порушення мови;
-виражене тремтіння пальців рук;
-різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
-поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Тобто працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу самостійно приходять до висновку про наявність у водія відповідних ознак сп'яніння.
В свою чергу, у виконання вимог п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідно до п.12 р.ІІ Інструкції уразі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тому, оскільки у працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, їх вимога пройти огляд у медичному закладу відповідала вищевказаній Інструкції.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що в ході проведення процедури огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, інспекторами поліції не було допущено порушень, які б вказували на їх незаконність і були підставою для закриття провадження у цій справі. А тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, посилання ОСОБА_1 про «злочинні дії з боку працівників поліції» не заслуговують на увагу, оскільки останній із заявою про скоєння інспекторами поліції злочину (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) з березня 2021 року дотепер до компетентних органів у встановленому законом порядку не звертався.
Висновки апеляційного суду відносно інших доводів апеляційної скарги
Доводи скарги про те, що ОСОБА_1 не вручали копію протоколу про адміністративне правопорушення, спростовані наявними в справі відеозаписами, з яких вбачається, що останній після ознайомлення зі змістом протоколу розписався за отримання його копії.
Твердження апелянта про те, що в порушення вимог ст.260 КУпАП, п.1 р.Х, п.1 р.ХІІІ Інструкції №1395 ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, є безпідставними, оскільки законом не передбачено, що в разі складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов'язковим відсторонення від керування транспортним засобом, також не відсторонення від керування транспортним засобом не звільняє водія від адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, та не є свідченням того, що у водія були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння.
Посилання в апеляційній скарзі на, що 10 березня 2021 року близько 02 год. 30хвил. ОСОБА_4 після роботи рухався на автомобілі по вул.Лазарева в м.Одесі, не порушуючи ПДР, про що свідчить відсутність протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього за відповідне порушення, суперечить матеріалам справи, наявним відеозаписам та поясненням самого ОСОБА_4 .
Так, 10 березня 2021 року відносно ОСОБА_4 інспекторами поліції також була складена постанова БАА 136819 про порушення останнім вимог ПДР, дані відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).
Крім того, в самій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що «його зупинили працівники поліції нібито за не працюючий ліхтар заднього стопу».
При цьому, з відеозапису, на якому зафіксований момент руху транспортного засобу і момент його зупинки, дійсно вбачається, що у автомобіля «ЗАЗ 110267» в порушення вимог ПДР не працював задній правий ліхтар.
Доводи апелянта про те, що свідки у справі не бачили, як він керував автомобілем, співробітники поліції не поводили в їх присутності огляд зіниць його очей, вони не є працівниками медичної сфери та не можуть визначати стан людини, є надуманими та не ґрунтуються на вимогах закону.
Версія ОСОБА_1 , що в нього тремтіли руки через втому від роботи, пізню годину доби та оскільки був схвильований поведінкою працівників поліції та ситуацією, яка виникла, не мають правового значення для вирішення питання про наявність в діях водія порушень вимог п.2.5. ПДР та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження в скарзі про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Так, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на викладене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 17 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Я.Колесніков