23.06.21
22-ц/812/1137/21
Провадження № 22-ц/812/1137/21
22 червня 2021 року м. Миколаїв
справа № 2-202/10
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого Тищук Н. О.,
суддів Лівінського І. В., Ямкової О.О.,
із секретарем Колосовою О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області, постановлену 16 квітня 2021 року суддею Тавлуєм В.В. в приміщенні цього ж суду, (повний текст ухвали виготовлено 21 квітня 2021 року), у справі за заявою
ОСОБА_1
про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
05 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа № 2-202/10 про стягнення з неї на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 594 128, 97 грн. заборгованості за кредитним договором, 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
Заявниця зазначала, що 13 липня 2010 року Березанським районним судом Миколаївської області був вданий вказаний вище виконавчий лист. Банк неодноразово пред'являв його до примусового виконання. Востаннє виконавчий лист був пред'явлений до виконання 13 травня 2016 року, тоді як повернутий без виконання був 6 квітня 2015 року.
Представник відповідача ОСОБА_2 у задоволенні заяви просила відмовити, посилаючись на вчинення на час розгляду заяви виконавчих дій, направлених на виконання виконавчого листа та на безпідставні намагання ОСОБА_1 уникнути виконання судового рішення.
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-202/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в сумі 594 128,97 грн., а також державного мита в сумі 1 700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., виданий Березанським районний судом Миколаївської області 13 липня 2010 року.
В апеляційній скарзі банк просив ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на помилковість висновку суду про недотримання ним строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Племениченко Г.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника банку, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05.07.2010 року задоволено позовні вимоги АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення 594 128, 97 грн. кредитної заборгованості та судових витрат (а.с. 62-63).
13.07.2010 року на виконання вказаного рішення Березанським районним судом видано виконавчий лист № 2-202/10 (а.с. 11).
З 16.10.2014 року по 06.04.2015 року виконавчий лист перебував на виконанні у Другому Приморському відділі Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (а.с.112).
06.04.2015 року виконавчий лист був повернутий стягувачу без виконання, що підтверджується відміткою на виконавчому листі № 2-202/10 від 13.07.2010 року, копія якого була досліджена судом першої інстанції (а.с.111).
Проте, як вбачається з заяви про відкриття виконавчого провадження, вона була направлена банком до ВДВС Березанського РУЮ за вих. № 114-13-0-00/9-307 від 15 березня 2016 року засобами поштового зв'язку 22 березня 2016 року та отримана виконавчою службою 25 березня 2016 року (а.с. 177).
Виконавче провадження відкрито державним виконавцем тільки 13 травня 2016 року.
Відповідно до п.2 ч.1 с. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанови від 06.04.2015 року), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» в тій же редакції встановлено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Таким чином, виконавчий лист був повернутий стягувачу без виконання 06.04.2015 року, а повторно пред'явлений до виконання 22 березня 2016 року, тобто в межах строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
На зазначену обставину суд першої інстанції уваги не звернув, не дав оцінку заяві про відкриття виконавчого провадження за вих. № 114-13-0-00/9-307 від 15 березня 2016 року і як наслідок, помилково зробив висновок про пред'явлення виконавчого листа після закінчення строку, передбаченого законом.
За такого, колегія суддів вважає, що оскільки районним судом при ухваленні оскаржуваної ухвали було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, то ухвала підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа № 2-202/10 про стягнення з неї на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» задовольнити.
Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2021 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа № 2-202/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в сумі 594 128,97 грн., а також державного мита в сумі 1 700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., виданого Березанським районний судом Миколаївської області 13 липня 2010 року.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: І.В.Лівінський
О.О.Ямкова
Повну постанову складено 23 червня 2021 року