17 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2021 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 липня 2021 року, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білопеченськ, Краснодарського краю, Російська Федерація, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.310 КК України, у кримінальному провадженні № 1202115000000029 від 28 січня 2021 року,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_9
підозрюваний ОСОБА_8
захисник ОСОБА_6 ,
встановив:
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" терміном до 26 липня 2021 року, з визначенням розміру застави у сумі 1 021 500 ( один мільйон двадцять одна тисяча п'ятсот) грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_10 .
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу. В разі залишення без змін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити розмір застави від 20 до розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у сумі 120 000 ( сто двадцять тисяч) грн.
Узагальнені доводи апеляційних скарг захисників.
Апелянти вважають, ухвалу слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.
Вказують, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінуємого злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Звертають увагу, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного. Зауважує, що застава у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
В провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №1202115000000029, зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2021 року за фактом незаконного посіву та незаконного вирощування вчиненому за попередньою змовою групою осіб з метою збуту у кількості п'ятдесят і більше рослин за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
Приблизно у березні-травні 2021 року ОСОБА_8 , з метою реалізації задуманого злочинного умислу, вступив у злочинну змову з мешканцями Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , довівши їм деталі своїх злочинних намірів, після чого, останні надали свою згоду на вчинення вищевказаних злочинних дій, а саме незаконний посів та вирощування конопель з метою збуту та розподілили між собою злочинні функції.
Так, приблизно у вищевказаний період часу ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , підшукали приміщення двох будівель, типа ферм, які перебувають на території земельної ділянки з кадастровим номером 4822083400:08:000:0233, яка знаходиться в с. Очаківське, Вознесенського району, Миколаївської області. У подальшому усіма учасниками злочинної змови було обладнано та пристосовано вказані будівлі та земельні ділянки на їх та поряд території для швидкого та якісного вирощування рослин роду конопель. Були забезпечені знаряддя праці та підшукано насіння конопель для посіву, завезено чорнозем, після чого, земельні ділянки призначенні для вирощування конопель були удобрені органічними добривами, обладнані зрошувальною системою, лампами денного світла, торф'яними стаканчиками, інше. Приблизно у березні-травні 2021 року ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на вищевказаній території здійснили посів рослин роду конопель у кількості не менше ніж 50 одиниць.
Після цього, приблизно з березня 2021 по 26 травня 2021 року, більш точну дату не встановлено, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи умисно, незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, а також на суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в період вегетації, вирощували коноплі, здійснюючи догляд за ними шляхом прополювання та поливання.
26.05.2021 року при проведенні санкціонованого обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 4822083400:08:000:0233 та будівель на ній розташованих, у присутності ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які там перебували, працівниками поліції виявлено рослини в кількості не менше 645 штук, які мають ботанічні ознаки (кольори, запах), характерні для рослини роду коноплі.
Під час обшуку з однієї рослини відібрано зразок суцвіття, яке було поміщено до експрес тесту «Айдента» та при зустрічі з реагентом рідина в тесті змінила свій колір на фіолетовий, що свідчить про те, що у вказаній рослині міститься тетрогідраканабінол - алколоід канабісу, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів.
27.05.2021 року ОСОБА_8 22.01.1967 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування клопотання зазначив, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.310 КК України та про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Задовольняючи частково клопотання слідчого, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим, послався на наявність ризиків, передбачених п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вважав, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить запобіганню доведених ризиків та прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, під час розгляду вказаного клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава, передбачена в розмірах ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, визначених цим Кодексом. Враховуючи встановлені обставини щодо високого рівня процесуальних ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку, що лише застава в розмірі 1 021 500 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 , процесуальних обов'язків.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що є значна ймовірність того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити аналогічне кримінальне правопорушення. На наявність зазначених ризиків, вказує те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох епізодів тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за вчинення якого передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк до семи років. За матеріалами обвинувачення зазначені дії вчинялися ОСОБА_8 протягом тривалого часу у складі організованої групи, із чітким розподілом ролей та функцій учасників, із корисливим мотивом, та із застосуванням заходів конспірації. Крім того, він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та реально відбував покарання у вигляді позбавлення волі. Також, перебуваючи в місцях не пов'язаних з триманням під вартою ОСОБА_8 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нові кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним обігом наркотичних речовин, про що свідчить багатоепізодність, системність та високий технологічний рівень вчинення останнім кримінальних правопорушень пов'язаних із збутом наркотичних засобів.
Судом оцінено репутацію підозрюваного, а саме, те що підозрюваний ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований та не має легальних джерел доходу, не одружений, не має власного житла у місті Миколаєві - за місцем проведення досудового розслідування.
Вищезазначені обставини вказують на наявність ризиків передбачених п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 та особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Що стосується розміру застави, з яким не погоджується сторона захисту, то слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність визначення застави в сумі 1 021 500 ( один мільйон двадцять одна тисяча п'ятсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку колегії суддів, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Так при визначенні розміру застави стосовно підозрюваного, слідчим суддею було враховано тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та правильно визначив розмір застави, який, з урахуванням наведених ризиків і особи підозрюваного, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисників, про які йдеться в апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданих апеляційних скарг без задоволення.
Керуючись ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2021 року, якою до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 липня 2021 року, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді