Справа № 138/2763/20
Провадження № 22-ц/801/1344/2021
Категорія: 68
Головуючий у суді 1-ї інстанції Цибульський О. Є.
Доповідач:Міхасішин І. В.
22 червня 2021 рокуСправа № 138/2763/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Оніщука В.В., Сопруна В.В.
за участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №138/2763/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Вінницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання батьківства
за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Радамовського Миколи Миколайовича на ухвалу Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2021 року про закриття провадження, постановлену в складі судді Цибульського О.Є., в залі суду
встановив:
27 жовтня 2020 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 за участі третьої особи без самостійних вимог: Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання батьківства (а.с. 1-4).
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 листопада 2020 року відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 08.00 год. 04 грудня 2020 року (а.с. 7).
04 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 приймав участь у підготовчому судовому засіданні в якому судом було оголошено перерву до 14.00 год. 24 грудня 2020 року (а.с. 14-15).
24 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмету позову в якій, крім вимоги про визнання його батьком дитини, просив внести зміни до актового запису № 1918 від 08 липня 2020 року, вчиненого Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про народження дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме : виключити відомості про батька - « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » та включити відомості про батька дитини - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с. 28-31).
Також з матеріалів справи убачається, що позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про виклик свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 датовану 23 грудня 2020 року та клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи датовану цією ж датою (а.с. 49-50; 51-53).
Згідно з ордером ВН № 068628 від 24 грудня 2020 року у справу вступив представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Головенко Василь Васильович (а.с. 54-55).
У підготовчому судовому засіданні 24 грудня 2020 року оголошено перерву до 10.00 год. 30 грудня 2020 року (а.с. 60).
30 грудня 2020 року підготовче судове засідання не відбулося через неявку учасників справи (а.с. 71).
30 грудня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Головенко Василь Васильович подав до суду заяву про залучення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якості відповідача (а.с. 69, 70).
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 грудня 2020 року клопотання представника позивача задоволено. Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи без самостійних вимого: Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання батьківства в якості відповідача ОСОБА_3 (а.с. 72).
Згідно з ордером серії АВ № 1008558 від 30 грудня 2020 року у справу вступив представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Ковальчук Євген Миколайович (а.с. 84).
25 лютого 2021 року відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву про визнання позовних вимог (а.с.83).
25 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву з проханням проводити підготовче судове засідання без його участі у зв'язку із хворобою. Водночас зазначив що усі заяви, клопотання подані як ним так і його представником підтримує у повному обсязі (а.с. 85).
25 лютого 2021 року підготовче судове засідання не відбулося через участь головуючого судді у цій справі в іншій (а.с. 88).
Виклик учасників справи здійснено на 09.30 год. 30 березня 2021 року (а.с. 89; 95).
18 березня 2021 року в системі «Електронний суд» позивачем ОСОБА_1 була сформована заява про відмову від позову, яку одержано судом 26 березня 2021 року, оскільки 25 лютого 2021 року представник відповідачки ОСОБА_2 , адвокат Ковальчук Є.М. разом із клопотанням про долучення доказів, надіслав суду і зустрічний позов про стягнення з нього аліментів. Враховуючи, що згідно поданих доказів відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживають однією сім'єю, а відповідачка категорично відмовляється від проведення молекулярно-генетичної експертизи для встановлення батьківства вважав за необхідне відмовитися від позову (а.с. 92-94).
28 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 безпосередньо в суді отримав повістку про виклик до суду (а.с. 95).
30 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» сформував заяву, яку одержано судом 30 березня 2021 року, про розгляд справи за його відсутності. Просив заяву про відмову від позову від 18 березня 2021 року задовольнити. Провадження у справі закрити. Відмовити у прийнятті зустрічного позову про стягнення з нього аліментів. Надіслати копію судового рішення на його поштову скриньку (а.с. 96 - 98).
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2021 року провадження у справі закрито на підставі пункту четвертого частини першої статті 255 ЦПК України(а.с. 100).
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Радамовський Микола Миколайович просить скасувати ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2021 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на те, що оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою.
В апеляційній скарзі зазначає, що позивач ОСОБА_1 за обставинами справи фактично виявив бажання про залишення поданої ним позовної заяви без розгляду. Саме про такі наслідки завершення розгляду справи він говорив із своїм представником адвокатом Мозуль Руслано Вікторовічем, який йому надавав правову допомогу на підставі усної угоди. Заяву про відмову від позову склав адвокат Мозуль Р.В., який про юридичні наслідки такої заяви йому нічого не сказав.
До адвоката Мозуль Р.В. він звернувся вимушено, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його представник - адвокат Головенко Василь Васильович.
У підготовчому судовому засіданні 30 березня 2021 року він не приймав участь з поважних причин, оскільки в цей день перебував у місті Львів в особистих справах.
Про наявність заяви про відмову від позову він дізнався 30 березня 2021 року з телефонної розмови з адвокатом Мозуль Р.В., а про сам зміст цієї заяви дізнався вже 14 квітня 2021 року, коли отримав оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.
Отже, на думку апелянта суд першої інстанції належним чином не встановив особу від якої надійшла заява про відмову від позову,, що призвело до неправильного вирішення зазначеного питання.
Відзиви на апеляційну скаргу від жодного із учасників справи не надходив.
14 червня 2021 року від третьої особи без самостійних вимог - Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу. При розгляді апеляційної скарги покладаються на розсуд суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_13 апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
Представники відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення апеляційної скарги просили суд апеляційної інстанції залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Згідно вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційного суду не відповідає.
У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи (частина третя статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.
Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку.
Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису, якщо інше не визначено цим Кодексом.
У пункті 15.15 частини першої розділу VIIІ «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.
У подальшому у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС) Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).
Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення № 30).
Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
Згідно пункту 3 розділу ХІ Положення № 30 особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і органів системи правосуддя електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них.
Із урахуванням зазначеного, з 22 грудня 2018 року отримані місцевими судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 за участі третьої особи без самостійних вимог: Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання батьківства. Цей документ сформований в системі «Електронний суд» 27 жовтня 2020 року і одержаний судом в цей же день - 27 жовтня 2020 року (а.с. 1-4).
В подальшому позивач ОСОБА_1 подавав до суду процесуальні документи в паперовому вигляді, зокрема заяву про зміну позову; заяву про виклик свідків; клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи; заяву про проведення підготовчого судового засідання 25 лютого 2021 року без його участі (а.с. 28-31; 49-50; 51-53; 85).
18 березня 2021 року в системі «Електронний суд» позивачем ОСОБА_1 була сформована заява про відмову від позову, яку одержано судом 26 березня 2021 року, оскільки 25 лютого 2021 року представник відповідачки ОСОБА_2 , адвокат Ковальчук Є.М. разом із клопотанням про долучення доказів, надіслав суду і зустрічний позов про стягнення з нього аліментів. Враховуючи, що згідно поданих доказів відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживають однією сім'єю, а відповідачка категорично відмовляється від проведення молекулярно-генетичної експертизи для встановлення батьківства вважав за необхідне відмовитися від позову (а.с. 92-94).
30 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» сформував заяву про розгляд справи за його відсутності , яку одержано судом 30 березня 2021 року. У цій заяві позивач ОСОБА_1 підтвердив свої наміри викладені у попередній заяві та просив заяву про відмову від позову від 18 березня 2021 року задовольнити. Провадження у справі закрити. Відмовити у прийнятті зустрічного позову про стягнення з нього аліментів. Надіслати копію судового рішення на його поштову скриньку (а.с. 96 - 98). Заяву обґрунтовував положеннями частини першої та третьої статті 206 ЦПК України (а.с. 96- 98).
Згідно із статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:
електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;
під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;
особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України Про електронний цифровий підпис підписувач зобов'язаний зберігати особистий ключ у таємниці.
Як убачається із доводів апеляційної скарги, представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Радамовський Микола Миколайович заперечує не сам зміст заяви від 18 березня 2021 року, а лише її прохальну частину щодо закриття провадження у справі посилаючись на правову необізнаність позивача, у зв'язку із смертю його представника - адвоката Головенка Василя Васильовича 07 березня 2021 року.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно із частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Проте, суд першої інстанції не роз'яснив позивачу ОСОБА_1 наслідки закриття провадження у справі, передбачені статтею 256 ЦПК України та не звернув уваги, що за змістом поданих позивачем ОСОБА_1 заяв про відмову від позову та про розгляд справи 30 березня 2021 року у його відсутність він не обізнаний з наслідками закриття провадження у справі.
Отже, судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині невиконання процесуального обов'язку щодо необхідності роз'яснити позивачу ОСОБА_1 наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі і саме це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права? які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Радамовського Миколи Миколайовича задовольнити.
Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий І.В. Міхасішин
Судді: В.В. Оніщук
В.В. Сопрун