Справа № 930/2266/20
Провадження № 22-ц/801/1154/2021
Категорія: 62
Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.
Доповідач:Копаничук С. Г.
17 червня 2021 рокуСправа № 930/2266/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Копаничук С.Г.
суддів: Медвецького С.К., Голоти Л.О.
за участю секретаря судових засідань Очеретної М.Ю.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Сиковецька селищна рада
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 31 березня 2021 року, повний текст якого складений 05 квітня 2021 року, ухвалене в приміщенні того ж суду під головуванням судді Науменка С.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ситковецької селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
Встановив:
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ситковецької селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ситківці, Немирівського району, Вінницької області померла його двоюрідна баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина. 06.10.2000 року ОСОБА_2 склала заповіт, в якому все своє майно заповіла ОСОБА_1 , проте про наявність заповіту позивачу стало відомо лише у липні 2020 року.
Оскільки після смерті спадкодавця він в передбачений законом 6-місячний строк не звернувся з заявою про прийняття спадщини, так як не знав про наявність складеного на його користь заповіту, просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішенням Немирівського районного суду від 31.03.2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, а у справі ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Зазначив, що судове рішення порушує його права, як спадкоємця, оскільки він не проживав разом із спадкодавцем та не був обізнаний про наявність складеного на його користь заповіту. Відтак строк на прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19.12.2005 року виконавчим комітетом Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області.
Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка, що розташована на території Ситковецької селищної ради, що підтверджується копією державного акту на право на земельну ділянку серії ВН №083834 від 01.03.2005 року.
Як вбачається з довідки №02.23.664 від 21.07.2020 року, виданої виконавчим комітетом Ситковецької селищної ради, ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений секретарем селищної ради за реєстраційним №306 від 06.10.2000 року на ім'я ОСОБА_1 ,за яким спадкоємцем за заповітом усього майна померлої є позивач.
Строк для прийняття спадщини, після померлої ОСОБА_2 , сплинув 19.06.2006 року та був пропущений позивачем в зв'язку з його необізнаністю про наявність заповіту.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні, так як у позивача перешкод для подання заяви не було, а відсутність інформації про існування заповіту без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
З указаними висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки суд дійшов до них, невірно оцінивши докази, їх допустимість, достовірність і достатність, порушивши норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, яким є як факт смерті, так і оголошення особи померлою і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї двоюрідної баби ОСОБА_3 . Спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті відкрилась спадщина. Позивач не звернувся своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту. Зворотного по справі не доведено.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Оскільки ОСОБА_1 за ступенню спорідненості з спадкодавицею не входив до кола спадкоємців першої черги за законом , його посилання на те, що він не проживав з спадкодавцем і не знав про складення на його ім'я заповіту, є слушними і ,на думку колегії суддів, являються поважними причинами пропуску ним строку прийняття спадщини .Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Такий правовий висновок висловлений також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 р. у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 р. у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 р. у справі № 761/42165/17, від 6 червня 2018 р. у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин і не вчиняв дій по її прийняттю , його права підлягають захисту шляхом надання йому додаткового строку для прийняття спадщини протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Факт необізнаності особи про наявність заповіту може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції не в повній мірі оцінив поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини і дійшов хибного висновку про відмову у задоволенні позову, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 374, 376, 382 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 31 березня 2021 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Ситковецької селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк на прийняття спадщини ,після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 ,протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий С.Г. Копаничук
Судді: С.К. Медвецький
Л.О. Голота