Провадження №2/748/366/21
Єдиний унікальний № 748/606/21
23 червня 2021 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді: Майбороди С.М.,
з участю секретаря судового засідання: Оніщенко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
06 березня 2021 року, згідно поштового відправлення, представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Гребенюк О.С. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.12.2012 року в сумі 12572 грн 61 коп, відповідно до якого відповідач отримала грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, який в подальшому було збільшено до 8000,00 грн. Позичальник зобов'язалась сплачувати заборгованість по кредиту, проценти та винагороди. Проте, відповідач порушила свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.
Ухвалою від 16 березня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою від 23 червня 2021 року відповідачу поновлено строк на подачу відзиву на позов, який долучено до матеріалів справи, позивачу поновлено строк на подачу відповіді на відзив, який долучено до матеріалів справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи мається клопотання про проведення розгляду справи у відсутності представника позивача.
Відповідач, будучи повідомленою належним чином, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надала. Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неналежний розрахунок боргу, відсутність в анкеті-заяві відповідача домовленостей щодо визначення процентної ставки.
Позивачем надана відповідь на відзив, в якій останні посилались на підписання анкети -заяви, відповідно до чого відповідач приєдналась та зобов'язалась виконувати Умови та Правила надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито картковий рахунок, видана пластикова картка, якою вона активно користувалась, що підтверджується наданою випискою по картковому рахунку. Як на належні докази посилались на виписку з банківського рахунку та розрахунок заборгованості.
Враховуючи наявну заяву позивача про розгляд справи за відсутності представника, належне повідомлення відповідача, наявні відзив на позов та відповідь на відзив, суд визнав можливим проводити розгляд справи за відсутності її учасників.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
27 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" виникли кредитні правовідносини, оскільки як слідує з досліджених матеріалів позивач надав відповідачеві в користування грошові кошти в сумі 300 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.27), в подальшому кредитний ліміт було збільшено відповідно до 2000 грн, 6000 грн та 8000 грн, 20.09.2019 зменшено до 0 ставки, відповідач починаючи з 10.12.2013 користувалася зазначеними коштами, про що свідчить надана виписка по руху коштів.
Позивачем надана заява анкета про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій відсутні дані яку платіжну картку виявила бажання оформити ОСОБА_1 .
Позивач надав розрахунок заборгованості, що виникла станом на 18.02.2021, та просив стягнути з відповідача 13570,21 грн, яка складається з : 12572,61 грн - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредита, 997,60 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.
У Анкеті - заяві відповідача, яка підписана ОСОБА_1 від 27.12.2012 процентна ставка не зазначена, не містить відомостей щодо погодження сторонами розміру відсотків. Анкета - заява взагалі не містить даних щодо висловлення ОСОБА_1 бажання отримати одну з зазначених карток, а також відсутні відомості про отримання відповідачем пам'ятки клієнта, що містить Тарифи та основні умови обслуговування та кредитування. Взагалі про отримання кредитних коштів свідчить лише видана кредитна картка, якою користувалася відповідач.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідача, яка при цьому погодилася з ними, підписуючи Заяву.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.
АТ КБ «ПриватБанк», обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення вищевказаних відсотків, у позовні заяві посилався на п. 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг (змінений з 01.03.2019 року), відповідно до якого в разі порушення зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов'язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».
Із розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, вбачається, що банк нараховує відсотки з 01 лютого 2020 року за процентною ставкою - 86,4% (а.с.21).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, не у розмірі, встановленому законом (3% річних), а у розмірі, зазначеному в Умовах та правилах надання банківських послуг (86,4%).
Проте, як вже зазначалось, Умови та правила банківських послуг, на які посилається позивач, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 27.12.2012.
Отже, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаними відсотками є безпідставними.
В даному випадку відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми процентів 997,60 грн, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.02.2018 № 14, прострочена заборгованість - заборгованість, не погашена в строк, установлений договором.
Як слідує з анкети-заяви, в останній не були обумовлені умови погашення отриманих коштів, а саме не визначений строк протягом якого кошти мають бути повернуті, а отже не можна дійти однозначного висновку чи була наявна прострочена заборгованість, яка не погашена у строк.
Враховуючи заперечення відповідача, судом проведено обрахування знятих коштів відповідачем та погашених за період 10.12.2013 по 18.02.2021 з наданого розрахунку заборгованості, а саме з колонок «Витрати клієнтом кредитних коштів» та «Сума погашення за наданим кредитом» ( а.с.12-22), а також наданої виписки по руху коштів ( а.с.23-26). Оскільки, як встановлено відсотки сторони не узгоджувались, то обрахунок відсотків судом не проводиться, в тому числі сторонами не обумовлювався строк погашення отриманих кредитних коштів.
Як слідує з наданої виписки по рахунку та розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , останньою була фактично використана сума 16 276,69 грн (300+210+210+210+529,09+160+15+180+268+1996,40+278+212+27+132+74+21+1560+530+20+201,24+20+1047+201,24+20+201,24+20+201,24+20+201,24+20+201,24+20+201,24+20+201,24+20+268,32+201,24+20+268,32+2080+134,16+201,24+268,32+134,16+268,32+134,16+268,32+134,16+268,32+134,16+268,32+134,16+268,32+134,16+268,32+134,16+268,32+134,16+134,16), погашена сума 19 142,85 грн (150+150+50+100+500+200+200+100+100+50+50+100+451,15+100+100+100+100+100+100+100+100+100+100+100+100+100+100+99+100+100+102+102+103+102+102+102+102+100+102+102+102+102+100+102+102+102+4,07+100+100+100+200+0,49+100+0,24+150+236+300+300+300+300+300+300+300+0,25+558+50+400+300+0,24+300+0,23+223+500+400+52,35+0,65+480+270+500+500+4988,18+500+500).
Таким чином, сума погашення кредиту є більшою за суму знятих коштів, а отже не встановлено, що відповідач має заборгованості за тілом кредиту.
За таких підстав заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. за простроченим тілом кредиту в сумі 12572,61 грн задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищенаведене в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України ст.ст. 526, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,-
В задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С. М. Майборода