Справа № 747/273/21
Провадження№ 3/747/122/21
23.06.2021 року смт Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , такого, що не працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 043673 від 13.05.2021 водій ОСОБА_1 13 травня 2021 року в 22 год 41 хв в смт Талалаївка на вул Центральній керував автомобілем ВАЗ 211140, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком Талалаївської ЦРЛ, чим порушив п 2.9 (літера не зазначена) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав і суду показав, що він не керував автомобілем, коли працівники поліції запропонували йому пройти до лікарні на освідування. На місці йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, направлення в лікарню також ніякого не виписували. Крім того, ніяких свідків працівники поліції не залучили, чи робився відеозапис, йому не відомо, так як працівники поліції не повідомляли про це.
Захисник Лисенко В.С. в судовому засіданні зазначив, що проведення огляду особи на стан сп'яніння, направлення до лікарні та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення проводилось без залучення свідків. Крім того, в протоколі зазначено, що до матеріалів справи долучається фото та відеофіксація, але при ознайомленні з матеріалами справи їх не виявлено. Також матеріали справи не містять доказів того, що слугувало причиною для зупинки ОСОБА_1 та доказів керування ним транспортним засобом взагалі. Відповідно до протоколу ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 ПДР України, але не містить саме передбаченого пункту, який порушив ОСОБА_1 оскільки сам п. 2.9 ПДР складається з літерних показників, кожен з яких передбачає порушення. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використання спеціальних технічних засобів, під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосувати - в присутності свідків, а матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, в Порушення вимог «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду» поліцейським на місці зупинки не було оформлено письмове направлення для проведення огляду до закладу охорони здоров'я, як передбачає п. 6 даного Порядку. Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було зупинено 13 травня 2021 року в 22 год 41 хв, а протокол відносно нього складений 13 травня 2021 року в 23 год 50 хв і в якому поліцейський посилається на висновок Талалаївської ЦРЛ щодо стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , що складений на підставі акту, який оформлений 14.05.2021 року в 00 год, тобто висновок і протокол складено раніше за Акт огляду, на підставі якого зроблено висновок і складено протокол.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис, що міститься на долученому до протоколу диску, приходить до наступного висновку.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.2.9 ПДР України, на який посилається поліцейський ОСОБА_2 в протоколі серії ОБ № 043673 від 13.05.2021 року, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий; передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані; передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню відповідно до вимог розділу 24 цих Правил; під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання); користуватися розпізнавальним знаком “Водій з інвалідністю” за відсутності у водія чи пасажира документів, що підтверджують інвалідність (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Відповідно до положень ч.1 ст.130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, відмова особи яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП та постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Відповідно до цих нормативних актів, а саме - частин 1, 2 ст. 266 КУпАП та пунктів 2-5 Порядку, а також п. 1.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Також суд звертає увагу на те, що згідно постанови КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (пунктів 3, 4, 6), наказу МВС та МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/666 (пунктів 1.2, 1.6, 1.7, 2.1-2.8) інспектор повинен провести огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Цей огляд повинен проводитися у присутності двох свідків. В разі відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у разі незгоди з результатами даного огляду, інспектор зобов'язаний направити водія пройти огляд до найближчого медичного закладу, виписавши направлення на огляд згідно форми, що приведена в додатку 1 до Інструкції № 400. Судом встановлено, що дані вимоги закону уповноваженою особою не дотримані, свідки до огляду не залучались, також не долучено фото та відеофіксація порушення, про які зазначено в протоколі. Поліцейський, який складав протокол, викликався в судове засідання, але не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, тому суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, і тому не може вважатись достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки не підтверджений належними та допустимими доказами та складений з порушенням вимог КУпАП.
Даний висновок суду зроблений на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.10.2010 року у справі № 23-рп/2010, де у пункті 4 зазначено, що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Крім того, чинна редакція ст . 266 КУпАП передбачає, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, у суду є всі підстави вважати, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог ч.5 ст. 266 КУпАП, і тому він є недійсним. Будь-яких інших доказів матеріали протоколу не містять, не було встановлено їх і в ході судового розгляду.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Держава має організувати свою правову систему таким чином, щоб їх правоохоронні органи могли дотримуватись зобов'язань щодо уникнення порушень прав і свобод людини, принципу верховенства права, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини. Враховуючи зазначені обставини, суд вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
Виходячи із вищезазначеного суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння - протокол від 13 травня 2021 року складений з порушенням вимог КУпАП та не містить достатніх доказів цього, у зв'язку з чим суд приходить до висновку до цих правовідносин застосувати ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 252, 268, 269, 272, 283, 285, 287-289 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: Л.В.Тіщенко