479/519/21
2/479/329/21
23 червня 2021 року смт.Криве Озеро
Суддя Кривоозерського районного суду Миколаївської області Репушевська О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про зняття арешту з нерухомого майна.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
В порушення вимог ст.175 ЦПК України, у позовній заяві ОСОБА_1 не вказано відповідача, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що постановою слідчого прокуратури від 17 квітня 2009 року накладено арешт на майно, власником якого являється позивач ОСОБА_1 ..
Верховний Суд у своїй постанові №755/6685/16-ц від 05 грудня 2018 року, чітко зазначив, що оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, - не може бути надано в порядку іншого (зокрема, цивільного) судочинства, оскільки КПК 2012 року передбачений порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування. Отже, після набрання ним чинності власники арештованого майна мають захищати свої права відповідно до норм діючого процесуального кодексу у порядку кримінального судочинства.
Таке право передбачене п.9 розд.XI "Перехідні положення" КПК 2012 року: питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим кодексом.
Згідно зі ст.174 КПК 2012 року власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
У п.1 постанови пленуму ВСС "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 03 червня 2016 року №5 конкретизовано: якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст.174 КПК 2012 року.
Тому, позивач має право звернутися з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються його прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст.174 КПК 2012 року.
Відповідно до правил ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява на підставі вимог ч.1 ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху на необхідний та достатній для виправлення зазначених недоліків строк, але не більше десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання вимог суду у встановлений термін заява буде вважатись не поданою і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.