П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8680/20
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
при секретарі Цехмейстренко Ю.В..,
за участі представника позивача Кварацхелія М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У вересні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області за № 0016580507 від 17.08.2020 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області за № 0016590507 від 17.08.2020 року.
В обґрунтування позову зазначалось, що відповідачем не доведено належними доказами складу правопорушення, передбаченого статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: відсутності у барів-магазинів позивача статусу суб'єктів господарювання громадського харчування та продажу позивачем алкогольних напоїв на розлив та для споживання на місці. Також, відповідачем не доведено належними доказами: наявності повноважень на підставі наказу № 2869 від 16.07.2020 року на проведення фактичної перевірки в частині порушення вимог законодавства з питань ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, наявності повноважень (під час дії «карантинного» мораторію) на застосування штрафів за порушення законодавства в частині ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями; наявності підставі, передбачених пп. 80.2.2 ст. 80 ПКУ для проведення фактичної перевірки позивача з питань продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м. Одеса о 12:30 год. позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0016590507 від 17.08.2020 року та № 0016580507 від 17.08.2020 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 6800 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що законом не був передбачений мораторій на проведення фактичних перевірок з питань ліцензування торгівлі алкогольними напоями, однак відповідач не мав правових підстав застосувати штрафи за наслідками таких перевірок. Також, позивач заперечує проти обставин щодо здійснення продажу пива та сидру у період з 01 по 16 червня 2020 року, оскільки надані відповідачем роздруківки не є належним доказом у справі. Крім того, апелянт зазначив, що його двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме правопорушення, які у своїй сукупності складають єдине чи триваюче правопорушення, внаслідок чого, відповідачем протиправно застосовано до позивача два штрафи за відсутність двох ліцензій.
Також, не погоджуючись з рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити, в іншій частині рішення суду залишити без змін. Доводами апеляційної скарги зазначено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних сб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 6800 грн. Крім того, торгівля алкогольними напоями на розлив з метою їх споживання на місці, дозволена лише суб'єктам господарювання, які мають статус закладів ресторанного господарства чи підприємств з універсальним асортиментом товарів. Однак, суд першої інстанції частково надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги докази надані відповідачем, що на думку апелянта призвело до порушення принципів щодо рівності усіх учасників справи адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що в апеляційній скарзі відповідач посилається на дві підстави скасування рішення суду першої інстанції, однак відповідач не зазначає у чому саме вони полягали. Вважаючи апеляційну скаргу відповідача необгрнтованою, позивач просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог без змін.
Головним управлінням ДПС в Одеській області подано відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 .. У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги позивача та вважає її необґрунтованою. Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано надано перевагу доказам наданих управлінням, а саме скріншотам з бази АІС «Податковий блок» «Чеки РРО» та «Виторги РРО» щодо здійснення продажу пива та сидру позивачем в період з 01.06.2020 по 16.06.2020 року без наявності відповідних ліцензій. Крім того, судом першої інстанції вірно відхилено доводи позивача щодо неможливості проведення фактичних перевірок ФОП ОСОБА_1 під час дії карантину, оскільки позивач добровільно допустив перевіряючи до перевірки, тобто погодився з проведення перевірки на підставі п.п. 80.2.2. п. 80.2 стю 80 ПК України.За таких обставин, Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення є законними та повністю обґрунтованими, а тому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Також, позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що у відповідача відсутні заперечення щодо обставин, які стали підставами апеляційної скарги. Таким чином, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині про задоволення позову в повному обсязі.
Крім того, позивачем подано заяву про намір подати докази встановлення розміру судових витрат позивача понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Заява обґрунтована тим, що надання адвокатом правничої допомоги ще триває, а тому позбавлений можливості виконати вимоги ч.4 статті 134 КАС України, а саме подати детальний опис робіт, наданих послуг та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тому, просить встановити розмір витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з переглядом справи, з урахуванням доказів, які будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення постанови суду.
22.06.2021 року до суду надійшла заява позивача про доводи та міркування щодо питань, кі виникають під час судового розгляду.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 16.07.2020 року № 2869, на підставі ст.20, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80, п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), податкова адреса; АДРЕСА_1 , адреса господарських об'єктів: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 з 17.07.2020 року тривалістю 10 діб, за період діяльності з 05.12.2019 року по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства в частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку.
17.07.2020 року ГУ ДПС в Одеській області видано направлення № 1039 та № 1040 головним державним ревізорам-інспекторам відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області Погребняку М.А. та ОСОБА_2 для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1
ФОП ОСОБА_1 вручено копію наказу ГУ ДПС в Одеській області від 16 липня 2020 року № 2869 та пред'явлено службові посвідчення та направлення на проведення перевірки 18.07.2020 року, про що свідчать наявні у направленнях на перевірку підписи ОСОБА_1 .
За результатом перевірки бару-магазину за адресою: АДРЕСА_2 , складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки від 24.07.2020 року №422/15/5З/РРО/ НОМЕР_1 , згідно з яким встановлені порушення:
- частини 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - встановлена роздрібна торгівля пивом без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) у період з 01.06.2020 року по 26.06.2020 року згідно з чеками: пиво «Фест» Бархатное 0,5 л. х 28 грн. на загальну суму 56 грн., чек №2 від 01.06.2020 року 17:27 год., пиво «Бланш» 0,5 л. х 25 грн., чек №1 від 03.06.2020 року 15:28 год., пиво «Фест» Чежское 0,5 л. х 27 грн. згідно з чеком від 10.06.2020 №3 18:33 год.;
- частини 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», встановлена роздрібна торгівля сидром без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту) у період з 01.06.2020 року по 26.06.2020 року згідно з чеками: чек №1 від 02.06.2020 13:03 год. Сидр Фраголіно 0,5 л. за ціною 22,00 грн.; чек №5 від 16.06.2020 20:36 год. Сидр ОСОБА_3 за ціною 22,00грн.;
- статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», встановлена реалізація 0,5 л. пива «Фест» Жигулевское за ціною 27 грн. на розлив для споживання на місці без наявності статусу громадського харчування, а саме про державну реєстрацію потужностей оператору ринку закладу громадського харчування.
На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області 17.08.2020 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016580507, згідно з яким, до ФОП ОСОБА_1 , на підставі абз. 6 ч. 2 ст. 17 та абз. 10 ч. 2 ст. 17 ЗУ № 481/95-ВР від 19.12.1995 року застосовано штрафні санкції у сумі 40800,00 грн.
За результатом перевірки бару-магазину за адресою: АДРЕСА_3 , складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки від 24.07.2020 року №421/15/53/РРО/ НОМЕР_1 , згідно з яким встановлені порушення:
- ст. 15-3 Закону 481/95-ВР, встановлена реалізація 0,5 л. х 2 х 56 грн. Пива « ОСОБА_4 » Бархатное на розлив для споживання на місці без наявності статусу громадського харчування, а саме про державну реєстрацію потужностей оператору ринку закладу громадського харчування.
На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області 17.08.2020 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016590507 згідно з яким, до ФОП ОСОБА_1 , на підставі абз. 10 ч. 2 ст. 17 ЗУ № 481/95-ВР від 19.12.1995 року застосовано штрафні санкції у сумі 6800,00 грн.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у період з 01 червня 2020 року по 16.06.2020 року позивачем здійснювався продаж пива та сидру, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками з баз даних Державної податкової служби України, без наявності у нього ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Крім того, здовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами фактичної перевірки від 24.07.2020 року №422/15/5З/РРО/ НОМЕР_1 та №421/15/53/РРО/ НОМЕР_1 відповідачем було встановлено факт реалізації ФОП ОСОБА_1 пива на розлив для споживання на місці, оскільки під час перевірки було здійснено розрахункові операції щодо придбання пива на розлив. Проте, суд першої інстанції зазначив, що споживання придбаного пива на місці у барах-магазинах під час здійснення перевірки перевіряючими зафіксовано не було, а посилання відповідача на факт знаходження у перевіряємих приміщеннях столів, стільців, одноразового посуду - не свідчить про споживання придбаного пива на місці. Разом з тим, штрафні санкції за порушення суб'єктом господарювання ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» можуть бути застосовані лише у тому випадку, коли здійснюється реалізація алкогольних напоїв для споживання на місці. Враховуючи, недоведеність доказів щодо здійснення реалізації алкогольних напоїв для споживання на місці, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0016590507 від 17.08.2020 року та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0016580507 від 17.08.2020 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 6800грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційних скарг, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції відповідає, а викладені у апеляційних скаргах доводи апелянтів є неприйнятними з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з п. 75.1, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Приписами п. 80.1, п.п. 80.2.2 п. 80.2, ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Згідно з п. п. 80.4, 80.5 ст. 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Стосовно доводів представника позивача ФОП ОСОБА_1 викладених в апеляційній скарзі (підстави №1, 5 для скасування рішення суду першої інстанції), а саме щодо дії мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ( в редакції Закону №540-ІХ від 30.03.2020 зі змінами, внесеними згідно Закону №591-ІХ від 13.05.2020) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
-обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Тобто, аналізуючи вказане, колегія суддів зазначає, що у разі визначення в наказі про проведення фактичної перевірки підстав, встановлених п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, контролюючий орган має право проводити фактичну перевірку, оскільки дія мораторію не поширюється на даний вид перевірок.
В даному випадку, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв у спосіб, визначений чинним законодавством України та у межах своїх повноважень, тому доводи ФОП ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі щодо неможливості проведення фактичної перевірки під час дії карантинного мораторію є безпідставними, тому не заслуговують на увагу.
Також, представник ФОП ОСОБА_1 в адміністративному позові, в апеляційній скарзі, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції зазначає, що зазначений мораторій встановлено на застосування штрафних санкцій (підстава №2 скасування рішення першої інстанції).
З цього приводу колегія суддів зазначає, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всіх території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платникам податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на підставі Актів (довідка) про результати фактичної перевірки від 24.07.2020 року №422/15/5З/РРО/ НОМЕР_1 та №421/15/53/РРО/ НОМЕР_1 встановлені порушення - частини 20 ст. 15, ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відтак колегія суддів приходить до висновку, що норми п. 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України на даний випадок не розповсюджуються.
Також, представник позивача зазначає про відсутність у наказі від 16.07.2020 року № 2869 слова «ліцензування», що виключало наявність у відповідача повноважень на перевірку у позивача ліцензій та про відсутності підстав для проведення перевірки на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Разом з тим колегія суддів не приймає такі доводи апелянта та погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ від 16.07.2020 року № 2869 прийнятий на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, який чітко передбачає, що перевірка на підставі вказаного підпункту проводиться, у тому числі, й щодо встановлення наявності відповідних ліцензій, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи.
Суд зазначає, що відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Суд зазначає, що з огляду на приписи ст. 81 ПК України, встановлення платником податків факту неналежного оформлення наказу (у тому числі, й щодо підстав такої перевірки), є підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, проте судом встановлено та не заперечується сторонами, що ФОП ОСОБА_1 допустив перевіряючих до перевірки, тобто погодився з проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Вірним є висновок суду першої інстанції про помилковість посилання представника позивача, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2020 року №0016580507 до ФОП ОСОБА_1 застосовано два штрафи за одне порушення, оскільки Закон не вимагає отримання окремої ліцензії для продажу сидру, з огляду на наступне.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» не містить вимоги щодо отримання суб'єктом господарювання окремо ліцензії на продаж сидру та перрі (без додання спирту) за умови отримання ним ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
При цьому, зазначені положення Закону слід розуміти так, що суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, здійснює роздрібну торгівлю сидром без отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) (плата за яку становить 780 гривень) не порушуючи вимог Закону.
Разом з тим, у випадку, якщо суб'єкт господарювання здійснює роздрібну торгівлю сидром без наявності у нього або ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, або ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту), то вказаний суб'єкт порушує вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Позивач зазначає, про наявність двух діючих ліцензій з 27.06.2020 р. до 27.06.2021 р. на право ФОП ОСОБА_1 здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями (1, пивом, 2. сидром та перрі (без додавання спирту) за адресою: АДРЕСА_2 .
Проте, як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що у барі-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 встановлена роздрібна торгівля пивом без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними запоями (пивом) у період з 01.06.2020 р. по 26.06.2020 р.
Позивачем доказів щодо наявності ліцензії саме за період 01.06.2020 р. по 26.06.2020 р. за адресою: АДРЕСА_2 не надано.
Крім того, судом встановлено, що позивачем були надані письмові пояснення відповідно до вимог п.6 ст. 80 ПК України в яких зазначив, що в період роботи з 01.06.2020 р. по 26.06.2020 р. були відсутні ліцензії на продаж пиво та пері у зв'язку з від'їздом, дане порушення було допущено без злого умислу (т. 1 а.с.73).
Також, на підтвердження вищевказаних порушень, щодо продажу ФОП ОСОБА_1 у період з 01.06.2020 по 26.06.2020 алкогольних напоїв (пиво, сидр) відповідачем надано відповідні докази, а саме скріншот з бази АІС «Податковий Блок» «Чеки РРО».
Таким чином, враховуючи, що Закон дозволяє особі не отримувати окрему ліценцію на продаж сидру за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, суд вважає, що продаж ФОП ОСОБА_1 сидру за відсутності будь-якої із цих двох ліцензій є окремим складом правопорушення, поряд із правопорушенням щодо продажу пива без ліценції на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Разом з тим, щодо інших доводів апелянта про встановлені відповідачем під час проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_2 порушень ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» порушення при торгівлі пивом без ліцензії на право роздрібної у період з 01.06.2020 року по 26.06.2020 року та торгівлі сидром без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту) у період з 01.06.2020 року по 26.06.2020 року, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203;
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Приписами ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 01.06.2020 року по 16.06.2020 року позивачем здійснювався продаж пива та сидру згідно з чеками: чек №2 від 01.06.2020 року (пиво «Фест» Бархатное 0,5 л), чек №1 від 03.06.2020 року (пиво «Бланш» 0,5 л), чек № 3 від 10.06.2020 (пиво «Фест» Чежское 0,5 л), чек №1 від 02.06.2020 року (сидр Фраголіно 0,5 л), чек №5 від 16.06.2020 року (сидр Грейпфрут 0,5 л), що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками з баз даних Державної податкової служби України.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що для вставновлення повних та об'єктивних обставин справи судом першої інстанції були вжиті заходи щодо отримання від позивача книги обліку розрахункових операцій бару-магазину, розташованому у АДРЕСА_2 , проте, позивач згідно з заявою від 16.03.2021 року повідомив суд про неможливість надання зазначеного доказу.
В свою чергу в під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представник позивача в звертав увагу суду, що надані відповідачем роздруківки не є належним доказом у справі, оскільки не, думку представника, з цих скрінів з монітору комп'ютера неможливо встановити, що зазначені розрахунки належать позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на підтвердження своєї позиції надані скріншоти з бази АІС «Податковий блок» «Чеки РРО» згідно яких встановлено
- чек №1 від 02.06.2020 13:03 год. Сидр Фраголіно 0,5 л. за ціною 22 грн (аркуш 1 та аркуш 2). На арк.. 1 вбачається перелік чеків, виданих ФОП ОСОБА_1 (заводський номер НОМЕР_2 ). в т.ч. за порядковим номером 3, чек від 02.06.2020 13:03:25, номер чеку 1, сума 22 грн. На аркуші 2 скріншот чеку від 02.06.2020 13:03:25, номер чеку 1, сума 22 грн (сидр Фраголіно) у розгорнутому виді.
- чек №1 від 03.06.2020 15:28 год. Пиво «Бланш» 0.5 л за ціною 25 грн (аркуш 3 та аркуш 4). На арк.3 вбачається перелік чеків, виданих ФОП ОСОБА_1 (заводський номер НОМЕР_2 ), в т.ч. за порядковим номером 5, чек від 03.06.2020 15:28:04, номер чеку 1, сума 25 грн. На аркуші 4 скріншот чеку від 03.06.2020 15:28:04, номер чеку 1, сума 25 грн (пиво Бланш 0.5) у розгорнутому виді.
- чек №2 від 01.06.2020 17:27:20 год. Пиво «Фест» Бархатное 0.5 л за ціною 28 (2*28) 56 грн (аркуш 5 та аркуш 6). На арк. 5 вбачається перелік чеків, виданих ФОП ОСОБА_1 (заводський номер НОМЕР_2 ). в т.ч. за порядковим номером 2, чек від 01.06.2020 17:27:20. номер чеку 2. сума 56 грн. На аркуші 6 скріншот чеку від 01.06.2020 17:27:20. номер чеку 2, сума 56 грн (пиво Фест бархатное 0,5) у розгорнутому виді.
- чек №3 від 10.06.2020 18:33:08 год. Пиво «Фест» Чешское 0.5 л за ціною 27 грн (аркуш 7 та аркуш 8). На арк. 7 вбачається перелік чеків, виданих ФОП ОСОБА_1 (заводський номер НОМЕР_2 ), в т.ч. за порядковим номером 43. чек від 10.06.2020 18:33:08. номер чеку 3, сума 27 грн. На аркуші 8 скріншот чеку від 10.06.2020 18:33:08. номер чеку 3, сума 27 грн (Пиво «Фест» Чешское 0.5 л) у розгорнутому виді.
- чек №5 від 16.06.2020 20:31:26 год. ОСОБА_5 за ціною 22 грн (аркуш 9 та аркуш 10). На арк. 9 вбачається перелік чеків, виданих ФОП ОСОБА_1 (заводський номер НОМЕР_2 ), в т.ч. за порядковим номером 17, чек від 16.06.2020 20:31:26, номер чеку 5, сума 22 грн. На аркуші 10 скріншот чеку від 16.06.2020 20:31:26, номер чеку 5, сума 22 грн (Сидр Грейпфрут 0,5 л.) у розгорнутому виді.
Також, відповідачем надано суду перелік виданих ФОП ОСОБА_1 чеків за період з 01.06.2020 по 16.06.2020 року, з підкресленими вищевказанами чеками, згідно яких виявлені порушення, всього у переліку 51 чек. (а.с.234-235)
Також відповідачем надано суду скріншоти з «Виторги РРО» (аркуш 11 та 12), щодо сформованих позивачем щоденних Z-звітів в період з 01.06.2020 по 16.06.2020. З аркушу 11 вбачається: номер та дата Z-звіту, сума, адреса господарської одиниці, а з аркушу 12 вбачається надходження податку у розмірі 5% (акцизний податок), що свідчить що в даний період ФОП ОСОБА_1 відбувалась торгівля підакцизними товарами.
Також судом встановлено, що формування ФОП ОСОБА_1 Z-звітів за період з 01.06.2020 по 16.06.2020 року (на 3 аркушах (в нижньому правому ОСОБА_6 ,в) всього 16 Z-звітів).
Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Колегія суддів зазначає, що положення зазначеної статті встановлюють правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі.
Правила належності доказів спрямовані на досягнення процесуальної економії через усунення з судового розгляду доказів, які не мають значення для вирішення справи.
Правила допустимості доказів встановлені задля досягнення справедливості, об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися задля досягнення легітимної мети. Інакше правосудність судового рішення, ухваленого з урахуванням нелегітимного доказу, завжди залишатиметься під сумнівом.
Належними вважаються докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, колегія суддів не приймає доводи представника позивача щодо не належності цих доказів, оскільки надані відповідачем роздруківки підтверджують факт реалізації позивачем у період з 01.06.2020 року по 16.06.2020 року пива та сидру, а позивачем не надано суду доказів, які б спростовували наведені відповідачем обставини або свідчили про неправдивість зазначених обставин, тому зазначені докази є належними доказами у спарві тому обґрунтовано були прийнятті судом при ухваленні рішення у справі.
Разом з тим щодо доводів апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Як вбачається з Акту (довідки) про результати фактичної перевірки від 24.07.2020 року №422/15/5З/РРО/ НОМЕР_1 та № 421/15/53/РРО/ НОМЕР_1 відповідачем встановлено факт реалізації ФОП ОСОБА_1 за двома адресами провадження господарської діяльності пива на розлив для споживання на місці.
Разом з тим, розглядаючи справу суди встановили, що під час перевірки було здійснено розрахункові операції щодо придбання пива на розлив, проте, споживання придбаного пива на місці у барах-магазинах за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 під час здійснення перевірки перевіряючими зафіксовано не було.
В цій частині позовних вимог, колегія суддів погоджується з позицією позивача про те, що факт знаходження у перевіряємих приміщеннях столів, стільців, одноразового посуду не свідчить про споживання придбаного пива на місці. Доводи відповідача про те, що перевіряючи особи знаходились при виконанні своїх службових обов'язків, а тому не могли споживати придбані алкогольні напої на місці не спростовують відсутність у перевіряючи осіб доказів споживання придбаного пива на місці, а тому є правильними висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування до позивача штрафних санкції за порушення ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», оскільки положення цієї статті може бути застосовані лише у тому випадку, коли здійснюється реалізація алкогольних напоїв для споживання на місці.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Слід також зазначити, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Таким чином колегія суддів вважає, що податковий орган не довів суду правомірність застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій передбачених вимогами ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тому рішення суду щодо часткового задоволення позовних вимог є правильним.
У контексті оцінки доводів апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, заяв позивача, наданих пояснень сторонами під час розгляду справи, апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 23.06.2021 року
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець