П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/1350/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року, прийняте у складі суду судді Птичкіної В.В. в місті Миколаїв по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01.12.2020 № 7084-6954/к-02/8-1400/20 щодо перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії в частині застосування при розрахунку пенсії 60 % від заробітку та обмеження її максимальним розміром до десяти прожиткових мінімумів, тобто до 17 690 грн.;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії за його заявою від 17.11.2020, яка залишилася без розгляду відповідачем, у відповідності до вимог статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (із змінами і доповненнями, що діяли на час призначення пенсії) без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, що визначена у довідці Миколаївської обласної прокуратури від 20.10.2020 № 21-430 вих
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20.11.2020 № 948010140265 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2020 у частині застосування загального проценту розрахунку пенсії від заробітку - 60. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 01.10.2020 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату, з урахуванням раніше проведених виплат, пенсії за вислугу років на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 20.10.2020 № 21-430вих-20 із застосуванням загального проценту розрахунку пенсії від заробітку - 90 - та відповідно до абзацу 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції обрано невірний та неефективний спосіб захисту конституційних прав позивача, а судове рішення у вказаній частині постановлено з істотним порушенням матеріального права, тому просить змінити рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 шляхом викладення його резолютивної частини у відповідній редакції.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що фактично до 30.09.2020 року включно позивач отримував пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1789 - XII «Про прокуратуру» (із змінами і доповненнями, що діяли на час призначення пенсії) без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, за довідками Миколаївської обласної прокуратури. Апелянт вказує, що положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668 визначають, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюються на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ним чинності.
Апелянт зазначає, що як слідує з пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року, тобто законодавець чітко визначив, що обмеження максимального розміру пенсії при її виплаті не застосовуються до пенсій, що призначені до набрання вказаними законами чинності. Апелянт посилається на порушення відповідачем вимог статей 22, 58 та 64 Конституції України та вказує, що зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, при цьому випадки обмеження та звуження змісту і обсягу прав і свобод людини неодноразово були предметом розгляду Конституційним Судом України.
Представник відповідача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру».
До 30.09.2020 року включно позивач отримував пенсію, обчислену з розрахунку 90 % від суми заробітку, обчислену на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.09.2016 у справі № 489/3729/16-а.
20.10.2020 року Миколаївська обласна прокуратура видала позивачу довідку № 21-430вих-20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії. Довідка видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
20.11.2020 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.10.2020 на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 20.10.2020 № 21-430вих-20, застосувавши загальний процент розрахунку пенсії від заробітку в розмірі 60 % та з обмеженням максимального розміру пенсії у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (рішення відповідача від 20.11.2020 № 948010140265, копія надана відповідачем разом із відзивом на позовну заяву).
Не погодившись з діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зменшенням відсоткового розміру призначеної пенсії, позивач оскаржив рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи спірне питання та частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент проведення перерахунку пенсії позивачу, положеннями чинного законодавства встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу (далі - Закон №№1789-ХІІ), було встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Також вказаною статтею було визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).
Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
В подальшому, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 було внесені зміни до Закону №1789-ХІІ та Закону №1697-VII. Зазначеними змінами встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення закону, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України вирішив, що ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» підлягає застосуванню в первинній редакції, відповідно до якої працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Враховуючи викладене, позивач у зв'язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому, Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування норм матеріального права у спорах, пов'язаних з оскарженням дій пенсійного органу стосовно перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", із застосуванням при здійсненні такого перерахунку відсоткового значення розміру пенсії, яке на час здійснення її перерахунку було зменшено внаслідок змін у законодавстві.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, висловлена правова позиція згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові Верховного суду від 10.04.2019 у справі №310/6638/16-а(2-а/310/652/16).
Водночас, Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 15.08.2018 у справі №161/9572/17, від 17.01.2019 у справі №161/713/17, від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 21.05.2020 у справі №554/10510/16-а, від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а).
Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача (відповідного територіального органу Пенсійного фонду України) законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії), оскільки положення цієї статті втратили чинність.
Колегія суддів звертає увагу, що відступу від вищенаведених правових позицій суду касаційної інстанції не відбувалось
Посилання апелянта на порушення вимог Конституції України є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Посилання апелянта на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.09.2016 у справі № 489/3729/16-а апеляційний суд вважає неспроможним, оскільки вказана постанова не містить жодних висновків щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача без обмеження її граничного розміру. Більш того, суд зауважує, що частиною сьомою статті 78 КАС України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
При цьому, доводи апелянта, що згідно із п.п. 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України №911-VIII від 24 грудня 2015, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року, не є обґрунтованими, оскільки обмеження граничного розміру пенсії позивача, у контексті обставин даної справи було введено Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, який жодних застережень з приводу застосування лише до пенсій, призначених з 1 січня 2016 року, не містить.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: О. О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва