П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3977/21
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Лях Ігоря Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
16 березня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року позовна заява залишена без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки поданого позову. Зокрема, вказано, що позивач не конкретно та не чітко вказав зміст позовних вимог до відповідачів; позивач в позовній заяві належним чином не обґрунтував з посиланнями на норми законодавства в чому полягає його порушене право з боку кожного відповідача у сфері публічно-правових відносин щодо кожної із заявлених позовних вимог; в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; в позові не вірно зазначено ідентифікаційний код другого відповідача; позивач не додав в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; позивач не додав належним чином засвідчених копій доказів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Лях Ігор Дмитрович звернувся до суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що враховуючи фактичний зміст позову, подані докази та посилання на правові норми, викладений у оскаржуваній ухвалі висновок суду першої інстанції про невідповідність позову вимогам закону не можна визнати таким, що відповідає вимогам статті 242 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року вказано, що в позовній заяві не конкретно та не чітко вказаний зміст позовних вимог до відповідачів; позивач в позовній заяві належним чином не обґрунтував з посиланнями на норми законодавства в чому полягає його порушене право з боку кожного відповідача у сфері публічно-правових відносин щодо кожної із заявлених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом зокрема визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з наступними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради та Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Крім того, колегією суддів вбачається, що в позовній заяві належним чином обґрунтовано із посиланнями на норми законодавства та висновки Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, в чому полягає порушене право з боку відповідачів у сфері публічно-правових відносин щодо кожної із заявлених позовних вимог.
Водночас, згідно вимог ч.3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Колегія суддів наголошує, що аналіз змісту позовної заяви дозволяє достовірно встановити, у чому саме позивач вбачає протиправною бездіяльність відповідачів, при цьому позовні вимоги сформульовані з урахуванням вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України. При цьому, у випадку, якщо позовні вимоги сформульовані позивачем неповно або некоректно, відповідно до положень ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо висновків суду першої інстанції, що в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, вказані висновки суду першої інстанції спростовуються змістом позовної заяви (а.с. 6-7), в якій зазначено щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів письмових доказів або доказів, копії яких додано до заяви. Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта, що оскільки докази, які не можуть бути додані разом із позовною заявою відсутні, відповідно вони і не можуть бути зазначені в позовній заяві.
Відносно висновків суду першої інстанції, що в позові не вірно зазначено ідентифікаційний код другого відповідача, колегія суддів наголошує, що Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси є структурним підрозділом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, не має статусу окремої юридичної особи, а отже і коду ЄДРПОУ.
Щодо висновків суду першої інстанції, що позивач не додав в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, колегія суддів зазначає, що у цій частині судом взагалі не обґрунтовано, яких саме доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не надано до суду, що в свою чергу унеможливлює виконання ухвали суду у цій частині.
До того ж, висновки суду першої інстанції, що позивач не додав належним чином засвідчених копій доказів, колегія суддів оцінює критично, оскільки позов було подано в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний Суд», а додані до позовної заяви докази було фактично скріплено електронним цифровим підписом особи, яка подала позовну заяву.
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).
Так у справі «Delcourt v. Belgium» (заява № N 2689/65) Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain» (заява №28090/95), «Beles and others v. the Czech Republic» (заява № 47273/99), «RTBF v. Belgium» (заява №50084/06).
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Згідно вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, які ґрунтуються на неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та порушенні норм процесуального права, а тому у відповідності до положень ст. 320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Лях Ігоря Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва