П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/1336/20
Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Грабленка Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -
У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Відповідач, ГУ НП в Одеській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеській області від 26.02.2020 року № 488 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області», відповідно до якого, за скоєння дисциплінарного проступку, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеській області № 256 о/с від 26.02.2020 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області;
- стягнути з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування щодо нього суворого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби з поліції, оскільки службове розслідування прийшло до хибного висновку, який ґрунтується виключно на припущеннях, а спірні накази Відповідача прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, без урахування всіх обставин, наслідком якого стало безпідставне застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Грабленко Д.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду, в якій вважає оскаржуване рішення таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інтонації скасувати рішення суду першої інстанції повністю та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам Позивача, фактам наявних порушень при проведенні службового розслідування, відсутності доказів вчинення дисциплінарного правопорушення. Судом лише взято до уваги доводи, викладені у відзиві на позов, зазначено, що відеозапис з фіксацією перебування ОСОБА_1 30.01.2020 року (хронологія відображена у Висновку) у приміщенні, що належить ТОВ «ДЄС ГРУП», підтверджує те, що вказаних норм останній не дотримався, проте без зазначення яких саме норм не дотримався позивач, та у чому полягає їх недотримання. Також, судом поширено відповідальність слідчого, який проводив обшук, на іншого співробітника поліції, який по суті є підлеглим. Разом з цим, судом першої інстанції зроблено висновок, що наявність суперечень між поясненнями Позивача та поясненнями інших осіб, які надані дисциплінарній комісії, свідчать не на користь Позивача. Фактично, жодному аргументу Позивача судом не надано оцінки. Висновки суду першої інстанції, в тому числі і щодо подій, зафіксованих на відеозаписі, ґрунтуються лише на висновках та твердженнях дисциплінарної комісії, що викладені в оскаржуваних наказах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до послужного списку ОСОБА_1 з 2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 2015 року - в органах Національній поліції та з 24.10.2019 року на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції в місті Одесі (Том І, а.с. 142, 145-148).
12.02.2020 року начальником УКЗ ГУНП в Одеській області складено на ім'я начальника ГУ НП в Одеській області Доповідну записку, в якій повідомлено, що 12.02.2020 року о 20:00 год до ВІОС УКЗ ГУ НП в Одеській області надійшла інформація про те, що працівниками ВК ГУ НП в ході моніторингу Інтернет-мережі на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було виявлено статтю з відеофайлом, в якому висвітлено порушення службової дисципліни працівниками Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області. Попередньо було встановлено, що слідчим відділом Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019160480003828 від 07.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 177 КК України та в ході досудового розслідування 30.01.2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 , слідчою групою у складі 10 працівників Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області було проведено обшук за місцем фактичного здійснення діяльності ТОВ «ДЄС ГРУП», за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено зразки продукції пломб індикаторних контрольних, які виготовляються ТОВ «ДЄС ГРУП». За результатом перегляду вказаного вище відеофайлу виявлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_4 беруть зі столів у приміщенні речі та кладуть їх до сумочки та кишені, а інші працівники поліції - старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_5 на протиправні дії своїх колег не реагують, при здійсненні вказаних дій працівники поліції вживають ненормативну лексику. За наявною інформацією підрозділом прокуратури Одеської області 11.02.2020 року за фактом виявлення критичної публікації в Інтернет-мережі, яка свідчить про вчинення 30.01.2020 року службовими особами кримінального правопорушення, відомості були внесені до ЄРДР № 42020162010000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Національну поліцію» начальник УКЗ ГУ НП в Одеській області вважав за доцільним за вказаним фактом призначити службове розслідування (Том І, а.с. 112-113).
З метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області начальником ГУ НП в Одеській області видано наказ № 372 від 12.02.2020 року про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії (Том І, а.с. 111).
За результатами службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у доповідній записці керівництва УКЗ ГУ НП про порушення службової посадовими особами Київського ВП в м. Одесі ГУ НП, дисциплінарною комісією складено висновок від 25.02.2020 року, який затверджений начальником ГУ НП в Одеській області (далі - Висновок) (Том І, а.с. 150-167).
Як вбачається з Висновку, в ході проведення службового розслідування дисциплінарна комісія встановила, що 12.02.2020 року на адресу керівництва Головного управління надійшла доповідна записка начальника УКЗ ГУ НП в Одеській області про порушення службової дисципліни посадовими особами Київського ВП в м. Одесі ГУ НП під час проведення слідчих дій. Зазначені порушення були висвітлені в Інтернет-мережі на сайті «Таймер». У ході проведення службового розслідування з'ясовано, що підрозділом прокуратури Одеської області 11.02.2020 року за фактом виявлення критично-негативної публікації в Інтернет-мережі на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка свідчить про вчинення 30.01.2020 року службовими особами кримінального правопорушення, відомості були внесені до ЄРДР № 42020162010000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Крім цього, відповідно до інформації з ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, дисциплінарною комісією встановлено, що слідчим управлінням ТУ ДБР розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020150000000164 від 13.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за фактом таємного викрадення чужого майна посадовими особами ГУ НП в Одеській області під час проведення обшуку.
Також враховано, що відповідно до довідки слідчого відділу Київського ВП в місті Одесі ГУ НП в Одеській області встановлено, що 06.11.2019 року до Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області надійшла заява засновників ТОВ «АНДРЕАЛ» за фактом того, що відповідно до Звіту «Про патентні дослідження», який було здійснено відповідності до вимог ДСТУ 3575-97, посадовими особами ТОВ «ДЕС ГРУП» здійснюється незаконне використання винаходу та корисної моделі, а саме: патенту України на корисну модель № НОМЕР_1 , привласнення авторства на неї, а також умисне порушення авторського права на об'єкт винаходу, чим завдано матеріальну шкоду ТОВ «АНДРЕАЛ», розмір якої встановлюється. Відомості за вказаною заявою внесено до ЄРДР за № 12019160480003828 від 07.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 77 КК України. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на теперішній час триває.
В рамках досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області лейтенанта поліції Соколюк В.В. про проведення обшуку за місцем фактичного здійснення діяльності ТОВ «ДЄС ГРУП» за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 29.01.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., розглянула у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області лейтенанта поліції Соколюк В.В., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Гольбартом О.В., про проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 12019160480003828 від 07.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 177 КК України, керуючись ст.ст. 223, 233, 234 КПК України, та ухвалила клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області лейтенанта поліції Соколюк В.В. - задовольнити. Вказаною ухвалою суду було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення речей, документів, які використовувались при вчиненні кримінального правопорушення, а саме: пломб індикаторних контрольних, які фактично є об'єктом права інтелектуальної власності ТОВ «АНДРЕАЛ», документів що свідчать про незаконне їх виробництво, зберігання, перевезення та реалізацію, чорнових, записів, які підтверджують данні факти, комп'ютерної техніки, електронних носіїв інформації, що містять вищезазначену інформацію в електронному вигляді, обладнання на якому здійснюється виготовлення даних пломб, грошових коштів, які було отримано злочинним шляхом, а також інших предметів і документів, які мають значення у кримінальному провадженні.
Виконання зазначеної ухвали доручено, зокрема, слідчому лейтенанту поліції Соколюк В.В. слідчого відділу Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
30.01.2020 року на підставі ухвали слідчого судді слідчим слідчого відділу Київського ВП у місті Одесі ГУ НП в Одеській області лейтенантом поліції Соколюк В.В, проведено обшук за місцем фактичного здійснення діяльності ТОВ «ДЄС ГРУП» за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено зразки продукції пломб індикаторних контрольних, які виготовляються ТОВ «ДЄС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 43099509). Обшук було проведено, у тому числі, за участю о/у ВКП Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Рамазанова Е.М..
В ході проведення службового розслідування, з метою з'ясування обставин події 18.02.2020 року за вих. № 9/ 1461 до ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, дисциплінарною комісією направлено запит з метою отримання копії відеозапису з камер відеоспостереження ТОВ «ДЄС ГРУП» та 19.02.2020 року за № 04.14/04.14/3650 отримано відповідь на запит з копією відеозапису з камери спостереження приміщення ТОВ «ДЄС ГРУП».
Переглядом вказаного відеозапису встановлено, що відеофайл відображає період часу з 14:08 по 14:29 год. 30.01.2020 року, тобто дата та час, за програмними властивостями пристрою (відеореєстратору), чітко відображені під час перегляду відеоматеріалу та свідчать про те, що зафіксовані на них дії посадових осіб Київського ВП в м. Одесі ГУ НП мали місце під час виконання службових обов'язків, зокрема, під час проведення обшуку у будівлі ТОВ «ДЄС ГРУП», що підтверджується копією протоколу обшуку та іншими матеріалами.
За відеоматеріалами встановлено, що на третьому поверсі в приміщені вказаного товариства знаходилась група у складі, зокрема, Позивача. У Висновку відображено обставини, які встановлено покроковим переглядом відеозапису.
Крім цього, зазначено, що у порушення вимог абз. 2 ч. 7 ст.ст. 223, 236 КПК України зазначеними поліцейськими проводився обшук у приміщенні без понятих та осіб, чиї законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. В доповнення цього, останні не використовували засоби відеофіксації своїх дій під час обшуку. Під час проведення обшуку поліцейські порушили службову дисципліну та законність, в частині незаконного проникнення до приміщення, можливого привласнення та використання чужого майна; прояву нестриманості, безконтрольності у поведінці, недотриманні норм ділового мовлення використання ненормативної лексики, неутриманні від дій, які підрив; авторитет Національної поліції України.
За таких обставин, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що окремі посадові особи Київського ВП в м. Одесі ГУ НП допустили порушення норм законів та підзаконних актів, якими закріплюються права та обов'язки поліцейських. Також, зазначена надзвичайна подія набула значного суспільного резонансу та негативно вплинула на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції та своєю суттю дискредитувала звання поліцейського. Дискредитація полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Враховуючи вищевикладене дисциплінарна комісія дійшла висновку, що, зокрема, оперуповноважений відділу кримінальної поліції Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги абзаців 1, 2, 3, 7, 8, 10 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС 06.12.2016 року за № 1179 (далі - Правила етичної поведінки), п.п. 2.3, 2.4 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ НП в Одеській області, затверджених наказом ГУ НП від 29.10.2018 року за № 3705 (далі - Правила розпорядку), абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, п.п. 1, 2, 3, 6, 7, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у незаконному проникненні до приміщення, привласненні та використанні чужого майна, проведенні обшуку без понятих, без використання засобів відео фіксації своїх дій під час обшуку, прояву нестриманості, безконтрольності у поведінці, недотриманні норм ділового мовлення, використання ненормативної лексики, неутриманні від дій, які підірвали авторитет Національної поліції України.
Зважаючи на встановлені під час службового розслідування обставини, дисциплінарна комісія у п. 5 Висновку зазначила, що вважала би за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог абзаців 1, 2, 3, 7, 8, 10 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, п.п. 2.3, п. 2.4 розділу ІІ Правил розпорядку, абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, п.п. 1, 2, 3, 6, 7, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
Разом з цим, в межах службового розслідування було відібрано пояснення у ОСОБА_1 , який пояснив, що 30.01.2020 року в денний час за вказівкою начальника ВКП Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 було спрямовано для забезпечення охорони громадського порядку під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . В разі порушень громадського порядку необхідно було доповісти. Які саме слідчі дії мали проводитись за вказаною адресою та з якого приводу не було відомо. На час проведення слідчих дій знаходився в приміщенні за вказаною адресою. По закінченню слідчих дій залишив приміщення та направився по своїх справах (Том І, а.с. 135-136).
26.02.2020 року начальник ГУ НП в Одеській області видав наказ № 488 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, яким, зокрема, пунктом 3 за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог абзаців 1, 2, 3, 7, 8, 10 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, п.п. 2.3, п. 2.4 розділу ІІ Правил розпорядку, абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, п.п. 1, 2, 3, 6, 7, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (Том І, а.с. 17-26).
26.02.2020 року начальник ГУ НП в Одеській області видав наказ № 256 о/с, яким з 26.02.2020 року звільнено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (Том І, а.с. 109).
У свою чергу ОСОБА_1 не погодився із результатами службового розслідування, вважаючи їх неповними та необ'єктивними, а також вважаючи неправомірними накази про його звільнення зі служби в органах поліції, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав при проходженні публічної служби в Національної поліції України, ставлячи вимогу про скасування наказів ГУ НП в Одеській області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та про його звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та подальшого його звільнення зі служби в поліції, суд виходив з того, що у ході службового розслідування встановлений факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а ГУ НП в Одеській області, в свою чергу, повністю дотримано процедуру звільнення, тому оскаржувані накази є правомірними та відсутні підстави для їх скасування. Разом з тим, у задоволення позовних вимог в частині поновлення Позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогул відмовлено у зв'язку з тим, що ці вимоги є похідними від вимог про скасування наказів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, у задоволенні яких - відмовлено.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають щодо організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію»).
За приписами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні обов'язки поліцейського, зокрема, п.п 1 та 2 ч. 1 зазначеної статті передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Разом з тим, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.ч. 1 та 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію»).
При цьому, за змістом ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», а саме змістом присяги поліцейського, в основу поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337-VIII від 15.03.2018 року затверджено Дисциплінарний статут національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Як визначено ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
При цьому, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Положеннями ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Так, для з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Як визначено ч.ч. 2, 4, 6 та 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Пунктами 1-4 розділу V Порядку № 893 передбачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Аналіз наведених норм показав, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни. Обставини щодо вчинення особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Судом першої інстанції правильно визначено, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.
Під час вирішення спору по суті, судом першої інстанції вірно враховано, що накладення на Позивача дисциплінарного стягнення відбулось у зв'язку із порушенням ним абзаців 1, 2, 3, 7, 8, 10 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, п.п. 2.3, 2.4 розділу II Правил розпорядку, абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, п.п. 1, 2, 3, 6, 7, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту та п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у привласненні та використанні чужого майна, проведенні обшуку без понятих, без використання засобів відео фіксації своїх дій під час обшуку, прояву нестриманості, безконтрольності у поведінці, недотриманні норм ділового мовлення, використання ненормативної лексики, неутриманні від дій, які підірвали авторитет Національної поліції України.
Отже, дисциплінарний проступок Позивача полягав у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Разом з цим, як вбачається з абзаців 1, 2, 3, 7, 8, 10 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
До того ж, п.п. 2.3, п. 2.4 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ НП в Одеській області передбачено, що працівники поліції повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування; працівники поліції під час виконання службових обов'язків (посадових інструкцій) повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.
В свою чергу, абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України визначено, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію»).
Правила ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язують поліцію діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Вказані положення кореспондуються із положеннями п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», згідно яких поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Як було встановлено під час службового розслідування, вбачається з матеріалів справи, а також з відеозапису події (відео файл УТОС_ch19_20200130140836_20200130143103.avi), під час проведення слідчих дій (при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 вживалась ненормативна лексика, ним не у повній мірі контролювалась особиста поведінка, почуття та емоції, при проведенні обшуку за адресою були відсутні поняті, а також не здійснювалася відеофіксація своїх дій під час обшуку, використання чужого майна.
Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначати, що враховуючи наявний досвіду роботи в органах національної поліції старший лейтенант ОСОБА_1 достовірно мав знати та розуміти, що відсутність понятих при проведенні слідчих дій, вилучення, в тому числі і тимчасове, речей, які знаходяться в приміщенні, де ведуться слідчі дії та щодо яких не зазначено інформації в рішенні слідчого судді, може викликати сумніви у законності його дій та сприяти формуванню негативному іміджу органів національної поліції.
До того ж, незабезпечення ОСОБА_1 відеофіксацією своїх дій під час обшуку тягне негативні правові наслідки, оскільки створює перешкоди в належній реалізації функцій Поліції в зазначених сферах.
Однак, сам факт незабезпечення поліцейським відеофіксації під час виконання ним службових обов'язків й до їх закінчення, спричиняє шкідливі наслідки такої протиправної поведінки, обмежує доказування правомірності поведінки поліцейського.
В даному випадку, нездійснення відеофіксації ОСОБА_1 своїх дій під час обшуку стало підставою, яка унеможливлює ГУ НП в Одеській області спростувати зміст критичної публікації, розміщеної в Інтернет-мережі та зменшити її негативний вплив на рівень довіри населення як до патрульної поліції, так і до Національної поліції України в цілому.
Вказані обставини не спростовуються Позивачем, а лише викладаються обставини щодо вчинених ним дій в іншій інтерпретації.
Крім цього, колегія суддів зауважує, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Порушення Позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, Позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника Поліції або підривають авторитет Поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Колегія суддів зазначає, що поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Між тим, аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов'язків поліцейського та недотримання професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.
Отже, вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що ОСОБА_1 у справі допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських.
При цьому, обраний ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення є наслідком вчинення останнім проступку, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету до органів Національної поліції з боку суспільства.
Такий захід дисциплінарного впливу застосовано ГУ НП в Одеській області обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Частинами 1 та 9 статті 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
Повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, при звільненні старшого лейтенанта ОСОБА_1 зі служби в поліції ГУ НП в Одеській області було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, обставин, що обтяжують відповідальність, особу порушника, його попередню поведінку та ставлення до виконання службових обов'язків, а також встановлено несумісність подальшого проходження служби в поліції, а оскаржувані накази прийняті начальником ГУ НП в Одеській області у межах наданих повноважень.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що своїми діями ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв'язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів Національної поліції і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.
Отже, враховуючи матеріали справи та матеріали службового розслідування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у діях оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановлено порушення вимог абзаців 1, 2, 3, 7, 8, 10 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, п.п. 2.3, п. 2.4 розділу ІІ Правил розпорядку, абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, п.п. 1, 2, 3, 6, 7, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, відтак останнього правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а оскаржувані накази начальника ГУ НП в Одеській області від 26.02.2020 року № 488 та від 26.02.2020 року № 256 о/с є правомірними, а відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині.
Оскільки відсутні підстави для скасування наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині поновлення його на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогул слід відмовити, так як ці вимоги є похідними від попередніх, у задоволенні яких - відмовлено.
Твердження скаржника про відсутність в діяннях Позивача складу дисциплінарного проступку колегією суддів вважає необґрунтованим та безпідставним з огляду на спростування цього факту встановленими обставинами по справі.
Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Грабленка Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва