П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 червня 2021 р. Категорія 109010000м.ОдесаСправа № 522/16781/20
Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П.
час і місце ухвалення: не зазначено, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін:
представники позивачаМіхеєв М.В. (адвокат; ордер) Ільницький В.І. (адвокат; ордер)
ДАБК Курсоніс В.В. (довіреність, посвідчення)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, мотивуючи його тим, що при винесенні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення порушено законодавчі вимоги до форми та змісту документів, складених посадовими особами відповідача, а також порушено процедуру проведення перевірки і порядок притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач зазначає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу не відповідає вимогам статей 251, 269 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, тобто відсутній склад та факт того, що позивача було позбавлено права на справедливий та неупереджений розгляд справи.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 01 квітня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що його не було під час проведення позапланового заходу. Крім того, апелянт стверджує, що він не знав про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
16.07.2018 року Управлінням було направлено лист № 01-10/323-ЗГ про намір проведення позапланового заходу відносно позивача, з вимогою забезпечити доступ посадовим особам на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , та надати необхідні документи, вказані у вищезазначеному листі.
Вищевказаний лист отримано позивачем наручно, що підтверджується його власним підписом на зазначеному листі.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно Порядку № 553, на підставі наказу № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року, звернення фізичної особи ОСОБА_2 (вх. № 01-10/323-ЗГ від 11.07.2018 року) та направлення для проведення позапланового заходу № 000824 від 16.07.2018 року здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час перевірки проведені заміри лазерним далекоміром Disko X310 (інвентарний номер 101430003). Замірами встановлено збільшення зовнішніх габаритів, а саме довжини будинку з 8,1 метрів до 9,35 метрів за рахунок перенесення зовнішньої стіни будинку до місця розташування забору, що підтверджується матеріалами фотофіксації, які наявні в матеріалах справи. Також зафіксоване втручання в несучі конструкції будинку шляхом часткової заміни матеріалу стін з силікатної цегли на газобетоні блоки. Проведені роботи з заміни покрівлі та віконних блоків. Зазначені роботи покращують умови експлуатації та змінюють техніко-економічні показники, а саме збільшення загальної площі будівлі з 46,17 кв.м. до 53,3 кв.м. На дільниці присутні будівельні матеріали та інструменти. Факту експлуатації не виявлено.
26.07.2020 року позивачем на адресу Управління направлено заяву № 01-10/323-ЗГ, у якій він визнає здійснення ним вищевказаного правопорушення та просить застосувати відносно нього мінімальну суму штрафу.
07.08.2018 року за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову № 504/20 якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до частини 4 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553), «Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466), ЦК України та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року встановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Зміст наведених норм свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у п.7 Порядку №553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення, та що однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з пп.3 п.11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 16, 17, 19 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Як зазначалось раніше, 16.07.2018 року Управлінням було направлено лист № 01-10/323-ЗГ про намір проведення позапланового заходу відносно позивача, з вимогою забезпечити доступ посадовим особам на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , та надати необхідні документи, вказані у вищезазначеному листі.
Вищевказаний лист отримано позивачем наручно, що підтверджується його власним підписом на зазначеному листі.
Отже, позивач був повідомлений про намір проведення відносно нього позапланової перевірки на об'єкті за вищевказаною адресою.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно Порядку № 553, на підставі наказу № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року, звернення фізичної особи ОСОБА_2 (вх. № 01-10/323-ЗГ від 11.07.2018 року) та направлення для проведення позапланового заходу № 000824 від 16.07.2018 року здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VІ встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (абз.1 ч.2 ст.36 Закону №3038-VІ).
Згідно з ч.1 ст. 38 Закону №3038-VІ, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до п. 9 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на території Товариства садівників « ІНФОРМАЦІЯ_1 » код ЄДРОПОУ 23209205 Позивачу пред'явлено службове посвідчення № 47 та надано копію направлення № 000824 від 16.07.2018 року, що підтверджується підписом Позивача на вищевказаному направленні, яке наявне в матеріалах справи.
Позивачем під час проведення перевірки було надано наступні документи: копію пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 , яка також завірена позивачем, статут товариства садівників « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; план ділянки № 3б « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; рішення № 55 від 22 серпня 1999 року; страхове свідоцтво НОМЕР_2 ; акт від 6 вересня 1956 року; рішення виконавчого комітету № 734 від 25 серпня 1956 року; рішення виконавчого комітету № 1275 від 10 листопада 1955 року.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, що його не було під час проведення позапланового заходу, оскільки вони не є обґрунтованими та недоведеними.
Під час перевірки проведені заміри лазерним далекоміром Disko X310 (інвентарний номер 101430003). Замірами встановлено збільшення зовнішніх габаритів, а саме довжини будинку з 8,1 метрів до 9,35 метрів за рахунок перенесення зовнішньої стіни будинку до місця розташування забору, що підтверджується матеріалами фото фіксації, які наявні в матеріалах справи. Також зафіксоване втручання в несучі конструкції будинку шляхом часткової заміни матеріалу стін з силікатної цегли на газобетоні блоки. Проведені роботи з заміни покрівлі та віконних блоків. Зазначені роботи покращують умови експлуатації та змінюють техніко-економічні показники, а саме збільшення загальної площі будівлі з 46,17 кв.м. до 53,3 кв.м. На дільниці присутні будівельні матеріали та інструменти. Факту експлуатації не виявлено.
Зазначені роботи згідно п. 3.2.21 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (зі змінами затвердженими наказом Мінрегіону від 27.12.2017 № 338) (далі - ДБН) класифікуються як будівельні роботи з реконструкції, а саме перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об'єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Згідно п. 3.2.1 ДБН Будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (редакція на момент проведення перевірки) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з частиною сьомою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
За результатами проведення планового (позапланового) заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за № 000824 від 23.07.2018 року; протокол про адміністративне правопорушення від 23.07.2018 року відповідно до частини 9 статті 96 КУпАП; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 421/18 від 23.07.2018 року.
Відповідно до пункту 21 Порядку №553, якщо суб'єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль від отримання акту та припису, вищеперераховані документи надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
У зв'язку з відмовою позивача від підписання та отримання матеріалів перевірки, відповідно до вимог п. 21 Порядку № 553, посадовою особою Управління було здійснено відповідний запис та направлено матеріали супровідним листом № 01-10/323-ЗГ від 24.07.2018 року засобами поштового зв'язку (номер рекомендованого поштового відправлення 6500905919894), що підтверджується згрупованим списком поштового відправлення № 567 та фіскальним чеком від 24.07.2018 року.
Отже, матеріали перевірки, в яких вказана дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення направлені позивачу вчасно.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання апелянта на те, що він не знав про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідачем вжито всіх можливих заходів з метою повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 8.05.2018р. по справ №815/1540/14, у разі не використання суб'єктом містобудування комплексу прав під час здійснення контролю суб'єкта містобудування (бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки), не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу контролю, прийнятого за наслідками проведених заходів, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень у сфері містобудування, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення. При цьому, суб'єкт містобудування не позбавлений права подавати в суді свої пояснення, зауваження або заперечення до актів перевірки, протоколів, складених інспекцією за результатами перевірки, під час розгляду спору про скасування постанов щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Оспорюючи постанову № 504/20 від 07.08.2018 року, в обґрунтування власної правої позиції позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, а наведені ним доводи не знайшли свого підтвердження у ході дослідження доказів які наявні в матеріалах справи.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта стосовно неіснуючої адреси, так як предметом спору є притягнення до відповідальності за самочинне будівництво та відповідно наявність або відсутність адреси стосовно самочинно збудованого або прибудованого об'єкту не може суттєво вплинути на законність оспорюваної постанови.
Посилання апелянта на фальсифікацію відповідачем документів, які наявні в матеріалах справи, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки будь-які твердження щодо фальсифікації повинні бути відповідати ч. 1 ст. 77 та бути обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, в матеріалах справи наявна заява позивача, яка спрямована на адресу Управління (№ 01-10/323-ЗГ від 26.07.2020 року), де визнано здійснення вищевказаного правопорушення та просить застосувати відносно нього мінімальну суму штрафу, що в свою чергу підтверджують викладені в оскаржуваній постанові обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Водночас, згідно з ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 77 КАС України, встановлено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.
З огляду на встановлені судом обставини відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятої ним постанови від 07.08.2018 року № 504/20.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01 квітня 2021 року по справі № 522/16781/20, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
суддя-доповідач Семенюк Г.В.
судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.