П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4661/19
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Дата і місце ухвалення 12.04.2021р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі №420/4661/19 за позовом Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, -
03 грудня 2018 р. Харківський університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з цивільним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 414 727,65 грн.
Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 11.04.2019р., по справі №413/3555/18 позов Харківського університету повітряних сил задоволено.
Постановою Луганського апеляційного суду від 11.06.2019р., рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 11.04.2019р. скасовано, провадження у справі закрито, за п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України, спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
06 серпня 2019 р. Харківський національний університет звернувся вже до Одеського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом.
Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. відкрито провадження у справі, визнано поважними причини пропуску університетом строку звернення до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2019р. позов задоволено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020р. рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2019р. скасовано, та ухвалено нове, яким відмовлено університету у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 24.02.2021р. вищевказані судові рішення скасовано, справу направлено до суду першої на новий розгляд.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції вбачається, що підставою скасування вищевказаних судових рішень стало не належне дослідження судами попередніх інстанцій питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з відповідним позовом, з дня закриття Луганським апеляційним судом провадження у справі №413/3555/18. При цьому, суд касаційної інстанції зауважив, що наявні у справі матеріали не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у навчального закладу об'єктивної можливості вчасно звернутись до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2021р. справу прийнято до провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2021р. позов залишено без розгляду, через пропуск Харківським національним університетом повітряних сил ім. Івана Кожедуба строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що після закриття Луганським апеляційним судом провадження у справі №413/3555/18, позивач мав можливість у місячний строк звернутись до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом, однак не скористався останньою, внаслідок чого пропустив строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України. Також, зазначив, що наявні у справі матеріали не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у навчального закладу об'єктивної можливості вчасно звернутись до суду з відповідним позовом, а отже підстави для поновлення позивачу такого строку відсутні.
Не погоджуючись з такою ухвалою, Харківський національний університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск навчальним закладом строку звернення до суду без поважних причин, оскільки з відповідним позовом він вчасно звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області, однак у зв'язку із зміною судової практики, в частині підсудності даної категорії справ, та закриттям Луганським апеляційним судом провадження у справі №413/3555/18, за п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України, він був вимушений повторно звернутись вже до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.
На підставі викладеного, апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
За визначеннями пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню норми частини п'ятої статті 122 КАС України.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 03.07.2018 року Харківським національним університетом повітряних сил ім. Івана Кожедуба прийнято наказ №171, яким виключено ОСОБА_1 зі списків змінного складу університету.
03 грудня 2018 р. університет звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням останнього у вищому навчальному закладі.
Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 11.04.2019р., у справі №413/3555/18, позов Харківського університету повітряних сил задоволено.
Постановою Луганського апеляційного суду від 11.06.2019р. провадження у справі закрито, за п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України.
Аналіз наведених вище обставин свідчить, що місячний строк на подання позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням останнього у вищому навчальному закладі обліковується для вищого навчального закладу з 12.06.2019р.
Разом з цим, наявні у справі матеріали свідчать, що адміністративний позов передано університетом повітряних сил до відділення поштового зв'язку, лише 01.08.2019 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Частинами 1-4 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В контексті спірних правовідносин, колегія суддів вважає доцільним зауважити, що законодавче обмеження строку на подання позовної заяви у даній категорії справ місячним строком, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянт пов'язує поважність причин пропуску строку на подання позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду із зміною судової практики, внаслідок чого, відповідна категорія справ стала підсудна адміністративним судам, у зв'язку з чим вважає, що строк на подання позовної заяви пропущено з поважних причин.
Разом з цим, на переконання судової колегії, наведені скаржником обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з відповідним позовом, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, після закриття Луганським апеляційним судом провадження у справі №413/3555/18 (11.06.2019р.) університет мав можливість у місячний строк звернутись до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом, однак не скористався останньою, та не надав жодних доказів у підтвердження наявності об'єктивних обставин неможливості вчасного звернення до суду з відповідним позовом.
При цьому, колегія суддів зазначає, що необізнаність певних посадових осіб суб'єкта владних повноважень із судовою практикою, порядком, а також строками звернення до суду з відповідним позовом не є поважними причинами пропуску такого строку, а отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Судова колегія враховує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, викладеної в ухвалі щодо прийнятності справи від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані".
Аналогічна правова позиція підтримана у рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201, в якому зазначено, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя Бойко А.В.
Судді Федусик А.Г. Шевчук О.А.