П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9456/20
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Дата і місце ухвалення 23.10.2020р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 р. по справі №420/9456/20 за позовом Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” до ОСОБА_1 про стягнення витрат, -
29 вересня 2020 р. Інститут Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 35874,57 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2020р. відкрито провадження у справі.
06 жовтня 2020 р. на адресу Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява за підписом ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, з підстав пропуску Інститутом строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020р. позов залишено без руху, та позивачу запропоновано протягом п'яти днів з дня отримання копії відповідної ухвали, усунути встановлені судом недоліки, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з відповідним позовом, в якій необхідно вказати поважні причини пропуску відповідного строку, а також надати документи у підтвердження вказаних обставин.
20 жовтня 2020 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява за підписом тво начальника Інституту Р.Шарова про поновлення строку звернення до суду з відповідним позовом, обґрунтовану запровадженням з 12.03.2020 р. на всій території України карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, та продовженням усіх процесуальних строків на строк дії такого карантину.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2020р. позов залишено без розгляду, через пропуск Інститутом Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що після розірвання з відповідачем контракту про навчання, позивач мав можливість у місячний строк звернутись до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом, однак не скористався останньою, внаслідок чого пропустив строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України. Також, зазначив, що вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причини є неповажними, оскільки не пов'язані з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, Інститут Військово-морських Сил подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду, дійшов передчасного висновку про пропуск навчальним закладом строку звернення до суду без поважних причин, оскільки він не отримував заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, а отже не мав можливості вчасно надати свої міркування/заперечення з приводу останньої.
На підставі викладеного, апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
За визначеннями пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню норми частини п'ятої статті 122 КАС України.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 28.07.2020 року начальником Інституту Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" прийнято наказ №19-РС яким достроково розірвано контракт про навчання з ОСОБА_1 , отже місячний строк на подання позовної заяви про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням останнього у вищому навчальному закладі розпочато з 29.07.2020р.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов про стягнення з ОСОБА_1 витрат пов'язаних з утриманням останнього у вищому навчальному закладі передано Інститутом до відділення поштового зв'язку Укрпошти, лише 21.09.2020 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Частинами 1-4 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В контексті спірних правовідносин, колегія суддів вважає доцільним зауважити, що законодавче обмеження строку на подання позовної заяви у даній категорії справ місячним строком, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Інститут Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" пов'язує поважність причин пропуску строку на подання позовної заяви до суду першої інстанції із запровадженням на всій території України карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Разом з цим, судова колегія вважає, що наведені вище обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з відповідним позовом, виходячи з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами та доповненнями) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на усій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) було внесено зміни до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" КАС України, якими передбачалось, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.295 КАС України щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Таким чином, дійсно, передбачені КАС України строки, у тому числі на апеляційне оскарження судових рішень були законом продовжені на весь строк дії карантину.
Водночас, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, серед іншого, внесені зміни до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" КАС України та встановлено наступне: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до суду з даним позовом 21 вересня 2020 року та у позовній заяві (заяві про поновлення строку звернення до суду), а також в апеляційній скарзі позивач не мотивує причини зволікання на звернення до суду з відповідною позовною заявою під час впровадження на території України карантину та не зазначає про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позову в цей період, які б були об'єктивними та не залежали від його волевиявлення, а також були зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Також, судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта з приводу неотримання заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, оскільки наявні у справі матеріали свідчать, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху від 15.10.2020р., Інститут направляв на адресу суду першої інстанції заяву про поновлення відповідного строку, що свідчить про обізнаність останнього зі змістом та підставами поданої заяви.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, викладеної в ухвалі щодо прийнятності справи від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані".
Аналогічна правова позиція підтримана у рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201, в якому зазначено, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Інституту Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 р. без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя Бойко А.В.
Судді Федусик А.Г. Шевчук О.А.