17 червня 2021 року справа № 160/2599/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Серьогіна О.В.) від 24 лютого 2021 року у справі №160/2599/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
22.02.2021 ОСОБА_1 (далі позивач) через свого представника звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач) в частині нарахування позивачу, як інваліду 2-ї групи першої категорії, із захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, у період з 1 січня по 2 серпня 2014 року, з 1 січня по 12 березня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 17.02.2021 року та з 18.01.2021 року основної пенсії по інвалідності у розмірах нижчих за вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі нижчому за сімдесят п'ять відсотків мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській нарахувати позивачу, як інваліду 2-ї групи першої категорії, із захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, з 1 січня по 2 серпня 2014 року, з 1 січня по 12 березня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 17.02.2021 року та з 18.02.2021 року основну пенсію по інвалідності у розмірах не нижчих за вісім мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі не нижчому за сімдесят п'ять відсотків мінімальної пенсії за віком та виплатити різницю між фактично виплаченою та нарахованою пенсією.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2021р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 170 КАС України, оскільки судом встановлено, що у спорі між тими ж сторонами про той самий предмет з тих самих підстав є рішення суду, що набрало законної сили.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, позивач просить оскаржену ухвалу від 24 лютого 2021р. скасувати, та прийняти рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що є помилковими висновки суду про існування спору між тими ж сторонами, який вже вирішено судовим рішенням.
Сторони повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, своїх представників для участі в судовому засіданні не направили.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося відповідно до ч.4 ст.229 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся із даним позовом у спорі щодо оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нарахування ОСОБА_2 , як інваліду 2-ї групи першої категорії, із захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, у період з 1 січня по 2 серпня 2014 року, з 1 січня по 12 березня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 17.02.2021 року та з 18.01.2021 року основної пенсії по інвалідності у розмірах, нижчих за вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі нижчому за сімдесят п'ять відсотків мінімальної пенсії за віком, тобто, з тим же предметом спору, який судом вирішено і за яким Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 20 квітня 2011 року у справі № 2а-1112/2011 ухвалено рішення, отже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Колегія суддів, вивчивши позовну заяву та доводи апеляційної скарги позивача, вважає висновки суду першої інстанції помилковими.
Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою від 20 квітня 2011 року у справі № 2а-1112/2011 Дніпровським районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області визнав дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в частині нарахування та виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 , в розмірі, які передбачено ст. 49, 50, ч.4 ст. 54, ст. 67 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофі (796-12) правомірними; зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в подальшому нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі - 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст. ст. 50, 54 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофі від 28.02.1991р. №796-ХІІ до зміни правового регулювання здійснення нарахування та здійснення вищезазначених виплат в установленому законом порядку або зміни правового статусу позивача.
З позову у даній справі вбачається, що позивач 23.11.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській із заявою про нарахування йому пенсії у відповідності до приписів рішення Дніпровським районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.04.2011 у справі №2а-1112/2011 за період з 1 січня по 2 серпня 2014року, з 1 січня по 12 березня 2015року та з 1 січня 2016року в розмірі не нижчому за: щодо основної пенсії по інвалідності - вісім мінімальних пенсій за віком, щодо додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - сімдесят п'ять відсотків мінімальної пенсії за віком.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській від 12.01.2021 року відмовлено позивачу у перерахунку його пенсії з посиланням на зміну законодавчої норми, що регулювала такі відносини, зокрема, ст. 54 Закону №796, яка була змінена Законом України « Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів» (Закон №76).
В даному випадку хоча спір виник і між тими ж самими сторонами, проте предмет і підстави не є тотожними зі справою №2а-1112/2011(період виникнення спірних відносин, регулювання таких відносин нормативними актами, редакція яких протягом спірного періоду змінювалася).
Щодо вимог позивача в апеляційній скарзі про задоволення його позову у повному обсязі, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, судом, що розглядає справу, є суд першої інстанції. На даній стадії, тобто ще до відкриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції не є належним судом, який вправі вирішувати спір, що виник між сторонами.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.311, п.3 ст.320, ст.ст.322, 325, 328,329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 160/2599/21- скасувати.
Справу № 160/2599/21 направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 червня 2021р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак