22 червня 2021 року справа № 411/1110/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 24 червня 2014 р. (у повному обсязі складена 27 червня 2014 року о 14 год. 00 хв. у м. Кіровську Луганської області) у справі № 411/1110/14-а (головуючий І інстанції суддя Нестеренко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровського міського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, в якій просив скасувати рішення відповідача від 20.03.2014 про відмову в призначенні йому пенсії згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати відповідача зарахувати йому до пільгового стажу час роботи на шахті «Кадыкчанская» з 25 жовтня 1994 року по 08 жовтня 1996 року в якості електрослюсаря підземного та з 09 жовтня 1996 року по 30 квітня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 31 січня 1998 року в якості прохідника підземного; з 20 листопада 1999 року по 30 грудня 2000 року на «подземном горном цехе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якості гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем під землею, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку на підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року та період роботи з 19.03.2004 по 27.05.2004 на «Золотодобывающем предприятии Артели старателей «Арктика» в якості гірничого робітника підземного; зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.03.2014; вирішити питання судових витрат (а.с. 2-6).
Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 24 червня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області зарахувати позивачу до пільгового стажу час його роботи на шахті «Кадыкчанская» з 25 жовтня 1994 року по 08 жовтня 1996 року в якості електрослюсаря підземного та з 09 жовтня 1996 року по 30 квітня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 31 січня 1998 року в якості прохідника підземного; з 20 листопада 1999 року по 30 грудня 2000 року на «подземном горном цехе «Иультин ОАО Полярнинский ГОК» в якості гірничого робітника очисного забою до стажу його роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області зарахувати позивачу до пільгового стажу час його роботи на «Золотодобывающем предприятии Артели старателей «Арктика» з 19 березня 2004 року по 27 травня 2004 року в якості гірничого робітника підземного до стажу його роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 11 березня 2014 року (а.с. 43-44).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 45-46).
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у позивача недостатньо стажу для призначення пенсії незалежно від віку; стаж роботи позивача на шахті «Кадыкчанская» з 25 жовтня 1994 року по 08 жовтня 1996 року в якості електрослюсаря підземного та з 09 жовтня 1996 року по 30 квітня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 31 січня 1998 року в якості прохідника підземного; з 20 листопада 1999 року по 30 грудня 2000 року на «подземном горном цехе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якості гірничого робітника очисного забою та «Золотодобывающем предприятии Артели старателей «Арктика» за період з 19.03.2004 по 27.05.2004 в якості гірничого робітника підземного зараховано управлінням до загального стажу роботи, у зв'язку з відсутністю довідок, підтверджуючих особливий характер роботи за Списком № 1.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працював на шахті «Кадыкчанская» з 25 жовтня 1994 року по 08 жовтня 1996 року в якості електрослюсаря підземного та з 09 жовтня 1996 року по 30 квітня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 31 січня 1998 року в якості прохідника підземного; з 20 листопада 1999 року по 30 грудня 2000 року на «подземном горном цехе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якості гірничого робітника очисного забою, на Золотодобывающем предприятии Артели старателей «Арктика» за період з 19.03.2004 по 27.05.2004 в якості гірничого робітника підземного, що підтверджується копією трудової книжки позивача, копіями архівних довідок, особової картки, трудового договору, наказу №75/к від 27.10.1994 року, наказу № 14/к від 29.03.1996 року, наказу № 54/к від 08.10.1996 року, наказу № 64/к від 09.10.1997 року, наказу № 17/к від 27.03.1997 року (а.с. 8-12, 16 - 18, 19-20, 21 - 23, 31 - 38).
Рішення Кіровського міського суду Луганської області у справі № 411/2539/13-ц від 26.11.2013 року було встановлено юридичний факт приналежності ОСОБА_1 правовстановлюючих документів: довідки про заробітну плату № Т-20 від 21.03.2013 року, повторної довідки про пільги № Т-20/4 від 26.09.2013 року, копії особистої картки, копії трудового договору від 25.10.1994 року, копії наказу № 75/к від 26.10.1994 року, в яких невірно вказане його по-батькові на російській мові « ОСОБА_2 » (а.с. 24).
Як вбачається з копії листа Міжрайонної інспекції Федеральної податкової служби № 3 по Магаданській області № 04-13/00576 від 04.02.2014 року, ОАО шахта «Кадыкчанская» ліквідована у зв'язку з банкрутством за рішенням суду від 04.10.2007 року (а.с. 15).
11 березня 2014 року позивач звернувся до УПФУ в м. Кіровську Луганської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІ від 05.11.1991 року.
Рішенням від 20.03.2014 року УПФУ відмовило йому із посиланням на те, що позивачем не надано витягу з Єдиного державного реєстру про ліквідацію підприємств (шахти «Кадыкчанская», «подземного горного цеха «Иультин ОАО Полярнинский ГОК») для розгляду комісією з питань підтвердження періодів роботи, «Золотодобывающее предприятие Артель старателей «Арктика», на якому він працював не ліквідовано, а довідку, підтверджуючу особливий характер його праці за Списком № 1, позивачем не надано (а.с. 13-14).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІ від 05.11.1991 року (який діяв в повному обсязі на час спірних правовідносин), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25-ти років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20-ти років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо - рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
За приписами п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003-п), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( далі - Закон № 1788).
За визначенням ст. 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Унормуванням п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу встановлен6о, що для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року (далі Порядок 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
П.п. 20, 23 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою.
Як вже зазначалось раніше, копією трудової книжки позивача, копіями архівних довідок, особової картки, трудового договору, наказу № 75/к від 27.10.1994 року, наказу № 14/к від 29.03.1996 року. наказу № 54/к від 08.10.1996 року, наказу № 64/к від 09.10.1997 року, наказу № 17/к від 27.03.1997 року підтверджується, що позивач працював на шахті «Кадыкчанская» з 25 жовтня 1994 року по 08 жовтня 1996 року в якості електрослюсаря підземного та з 09 жовтня 1996 року по 30 квітня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 31 січня 1998 року в якості прохідника підземного; з 20 листопада 1999 року по 30 грудня 2000 року на «подземном горном цехе «Иультин ОАО Полярнинский ГОК» в якості гірничого робітника очисного забою, на Золотодобывающем предприятии Артели старателей «Арктика» за період з 19.03.2004 по 27.05.2004 в якості гірничого робітника підземного (а.с.8-12, 16 -18, 19-20, 21, 22, 23, 31 - 38).
Отже, трудовий стаж позивача для призначення пенсії згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підтверджений його трудовою книжкою та документами, виданими за місцем його роботи, а також архівними установами, відповідно до норм діючого законодавства.
Як вбачається зі змісту ст. 6 «Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 року: «Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.»
За змістом ст. ст. 6, 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Правила ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» окреслюють, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції та складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
З урахуванням наведеного, правомірним є висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання Управління пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області зарахувати позивачу до пільгового стажу час його роботи на шахті «Кадыкчанская» з 25 жовтня 1994 року по 08 жовтня 1996 року в якості електрослюсаря підземного та з 09 жовтня 1996 року по 30 квітня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 31 січня 1998 року в якості прохідника підземного; з 20 листопада 1999 року по 30 грудня 2000 року на «подземном горном цехе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якості гірничого робітника очисного забою до стажу його роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання Управління пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області зарахувати позивачу до пільгового стажу час його роботи на «Золотодобывающем предприятии Артели старателей «Арктика» з 19 березня 2004 року по 27 травня 2004 року в якості гірничого робітника підземного до стажу його роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням відповідача від 20.03.2014 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було встановлено, що станом на 11.03.2014 року позивач мав стаж роботи на пільгових умовах 20 років 06 місяців 15 днів без врахування стажу роботи позивача на шахті «Кадыкчанская» з 25 жовтня 1994 року по 08 жовтня 1996 року в якості електрослюсаря підземного та з 09 жовтня 1996 року по 30 квітня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 31 січня 1998 року в якості прохідника підземного; з 20 листопада 1999 року по 30 грудня 2000 року на «подземном горном цехе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якості гірничого робітника очисного забою та «Золотодобывающем предприятии Артели старателей «Арктика» за період з 19.03.2004 по 27.05.2004 в якості гірничого робітника підземного.
Таким чином з врахуванням спірних періодів у позивача наявний стаж роботи, який дає йому право на призначення відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІ.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що рішення УПФУ в м. Кіровську Луганської області від 20.03.2014 року щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченої ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІ від 05.11.1991 року, є протиправним та таким, що суперечить законодавству, тому необхідним є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області як правонаступника Управління пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 11 березня 2014 року.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
І відповідачем не доведено, що у спірних відносинах він діяв правомірно.
Статтею 316 КАС України окреслено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 24 червня 2014 р. - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 24 червня 2014 р. у справі № 411/1110/14-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 22 червня 2021 року.
Суддя-доповідач Г.М. Міронова
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв