22 червня 2021 року справа № 580/1364/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
16.03.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області про (далі - відповідач) від 29.10.2020 №609/2300090120 на суму 6800,00 грн.
Позов мотивований тим, що спірне рішення прийняте з порушенням встановленого законом порядку, оскільки податкова перевірка позивача не проводилась і факт продажу позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітній особі не встановлений у визначеному порядку, що є наслідком скасування спірного податкового повідомлення-рішення. Тому просить задовольнити позов.
Ухвалою від 22.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановив відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
12.05.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що спірне рішення прийнятне на підставі матеріалів правоохоронного органу - Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, відповідно до яких працівниками поліції та встановлено факт продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітній особі. Крім того, вказаний факт підтверджений постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про притягнення продавця, що працює у позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення.
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
З даних ЄДРПОУ суд встановив, що позивач зареєстрована фізичною особою-підприємцем 26.12.2011 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Основним видом діяльності позивача є: «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» (КВЕД 47.11).
13.03.2000 службовими особами Уманського ВП ГУНП в Черкаській області складно протокол №267331 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що 11.03.2020 близько 10 год. 00 хв. гр. ОСОБА_2 , яка працює продавцем у кіоску по АДРЕСА_1 , здійснила продаж алкогольних та тютюнових виробів неповнолітньому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради від 06.05.2020 №4/23 за вищевказане порушення притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн.
17.07.2020 відповідачу від Уманського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від 01.07.2020 №7508/48/ол19 про вищевказані факти порушення вимог законодавства з проханням вжити заходи відносно ФОП ОСОБА_1 , яка є власником кіоску по АДРЕСА_1 .
На підставі вказаних матеріалів відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 29.10.2020 №609/2300090120 про застосування до позивача штрафу на суму 6800,00 грн.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернулась в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку спірному рішенню суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Закон №481/95-ВР).
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
На підставі п.19-1.1.14. ст.19 ПК України однією із функцій контролюючого органу є здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням;
Відповідно до підп.54.3.3. п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
На підставі абз.10 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.
З аналізу викладених норм суд дійшов висновку, що на відповідача покладені повноваження застосування штрафних санкцій за наявності факту порушення суб'єктами господарювання вимог Закону №481/95-ВР.
Оцінюючи підстави прийняття спірного рішення, суд врахував таке.
Згідно п. 2 ч.1, ч.4 та ч.5 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
У ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення вимог статті 15-3 цього ж Закону законодавець передбачив застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.
Таким чином, аналіз зазначених правових норм свідчить про запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років, а у разі її порушення про наявність підстав для накладення санкцій саме на суб'єкта господарювання, а підставою для даного виду відповідальності є доведений факт продажу алкогольних чи тютюнових виробів неповнолітній особі.
При цьому відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №819/199/17, які обов'язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, слід враховувати, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив правопорушення, в даному випадку - продаж тютюнових виробів неповнолітній особі (офіціант, бармен, продавець чи інший працівник господарської одиниці), а визначає, що необхідною умовою для відповідальності суб'єктів господарювання, передбаченої частиною другою статті 17 вказаного Закону, є факт реалізації слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 (далі - Порядок №790) згідно з п.5 якого підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Суд також врахував висновки Верховного Суду у постанові від 10 червня 2019 року у справі №815/5818/15 відповідно до яких матеріали правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є самостійно підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР.
У вказаному рішенні Верховного Суду зазначено, що протокол є основною і обов'язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, який повинен відповідати вимогам, що висуваються до його процесуальної форми і змісту і регламентовані статтями 254-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі матеріалів правоохоронного органу, а саме протоколу від 13.03.2020 №267331 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що 11.03.2020 близько 10 год. 00 хв. гр. ОСОБА_2 , яка працює продавцем у кіоску по АДРЕСА_1 , здійснила продаж алкогольних та тютюнових виробів неповнолітньому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради від 06.05.2020 №4/23, якою за вищевказане порушення притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн.
Крім того, з пояснень неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_2 ) від 11.03.2020, наданих начальнику Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, вбачається, що 11 березня 2020 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 придбав у кіоску по АДРЕСА_1 цигарки «Winston» та пиво «Tuborg». При цьому продавець продала вказаний товар не спитавши вік покупця.
Таким чином, факт продажу алкогольного напою та тютюнового виробу неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продавцем ОСОБА_2 у кіоску по АДРЕСА_1 , в якому позивач здійснює господарську діяльність.
Отже, вищевказаний факт порушення підтверджується не тільки протоколом про адміністративне правопорушення від 13.03.2020 №267331, а й поясненнями неповнолітньої особи.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що факт продажу алкогольного напою та тютюнового виробу неповнолітній особі є встановленим, та таким, що позивачем не спростовано.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність правових підстав для прийняття спірного рішення за виявлене порушення статті 15-3 Закону №481/95-ВР, оскільки, як установлено судом вище матеріали правоохоронних органів є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у податкового органу були наявні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог статті 15-3 Закону № 481/95-ВР.
Слід зауважити, що приписи статті 17 Закону № 481/95-ВР визначають суб'єктів господарювання як осіб, які безпосередньо несуть відповідальність за порушення даного Закону. У спірних правовідносинах такою особою є суб'єкт господарювання, в місці здійснення підприємницької діяльності якого встановлено факт порушення статті 15-3 Закону № 481/95-ВР, тобто позивач.
Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №804/968/17.
Таким чином, суб'єкти господарювання, що здійснюють реалізацію, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за недодержання порядку реалізації цих товарів мають нести відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України, а тому спірне рішення є законним та не підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Сплачений позивачем судовий збір не підлягає поверненню відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя О.А. Рідзель