Справа № 420/6181/21
22 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області щодо призначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52%, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді та визначення стажу на посаді судді - 23 роки 5 місяців;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеський області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60%, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/258/2020 від 10.03.2020 року без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18 лютого 2020 року та перерахувати її на банківський рахунок зазначений в пенсійній справі ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо прийняття рішення про невиплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 412580,92 грн. за період з 18.02.2020 року по 30.09.2020 року та включення невиплаченої суми довічного грошового утриманця судді у відставці до реєстру судових рішень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 412580,92 грн. та перерахувати його на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок в його пенсійній справі;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за один місяць;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року №1513-VІІІ у зв'язку з поданням заяви про відставку, його було звільнено з посади судді апеляційного суду Одеської області. Позивач перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці та отримує довічне грошове утримання.
Позивач вказав, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 04.01.2017 року (справа №520/15645/16-а) встановлено, що стаж позивача на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 25 років 01 місяць 02 дні, а саме: служба в радянський армії: період з 16.05.1987 р. по 01.11.1987 р. - 05 місяців 16 днів; період з 16.02.1989 р. по 11.04.1989 р. - 01 місяць 26 днів; служба в демократичній республіці Афганістан з 02.11.1987 р. по 15.02.1989 р. - 03 роки 10 місяців (обчислювалася у трьохкратному обчисленні), навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечнікова (половина стажу навчання) - період з 16.07.1990 р. по 30.06.1995 р. - 02 роки 05 місяців 22 дні, суддя Білгород-Дністровського районного суду Одеської області - період з 22.07.1998 р. по 29.08.2003 р. - 05 років 01 місяць 07 днів; суддя апеляційного суду Одеської області: період з 02.09.2003 р. по 29.09.2016 р. - 13 років 01 місяць 02 дні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року по справі №420/4590/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області щодо прийняття рішення №110 від 17.03.2020 року про відмову позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/258/2020 від 10.03.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеський області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/258/2020 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18 лютого 2020 року.
У березні 2021 року позивач отримав від відповідача відповідь на його звернення, в якому зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного суду від 17 серпня 2020 року відповідачем був зроблений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач вказує, що стаж на посаді судді складає 23 роки 5 місяців, що становить 52%. При цьому, відповідач зазначає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотка грошового утримання судді.
Крім того, в зазначеній відповіді відповідач вказав, що на підставі рішення Одеського окружного суду від 17 серпня 2020 року виплату нового розміру довічного грошового утримання судді у відставці здійснено, починаючи із жовтня 2020 року. Доплату в сумі 412580,92 грн. за період з 18.02.2020 р. по 30.09.2020 р. включено до реєстру судових рішень. Відповідач зазначив, що виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці забезпечується за рахунок коштів державного бюджету України. Кошти державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюється за рахунок Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплат пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду, а відтак, виплата коштів на виконання рішень суду здійснюється в межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Позивач зазначив, що відповідачем не надано будь-якого обґрунтування зменшення його стажу і роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання з 25 років 01 місяця 02 днів до 23 років 5 місяців.
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить 25 років 01 місяць 02 дні, він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 60% працюючого на відповідній посаді судді ((50% (20 років) + 10% (5 років х 2%)), відповідно до положень частин 3, 4 статті 142 Закону №1402-VІІІ.
Також позивач зазначив, що є протиправними дії відповідача стосовно прийняття рішення про невиплату йому пенсії за період з 18.02.2020 р. по 30.09.2020 р. в розмірі 412580,92 грн. та включення невиплаченої суми пенсії до реєстру судових рішень.
Фактично, відмовляючи позивачу у виплаті заборгованості по виплаті пенсії за період з 18.02.2020 р. по 30.09.2020 р. в розмірі 412580,92 грн. за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою від 20.04.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Роз'яснено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та справу буде розглянуто у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
13.05.2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до ч.3 ст.142 України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VІІІ, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Стаж на посаді судді позивача складає 23 роки 5 місяців, що становить 52%.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 по справі №420/4590/20 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Одеського апеляційного суду України від 10.03.2020 №06-21/258/2020, починаючи з 18.02.2020 року.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислено, виходячи з розрахунку 52% суддівської винагороди, та з 01.10.2020 становив 102900,50 грн., де: основний розмір пенсії від середнього заробітку 102472,50 грн. (102472,50 грн. х 52%); підвищення учасникам бойових дій - 428,00 грн., а з 01.12.2020 становить 102914,75 грн., де: основний розмір пенсії від середнього заробітку 102472,50 грн. (102472,50 грн. х 52%); підвищення учасникам бойових дій - 442,25 грн.
Виплату нового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 102900,50 грн. здійснено, починаючи із жовтня 2020 року через АТ “УкрСиббанк”.
Доплату в сумі 412580,92 грн. за період з 18.02.2020 р. по 30.09.2020 р. включено до реєстру судових рішень.
Відповідач вказав, що виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виплата коштів на виконання рішень суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, відсутні законні підстави для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60%.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року №1513-VІІІ у зв'язку з поданням заяви про відставку ОСОБА_1 було звільнено з посади судді апеляційного суду Одеської області (а.с. 59-60).
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 04.01.2017 року по справі №520/15645/16-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо порушення строків розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.09.2016 року про призначення довічного грошового утримання судді у відставці та порушення строків направлення повідомлення про призначення щомісячного довічного грошового утримання, передбачені Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року № 200/14891 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України». Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо призначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р„ №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), починаючи з 01.10.2016 року (а.с. 11-21).
10 березня 2020 року ОСОБА_1 Одеським апеляційним судом видано довідку №06-21/258/2020 “Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці” про те, що станом на 01.01.2020 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 197062,50 грн., в тому числі: посадовий оклад - 131375,00 грн., доплата за вислугу років - 65687,50 грн.
16.03.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, разом із якою надав оригінал довідки №06-21/258/2020.
За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 від 16.03.2020 року №2846, відділом з питань перерахунків пенсій №9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 17.03.2020 прийнято рішення №110 “Про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, яким відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання позивача.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року по справі №420/4590/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області щодо прийняття рішення №110 від 17.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/258/2020 від 10.03.2020 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.03.2020 року №110. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеський області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/258/2020 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18 лютого 2020 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 22-31).
На звернення позивача стосовно виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року по справі №420/4590/20, ГУ ПФУ в Одеській області листом від 12.03.2021 року №3563-3166/С-02/8-1500/21 повідомило, що Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме: щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.4 ст.142 Закону). Вказано, що стаж позивача на посаді судді - 23 роки 5 місяців, що становить 52%. На зазначеній підставі на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 по справі №420/4590/20 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Одеського апеляційного суду України від 10.03.2020 №06-21/258/2020, починаючи з 18.02.2020 року. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислено, виходячи з розрахунку 52% суддівської винагороди, та з 01.10.2020 становив 102900,50 грн., де: основний розмір пенсії від середнього заробітку 102472,50 грн. (102472,50 грн. х 52%); підвищення учасникам бойових дій - 428,00 грн., а з 01.12.2020 становить 102914,75 грн., де: основний розмір пенсії від середнього заробітку 102472,50 грн. (102472,50 грн. х 52%); підвищення учасникам бойових дій - 442,25 грн. Виплату нового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 102900,50 грн. здійснено, починаючи із жовтня 2020 року через АТ “УкрСиббанк”, день виплати - 7 число. У листі зазначено, що доплату в сумі 412580,92 грн. за період з 18.02.2020 по 30.09.2020 включено до реєстру судових рішень (а.с. 9-10).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до ст.130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
30.09.2016 року набув чинності Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно з п. п. 8, 11 ч.5 ст.48 Закону №1402-VIII, незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді, а також правом судді на відставку.
Відповідно до ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 142 Закону №1402-VIII урегульовано порядок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Разом з тим, Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону №1402-VIII передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить для судді апеляційного суду: з 1 січня 2017 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2018 року - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2019 року - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2020 року - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” від 16.10.2019 року №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено п. 22, 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Таким чином, з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону №1402-VIII, якими передбачено, що суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 18.02.2020 року на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/258/2020 від 10.03.2020 року, відповідач при визначенні відсоткового розміру довічного грошового утримання керувався нормами Закону №1402-VIII.
Так, чинним Законом №1402-VIII визначені вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII). При цьому, відповідно до ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Пунктом 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 04.01.2017 року у справі № 520/15645/16-а встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 як судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 25 років 01 місяць 02 дні. Зазначене також підтверджується поданням апеляційного суду Одеської області про встановлення останньому довічного грошового утримання судді у відставці.
Виходячи з вказаного стажу, судом було задоволено вимогу позивача про зобов'язання органу Пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_2 довічного грошового утримання 90% грошового утримання судді, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Вказаний розмір довічного грошового утримання судді у відставці був передбачений нормами Закону "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 року.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, викладені вище обставини щодо стажу роботи ОСОБА_1 як судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, який складає 25 років 01 місяць 02 дні, встановлені постановою Київського районного суду м.Одеси від 04.01.2017 року у справі № 520/15645/16-а, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 року та набрала законної сили 06.03.2017 року, не підлягають доказуванню у даній справі (в ЄДРСР №№ 64241905, 65349667).
Тому з урахуванням приписів ч.3 ст.142 та п.34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача за стаж роботи 25 років 01 місяць 02 дні має складати 60% (за кожен повний рік стажу понад 20 років (5 років) позивачу повинно бути нараховано додатково по 2% (тобто 10%)) , а не 52% як протиправно визначив відповідач.
Стосовно неприпустимості обмеження щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці максимальним розміром, суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 у справі № 1-8/2016, було визнано неконституційними норми частини третьої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII; та абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року N 911-VIII, якими було обмежено довічне грошове утримання суддів у відставці максимальним розміром.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52% від розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді за стаж 23 роки та 5 місяців, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60%, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Одеського апеляційного суду № 06-21/258/2020 від 10.03.2020 року без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18 лютого 2020 року - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується дій відповідача з прийняття рішення про включення невиплаченої суми довічного грошового утримання позивача за період з 18.02.2020 року по 30.09.2020 року в розмірі 412580,92 грн. до реєстру судових рішень суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинам 2, 3 ст.370 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (пункт 1 постанови). Також пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, якою було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Постанова №649), втратили чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19, яка набрала законної сили 22.07.2020 року.
Таким чином, на час здійснення перерахунку ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 по справі №420/4590/20, а саме 21.09.2020 року (а.с. 126), постанова Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, якою було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, втратила чинність.
Таким чином, у відповідача не було законних підстав для включення даної заборгованості до реєстру рішень на підставі вже нечинного Порядку № 649.
Крім того, жодних доказів щодо відсутності у пенсійного органу відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів для здійснення виплати, нарахованої на виконання рішення суду, відповідачем до суду не надано.
Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 зазначив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату відповідних надбавок, вносячи про це відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення).
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а отже доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п. 52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року).
Для того, щоб національне законодавство відповідало вимогам Конвенції, воно має гарантувати засіб правового захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно законодавство має достатньо чітко визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам влади, та порядок її реалізації (див. рішення у справі «Гіллан та Квінтон проти Сполученого Королівства» (Gillan and Quinton v. The United Kingdom), заява № 4158/05, п. 77, ECHR 2010 (витяги), з подальшими посиланнями та п. 67 рішення у справі «Котій проти України» (Заява № 28718/09) від 5 березня 2015).
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відсутність нормативно-правового регулювання не може бути причиною невиконання рішення державним органом.
За таких обставин, фактично відмовляючи позивачу у виплаті заборгованості по виплаті пенсії в сумі 412580,92 грн. за період з 18.02.2020 по 30.09.2020 за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати вказаної заборгованості також підлягають задоволенню.
Також у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення довічного грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць, а тому дана вимога підлягає задоволенню.
Приписами ч.1 ст.382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд вважає за можливе встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судові витрати позивачем не понесені, а тому розподілу між сторонами не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 291, 371, 382, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області щодо призначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52%, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді та визначення стажу на посаді судді - 23 роки 5 місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеський області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60%, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/258/2020 від 10.03.2020 року без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18 лютого 2020 року, та перерахувати її на банківський рахунок, зазначений в пенсійній справі ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо прийняття рішення про невиплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 412580,92 грн. за період з 18.02.2020 року по 30.09.2020 року та включення невиплаченої суми довічного грошового утриманця судді у відставці до реєстру судових рішень.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 412580,92 грн. та перерахувати його на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок в його пенсійній справі.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виплати довічного грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Андрухів