22 червня 2021 р. Справа № 400/1497/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Інгульського районного відділу в м. Миколаєві управління ДМС України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв,54001; вул. Повздовжня, 42-А, м. Миколаїв, 54004,
про:визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Інгульського районного відділу в м. Миколаєві управління ДМС України в Миколаївській області (далі - відповідач, Управління ДМС) , в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Інгульського районного відділу в м. Миколаєві Управління ДМС України в Миколаївській області у видачі мені ОСОБА_2 у зв'язку із зміїною прізвища паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Інгульський районний відділ в м. Миколаєві Управління ДМС України в Миколаївській області оформити та видати ОСОБА_2 у зв'язку із зміною прізвища паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про неї до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
Ухвалою від 22.03.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що примушування людини до прийняття паспорта-картки є насильством над «переконаннями і світоглядом», що заборонено ст. 3 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації», згідно з якою ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії. Обмеження прав громадян, які не приймають символіку, не сумісну з віросповіданням, заборонено ст. 4 вказаного Закону. Таким чином, відмовою відповідача у видачі паспорта-книжечки згідно з Положенням про паспорт грубо порушуються права позивача на свободу світогляду і віросповідання, на добровільне волевиявлення у питанні щодо обробки персональних даних, на ім'я, честь і гідність, здоров'я, навчання працю та заробітну плату, розвиток особистості тощо.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача Управління ДМС зазначило, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Відповідач звернув увагу на те, що звернення з проханням оформити паспорт громадянина України було відображено в заяві, поданій у порядку Закону України «Про звернення громадян» (заява не встановленого зразка, відсутні документи, що подаються заявником для оформлення паспорта громадянина України), а тому Інгульським РВ в м. Миколаєві так само в порядку цього закону було надано відповідь з роз'ясненнями щодо оформлення паспорта громадянина України.
Управління ДМС вважає, що розгляд поданої заяви відповідно до Закону України «Про звернення громадян» не є порушенням прав заявників з боку відповідача. Лист останнього, з якими висловив незгоду позивач, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України. А сама по собі незгода позивача зі змістом відповіді не спростовує факту розгляду вказаного звернення в установленому законом порядку та не може бути підставою для визнання протиправними дій Відповідача і задоволення позовних вимог щодо зобов'язання останнього видати паспорт у формі книжечки, навіть у разі наявності в нього такого права, оскільки заявником не було дотримано процедури звернення за оформленням паспорта та не надано необхідних для цього документів.
У відповіді на відзив позивач свої вимоги підтримала у повному обсязі.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 після розлучення вирішила повернути своє дівоче прізвище - ОСОБА_3 , у зв'язку з чим звернулась до Інгульського у м. Миколаєві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Зміна прізвища з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 підтверджено Свідоцтво про зміну імені серія НОМЕР_1 , виданого 23.01.2021 року.
У зв'язку з отриманням свідоцтва на зміну імені (прізвища) позивач 16.02.2021 року звернулась до Управління ДМС в особі Інгульського районного відділу в м. Миколаєві, в якій просила оформити і видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затверджених постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ (далі - Положення про паспорт громадянина України).
Листом від 18.02.2021 року № 4812-237/4812.1-21 відповідач повідомив позивача, про відсутність законних підстав для оформлення паспорта громадянина України оскільки відсутнє рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання Управління ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене у встановленому законодавством порядку.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III (далі - Закон України № 2235) документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до п.п. 1, 3, 5, 8, 9 - 11 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Водночас, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон України № 5492) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України № 5492 до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення, відноситься, паспорт громадянина України, який є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до ч. 2, 4, 6 ст. 14 Закону України № 5492 документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету.
Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, Законом України № 5492 також передбачена можливість видачі документа, як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Крім того, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими Законо України № 5492, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
У відповідності до ч. 7 ст. 16 Закону України № 5492, уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідач своїм листом лише повідомив позивача про відсутність законних підстав для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки без наявності рішення суду.
Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не прийняв жодного рішення про відмову, чи видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки та не навів будь-яких правових підстав для відмови у оформленні паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Відтак, зважаючи на те, що відповідачем не наведено жодних зазначених зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, з урахуванням положень ст. 16 Закону України № 5492, суд робить висновок, що відповідач вчинив протиправні дії щодо не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.
За вказаних обставин, суд не вбачає відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду в зразковій справі № Пз/9901/2/18 від 19.09.2018 року, відповідно до якого Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в типових адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 02.12.2014 року) до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 37844163) в особі Інгульського районного відділу в м. Миколаєві управління ДМС України в Миколаївській області (вул. Поздовжня, 42-А, м. Миколаїв, 54004) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Інгульського районного відділу в м. Миколаєві Управління ДМС України в Миколаївській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із зміною прізвища паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
3. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 37844163) в особі Інгульського районного відділу в м. Миколаєві Управління ДМС України в Миколаївській області (вул. Поздовжня, 42-А, м. Миколаїв, 54004) оформити та видати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 02.12.2014 року) у зв'язку із зміною прізвища паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про неї до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 37844163) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 02.12.2014 року) судові витрати у сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.06.2021 року.
Суддя О.В. Малих