справа № 380/421/21
17 червня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
представника позивача Туруті З.О.,
представника відповідача Пазин С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення коштів, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3 (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням заяви від 18.03.2021, просить:
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 13.10.2017;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 13.10.2017;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Ухвалою від 18.01.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не виплатив позивачу доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 13.10.2017 у відповідності до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання від 06.04.2016 № 260. Крім цього, відповідач всупереч статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» з 01.03.2016 до 13.10.2017 не здійснював індексації грошового забезпечення позивача. Позивач вважає, що затримка розрахунку при звільненні є підставою для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час такої затримки.
17.02.2021 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що позивач до 07.11.2015 не працював у Департаменті патрульної поліції, оскільки датою державної реєстрації Департаменту патрульної поліції є 07.11.2015. Крім цього, проведений позивачем розрахунок заборгованості по доплаті за службу у нічний час є неправильним, оскільки при його проведенні не взято до уваги норму пункту 11 розділу ІІ Порядку № 260. Представник відповідача вказала на те, що правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок № 1078.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач з 07.11.2015 по 13.10.2017 проходив службу в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України на посаді інспектора батальйону №1.
Листом від 31.12.2020 № 1032аз/41/12/02-2020 відповідач повідомив представника позивача про відсутність підстав для виплати доплати за службу у нічний час. Крім цього, індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2017 № 782, тобто з листопада 2017 року.
Згідно з відомостями про грошове забезпечення позивача за період з березня 2016 по вересень 2017 року відповідач не здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
Згідно з наданою відповідачем інформацією за період з 11.11.2015 по 13.10.2017 позивач відпрацював 103 нічних зміни.
У зв'язку з ненарахуванням та невиплатою доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь позивача доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 13.10.2017, то суд дійшов таких висновків.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, що є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону України № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 80 Закону України №580-VIII установлюються такі спеціальні звання поліцейських, зокрема, спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції; капрал поліції; сержант поліції; старший сержант поліції; спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант поліції; лейтенант поліції; старший лейтенант поліції; капітан поліції; майор поліції; підполковник поліції; полковник поліції.
Поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частини перша та друга статті 94 Закону України № 580-VIII).
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час (підпункт третій пункту 5 Постанови № 988).
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
У пункті 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення (пункт 11 розділу І Порядку № 260).
Згідно з пунктом 11 Розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до вказаного Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Отже, виходячи з пункту 11 розділу ІІ Порядку №260, позивач має право на доплату за службу в нічний час.
Згідно з даними довідок обліку несення служби в нічний час, тривалість нічної зміни становить 8 годин.
Як вже зазначав, суд поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до вказаного Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до вказаного Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Отже, доплата за службу у нічний час поліцейському за умови несення такої служби обов'язкова до виплати.
Суд не бере до уваги аргументи представника відповідача про те, що до 07.11.2015 позивач не працював у Департаменті патрульної поліції, оскільки датою державної реєстрації Департаменту патрульної поліції є 07.11.2015, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати доплати за службу в нічний час за період до 07.11.2015, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити доплату за службу у нічний час починаючи з 07.11.2015.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час починаючи з 07.11.2015 по 13.10.2017.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 13.03.2019 у справі №524/4478/17, від 20.02.2019 у справі № 826/16659/15.
Згідно з інформацією відповідача (арк. справи 13) позивач з 11.11.2015 по 13.10.2017 відпрацював 103 нічних зміни, зокрема, у 2015 році - 8, у 2016 році - 64, у 2017 році - 31.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 13.10.2017.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь позивача заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 13.10.2017, суд вказує наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон України №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону України № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію вказаного Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій вказаної статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечив щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.10.2017. Вказане підтверджується і відомостями про грошове забезпечення позивача.
Таким чином, з огляду на встановлену протиправну бездіяльність відповідача, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.10.2017, задовольнивши другу позовну вимогу.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, то суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 вказаного Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України, згідно з приписами якої, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 вказаного Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов'язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 31.10.2019 у справі №825/598/17.
Крім цього, у постанові від 15.09.2015 (справа №21-1765а15) Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2012 № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237 КЗпП України, вказав на те, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 вказаного Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто, виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Водночас, із вказаних вище норм законодавства зумовлюється висновок про те, що стягнення із відповідача (роботодавця) на підставі статті 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, є можливим за умови наявності такої обставини як фактичний розрахунок.
У розглядуваних правовідносинах обов'язковим є встановлення усього періоду затримки розрахунку, тобто із дня звільнення з військової служби по день фактичного розрахунку, та визначення конкретного грошового розміру середнього грошового забезпечення, який належить стягнути із відповідача за цей період затримки розрахунку при звільненні.
Суд звертає увагу на те, що станом на 17.06.2021 із позивачем не проведено повного розрахунку, тобто не виплачено доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 13.10.2017 та індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.10.2017.
Відтак неможливим є визначення періоду затримки розрахунку при звільненні та грошового розміру середнього грошового забезпечення за період затримки розрахунку при звільненні.
З огляду на викладене, суд вважає передчасною та безпідставною позовну вимогу про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а тому в її задоволенні необхідно відмовити повністю.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 13.10.2017.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.10.2017.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 22 червня 2021 року.
Суддя Мричко Н.І.