23 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2640/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області, у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 з 06.02.2003 по 21.03.2006 до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи з 06.02.2003 по 21.03.2006;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області, №112750002900 від 04.02.2021, про відмову у
призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області призначити , нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 21.11.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог вказано про те, що 01 лютого 2021 року він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив призначити з 21.11.2020 пенсію за віком на пільгових умовах, у зв'язку з тим, що 20.11.2020 йому виповнюється 50 років та він має загальний стаж роботи більше 23 років, стаж роботи за Списком № 1- більше 10 років. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, викладеним №112750002900 від 04.02.2021 протиправно відмовлено в призначені пенсії.
Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, зазначивши, що в якому просив відмовити в задоволенні вимог зазначивши, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.02.2021 та наданих документів головним управлінням прийнято рішення (у формі протоколу) від 04.02.2021 № 112750002900 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Так, періоди роботи позивача з 06.02.2003 по 21.03.2006 на шахті імені Челюскінців Державної холдингової компанії "Донвугілля", не зараховано до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, оскільки відсутні документи про проведення атестації на відповідному робочому місці. Отже, страховий стаж ОСОБА_1 становить 20 років 6 місяців 15 днів в тому числі робота в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за списком № 1 - 7 років 11 місяць 10 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах ( а.с. 35-36).
Позивачем подано відповідь на відзив ( а.с.65-67).
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
01.02.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.25) звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з додатками ( а.с.39-54).
Протокольним рішенням відповідача № 112750002900 від 04.02.2021 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, та зазначено про наявність у позивача страхового стажу 27 років 6 місяців 15 днів, в тому числі робота в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за списком № 1 - 7 років 11 місяць 10 днів ( а.с.58).
Листом від 12.02.2021 за № 1100-0302-8/7881 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про те, що рішенням № 112750002900 від 04.02.2021 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 розділу ХIV-1 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ( а.с.62).
Згідно вказаного листа, за результатами розгляду наданих позивачем документів, зокрема трудової книжки серії НОМЕР_1 , періоди роботи з 06.02.2003 по 21.03.2006 на шахті імені Челюскінців Державної холдингової компанії "Донвугілля", неможливо зарахувати до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, оскільки документи про проведення атестації на відповідному робочому місці позивачем не надано. Відтак, страховий стаж становить 20 років 6 місяців 15 днів, в тому числі робота в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за Списком № 1 - 7 років 11 місяців10 днів. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 Закону позивач набудете після досягнення віку 53 роки, тобто після ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не погодившись з такою відповіддю та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що він виник у зв'язку з відмовою відповідача у зарахуванні до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періодів роботи позивача, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до пункту “а” частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу, зокрема в період з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим -двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це ж встановлено п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637.
Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій крижці відсутні відомості, що визначають право пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Судом встановлено, що фактичною підставою для відмови позивачу у зарахуванні періоду його роботи з 06.02.2003 по 21.03.2006 пільгового стажу згідно Списку № 1, стало посилання управлінням ПФУ на відсутність даних про атестацію робочих місць у вказаний період.
Проте, суд не погоджується з такими діями відповідача та з цього приводу зазначає, що пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядком № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Аналогічний правовий висновок виклала Велика палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 року
За таких обставин, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні з 06.02.2003 по 21.03.2006, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку суд про зобов'язання відповідача зарахувати вказаний період роботи позивача до його пільгового стажу за Списком № 1.
Суд зазначає, що наявні у справі докази підтверджують обставини, з якими пов'язане виникнення у позивача права на зарахування його пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн. ( а.с.1), які підлягають присудженню на користь останнього.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області, у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 з 06.02.2003 по 21.03.2006 до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи з 06.02.2003 по 21.03.2006.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області, №112750002900 від 04.02.2021, про відмову у
призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області призначити , нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 21.11.2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун