22 червня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2192/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І. розглянувши матеріали адміністративного позову Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов.
Ухвалою судді від 10.06.2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 160 КАС України в частині надання доказу сплати судового збору для звернення до суду із даним позовом та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
17.06.2021 року до суду позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору обгрунтоване неможливістю сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках станом на кінець ІІ кварталу 2021 року, на підтвердження чого подано виписку з рахунків.
Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Відповідно до ст.129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Правосуддя в судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Водночас, позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним адміністративний позов у встановленому законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору. Так, зокрема, відсутність коштів на КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" не свідчить про відсутність коштів на сплату судового збору.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору органами державної влади є їх обов'язком за подання позовних заяв до суду, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя також враховує, що звільнення та відстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Принагідно суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З огляду на зазначене, підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору за подання адміністративного позову відсутні.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на зазначене, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, суд вважає, що необхідно продовжити процесуальний строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 121, 133, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Продовжити Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн. - на 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали.
3. Копію цієї ухвали невідкладно вручити (надіслати) особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.І. Рейті