18 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/1725/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.,
позивач - не з'явився,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 червня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 23 червня 2021 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати протиправною дію експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області Васьківа Мирослава Мироновича щодо викладення зауважень у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05 квітня 2021 року № 6571/82-21; 2) Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, завданої суб'єктом владних повноважень в розмірі 2270,00 грн. внаслідок зазначення протиправного зауваження у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.04.2021 року № 6571/82-21.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на замовлення позивача був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У квітні 2021 року такий проект був поданий на погодження до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до статті 186 та 186-1 Земельного кодексу України. Експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Васьківом М.М. розглянуто проект землеустрою та за наслідками його розгляду був виданий висновок за № 6571/82-21 від 05 квітня 2021 року. В пункті 9 вказаного висновку зазначено зауваження наступного змісту: відповідно до даних Національної кадастрової системи, земельна ділянка, що відводиться гр.. ОСОБА_1 перебуває у користуванні на умовах оренди у фермерського господарства "Крепенко", дата державної реєстрації речового права 20.09.2016 року. За підсумковою оцінкою проект землеустрою експертом державної експертизи не погоджується. На переконання позивача, таке зауваження не відповідає вимогам ст. 186-1 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права.
15 червня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивачем не було дотримано порядку оскарження висновку державної експертизи землевпорядної документації, встановлено ст. 37 Закону № 1808- IV, яке є обов'язковою ознакою завершення процедури адміністративного оскарження такого висновку. У зв'язку з чим, на переконання відповідача, позивач не в повній мірі реалізував право на оскарження такого висновку, в порядку встановленому законом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для городництва загальною площею 14,0515 га, розташованої за адресою: с. Білозір'я (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.
Висновком експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 07.04.2021 № 9-7-0.72-4476/2-21, наданий позивачем проект землеустрою не погоджено.
Відповідно до п. 9 вказаного Висновку "Зауваження та пропозиції до документації із землеустрою" вказані наступні зауваження: відповідно до даних Національної кадастрової системи, земельна ділянка, що відводиться гр.. ОСОБА_1 перебуває у користуванні на умовах оренди у фермерського господарства "Крепенко", дата державної реєстрації речового права 20.09.2016 року.
Вважаючи протиправним вказаний висновок, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення врегульовано Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17 червня 2004 року № 1808-1V (надалі - Закон № 1808-1V).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1808-1V державна експертиза землевпорядної документації (надалі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру (стаття 6 Закону № 1808-1V).
Статтею 32 Закону № 1808-1V встановлено, що державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості). При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 1808-IV виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (надалі - експерти державної експертизи).
Підпунктом 49 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, та підпунктом 28 пункту 4 Положення про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Держгеокадастр та його територіальні органи проводять в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою.
З аналізу наведених норм слідує, що проведення державної експертизи проекту землевпорядної документації є компетенцією Держгеокадастру та його територіальних органів, а предметом експертизи є відповідність землевпорядної документації визначеним вимогам законодавства, стандартам, нормам та правилам.
Так, згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 р. № 308 (зі змінами) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.
Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, дорученнями Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Закарпатської області, забезпечує науково-експертне, інформаційне та методичне проведення землевпорядних, землеоціночних робіт, вживає організаційних заходів щодо проведення земельних торгів; здійснює землеустрій, у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель.
Відповідно до частин першої та другої статті 35 Закону № 1808-IV результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.
Висновок державної експертизи землевпорядної документації оформляється за типовою формою, встановленою Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 18 Закону № 1808-1V.
Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері визначено Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 грудня 2004 року № 391 (надалі - Методика №391).
Згідно з положеннями пункту 3.5 Методики № 391 на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації.
Так, підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:
землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);
землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;
землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.
Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов'язковою (п.п. 3.5.3-3.5.4 Методики № 391).
Отже, підсумки державної експертизи відображаються у висновку, в якому експерт вказує на виявлені недоліки (якщо такі мали місце), необхідність доопрацювання проекту землевпорядної документації (у разі наявності недоліків).
Статтею 37 Закону № 1808-1V встановлено, що замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.
У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.
У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.
Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.
Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.
З аналізу наведених норм вбачається, що заінтересовані особи, не згодні з висновком експертизи, мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону уповноважений розглядати такі клопотання.
Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи виникає лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.
Аналогічна позиція сформована Верховним Судом у постановах від 17.06.2020 за №808/1508/16, від 14.04.2020 у справі № 806/2643/16, від 23.04.2020 у справі №814/3555/14, від 09 лютого 2021 року у справі 3 823/1853/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, клопотання про спростування негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позивач не в повній мірі реалізував право на оскарження Висновку про розгляд документації із землеустрою, в порядку, встановленому статтею 37 Закону № 1808-IV, а тому надання оцінки судом зауваженням, викладеним у висновку державної експертизи у судовому порядку є передчасним.
Таким чином, з огляду на те, що позивачем не було дотримано порядку оскарження висновку, встановленого ст. 37 Закону № 1808 у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити
.Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень внаслідок зазначення протиправного зауваження у п. 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то суд зазначає, що така вимога є похідною від вимоги про визнання протиправними дій експерта державної експерта ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, у задоволенні якої судом відмовлено, а тому вона також не підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність своїх дій, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами та у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл.. Народна, 4, код ЄДРПОУ 39766716) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяН.Д. Маєцька